Стаття у збірнику матеріалів

обласної науково-практичної конференції

"Моніторинг як інструмент управління освітою"

Займаючись ретельним плануванням навчально-виховного процесу, а потім здійснюючи задумане на практиці, у кожного з нас виникає питання, а чи збігається реальність з нашими планами? Якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної і культурної злагоди та економічного зростання. Засобом отримання об’єктивної інформації про стан освіти та розроблення відповідних стратегій розвитку галузі є моніторингові дослідження. Саме вони дають порівняльну інформацію про рівень навчальних досягнень школярів, а тому є підставою для корегування навчального процесу, методик викладання, оновлення змісту освіти.

   Стаття  у збірнику матеріалів

міжнародної науково-практичної конференції 

"Психолого-педагогічні засади профільного навчання

та профорієнтауійної роботи: досвід, проблеми,

перспективи" 

Осмислення продуктивних тенденцій вітчизняного та зарубіжного шляхів профілізації старшої школи свідчить про необхідність широкого врахування як суспільного контексту функціонування школи, так й індивідуальних потреб і здібностей учнів. Правильний свідомий вибір профілю старшокласниками та подальше успішне навчання і працевлаштування є проблемою, що хвилює як самих учнів, так і батьків, педагогів, психологів.

«Округ освітньої території: від теорії до практики»

Якщо ви володієте знанням,

дайте іншим запалити від нього

свої світильники...

Томас Фуллер

Ідея створення та функціонування освітнього округу полягає в синтезуванні матеріальних, інтелектуальних, економічних ресурсів для підвищення якості надання освітніх послуг, проведення сумісних заходів, форм  для удосконалення системи освітньої діяльності та підвищення  ефективності педагогічної праці.

Місія освітнього округу –  забезпечення освітніх та культурно-виховних потреб учнів, педагогів і батьків, які проживають  в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, розробка стратегічних  цілей та оперативне планування та корегування діяльності.

Модернізація системи освіти, як це визначено в Національній доктрині розвитку освіти, спрямовує вчителя на безперервне професійне самовдосконалення. У прагненні вчителя до саморозвитку виражена вища форма розвитку його особистості й професіоналізму. Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів. Школі потрібен учитель, який постійно, послідовно й безперервно вдосконалює зміст і засоби своєї професійної діяльності, є взірцем високої духовної та педагогічної культури. Для успішного виконання покладених на вчителя завдань він повинен не просто викладати колись засвоєний матеріал, але й іти в ногу разом із розвитком науки з того фаху, який предмет він викладає. Це особливо важливо зараз, у час стрімкого розвитку інформаційних комунікацій, учитель не може дозволити собі бути поза того інформаційного простору, активними учасниками якого є його учні. Сьогодні відбувається пошук нових форм навчальної діяльності педагогічних кадрів, спрямованих на ефективну адаптацію до міжнародних освітніх стандартів. Головним завданням системи неперервної освіти стає створення та застосування нових форм навчання та способів залучення учителів до участі в процесі набуття знань. Оскільки навчання в системі післядипломної освіти має відбуватись як у межах курсової перепідготовки вчителів, так і в міжкурсовий період, то, розглядаючи традиційні форми організації методичного супроводу педагогів в міжатестаційний період, можна стверджувати, що сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання  інформаційних і комунікаційних технологій у навчальному процесі і самоосвітній діяльності педагога. Зрозуміло, що лише вчитель, який володіє інформаційними технологіями, може скористатися послугами інформаційно-методичного забезпечення, навіть за наявності комп'ютерів у школі. 

Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті, Державна програма «Вчитель» мають своєю метою формування громадянина - носія національних цінностей, загальнолюдських досягнень, який вміє самовизначитись і реалізувати себе у різноманітних життєвих проявах; створення умов для різнобічного розвитку та самореалізації «Я – особистості» суб’єктів навчання.

Такий погляд на виховання і освіту потребує нової підготовки учнів до життя і, як наслідок, нових методів і технологій в освітній діяльності кожного навчального закладу.

Особливої уваги потребує робота навчального закладу з цілеспрямованого формування еліти України. Відтак, вважаємо, що подібні цільові проекти є досить актуальними та важливими.

Проблема дитячої обдарованості завжди викликала інтерес, була досить актуальною і відкритою для вивчення. Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів, що потенціал обдарованості є найціннішим ресурсом духовного поступу і матеріального розвитку людства. Ця проблема ставить завдання теоретичного дослідження обдарованості, а також узагальнення досвіду з цього питання.

 Вважається, що найкращою системою роботи з такими дітьми є та, в якій виявляється і має розвиток кожна творчо обдарована дитина. Система має бути спрямована перш за все на те, щоб пізнати талант кожного і розвинути його.

Як створити у шкільному середовищі педагогічні, психологічні, організаційні можливості, умови для виявлення і розвитку творчо обдарованих дітей? Де навчаються діти з різними потенційними задатками? Ці питання знаходяться в колі уваги науковців і, безумовно, у нас практиків.

…Профорієнтаційна робота з учнівською молоддю

сприяє розвитку особистості учня

через оптимізацію його самооцінки, самопізнання,

свідомого і аналітичного пізнання оточуючого світу,

 свого місця і своїх перспектив в ньому.

Б. Федоришин

Проблема вибору майбутньої професії  учнями загальноосвітніх навчальних закладів набуває особливої гостроти й актуальності в умовах сьогодення.    

Складні процеси державотворення в Україні наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст. переконливо довели, що формування цілісної особистості професіонала упродовж життя повинно починатися зі шкільної лави, через продуману систему профорієнтаційної роботи. І, як наслідок, ми матимемо підвищення суб'єктної активності підлітків безпосередньо в професійному самовизначенні, пов'язане з розвитком їх самопізнання, самооцінювання і саморозвитку.

Ми визначились, що першим дієвим кроком повинна здійснюватись профілізація навчання у старшій школі, яка передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя. Для профільної школи потрібний учитель, здатний генерувати інноваційні ідеї, який проявляє професійний інтерес до розробки та реалізації нових навчальних програм, володіє високим інтелектуальним потенціалом та науковою компетентністю, різними методами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, має ґрунтовну методичну підготовку, проводить разом з учнем пошуково-дослідницьку роботу, зміцнює й розвиває емоційно-мотиваційну сферу підлітків.