Мета: розкрити тему, ідею, проблематику твору, його джерела, багатоплановість художнього змісту, ідейний зміст образів поеми; розвивати в учнів творчу уяву, самостійність мислення, навики аналізу твору, вміння визначити його підтекст, образи-символи; виховувати активну життєву позицію, патріотичні почуття учнів, гуманістичні ідеали, любов до природи і бережне ставлення до неї.
Тип уроку: розвиток мовлення, інсценізація уривків драми-феєрії.
Мета: Домогтися осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті «Тіні забутих предків», порівняти бачення даної проблеми у її творах інтимної лірики інших письменників, власне учнів. Розвивати вміння дітей правильно, чітко, послідовно висловлюватись; їх філософське мислення, життєві компетенції; самостійно працювати з літературою. Виховувати почуття гідності, людяності, вміння любити по-справжньому, віру в свої творчі можливості.
Мета: перевірити розуміння учнями змісту роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», здатність логічно мислити; ознайомити з правилами ведення дискусії; розвивати мовлення, навички вести бесіду на задану тему, аргументувати власну думку, застосовувати вміння аналізувати; формувати здібності відстоювати власну точку зору; виховувати толерантність, повагу до оточуючих.
Обладнання: підручник, ілюстративний матеріал, пам'ятки.
Актуальність дослідження емоції страху велика хоча б тому, що в повсякденному житті ми зустрічаємося з ним мало не щохвилини. Людина живе зі страхом марно прожити своє життя, не встигнути досягти всього, чого хотів. Страх – чисто негативна емоція, проте у неї є і деякі позитивні аспекти: страх – психологічна основа виживання, страх – стимул жити і одночасно померти, від страху трапляється, помирають, а іноді тільки завдяки йому рятуються, страх мобілізує всі фізичні і розумові сили, щоб вижити. Тому надзвичайно важливо «поглянути страху в обличчя», зрозуміти його вплив на людину і звільнитися від застарілих стереотипів.
Методи дослідження. У роботі використані наступні методи дослідження: термінологічний, описовий, метод порівняльного аналізу, логічного узагальнення, спостереження, аналізу і синтезу, порівняння та ін. У процесі дослідження методологія полягала в тому, щоб з'ясувати та визначити проблему виникнення та розвитку страху в учнівської молоді навчального закладу.
Основний зміст роботи. Робота ґрунтується на використанні науково-теоретичних та практичних досягнень сучасних вітчизняних та зарубіжних психологів. Основним джерелом при написанні стали книги та статті сучасних вітчизняних психологів Маценко Ж., Москальової А., Осадько О. та Мазур А., в яких розкриті теоретичні аспекти феномену страху, функції та особливості емоційної сфери особистості та суб'єктивні і об'єктивні чинники дитячих емоцій.
У роботі розглянуті практичні дослідження проблеми страху серед школярів, проаналізовані результати обстеження молоді та зроблені висновки щодо джерел виникнення страху та специфіки психологічної допомоги учням, які зазнають страх.
У результаті дослідження були надані практичні рекомендації щодо подолання страхів та негативних психологічних наслідків подій, що відбуваються в країні, для всіх учасників навчально-виховного процесу.
Прізвище, ім"я, по батькові Балуєва Олена Володимирівна
Дата народження 05. 09. 1971р.
Освіта вища, Донецький національний університет, 1998р.
Спеціальність за дипломом учитель української мови та літератури
Стаж роботи 32 роки
Категорія, звання вища кваліфікаційна категорія, педагогічне звання «учитель-методист»
Місце роботи Гірницький заклад загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів № 17 Курахівської міської ради Донецької області
Професійне кредо: "Учитель – це той же вчений, але у лабораторії, де він всебічно вивчає учнів, невпинно творить, щоденно веде пошук найдосконаліших методів проектування доль і душ людських"
Мета. Впевнити батьків у необхідності обговорення та вирішення проблеми погіршення фізичного, психічного, морального стану підростаючого покоління. Надати інформацію про роботу навчального закладу над створенням у дитячих колективах оптимальних умов для комфортного навчання, спрямованого не лише на озброєння учнів певною сумою знань і практичних умінь, а й на збереження і зміцнення їхнього здоров'я. Виробити сумісну стратегію необхідності сформувати у дітей ціннісного ставлення до себе, свого образу «Я», одним із компонентів якого є «Я – здоровий».
Форма проведення. Лекторій для батьків.
Підготовча робота: підготовка статистичного матеріалу, розробка та друк пам'яток для батьків.