Епіграф:
Я шаліла внутрішньо від музики.
Ольга Кобилянська
Перебіг уроку
І. Організаційно-вступна частина
Слово вчителя.
Від дня народження і до останньої хвилини.
Є мить прекрасна – це життя людини.
По-різному йдемо життєвим шляхом:
Хтось пролітає непомітним сірим птахом,
Комусь доводиться пливти за течією,
А хтось горить яскравою зорею...
Життєвий шлях людини...У кожного він свій. Дуже часто життя людини порівнюється з дорогою. Чому?
- Доберіть епітети до надзвичайно важливого слова «життя», якщо мова йде про людину, яка «горить яскравою зорею»? Життя змістовне, яскраве, величне, безцінне.
- Як ви гадаєте, хто з відомих усьому світові українок мав подібне життя?
- Скажіть, чим вас особисто захоплює Ольга Кобилянська як людина і письменниця?
Іван Франко, характеризуючи новий напрям, що заявив про себе в українській літературі на межі 19-20 ст., одним з його яскравих представників назвав Ольгу Кобилянську. «Феноменально, що дівчина, яка зростала в найглухіших закутках Австро-Угорської імперії, в оточенні мадяризованих або понімечених міщан, знайшла дорогу до українського письменства, заявила про себе новаторськими пошуками в прозі». За спостереженнями Д.Павличка, ми сьогодні приходимо до творчості Кобилянської «по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі».
- Прокоментуйте епіграф нашого уроку.
Музика в житті Ольги Кобилянської відігравала чи не найважливішу роль: допомагала у хвилини розпачу та зневіри, підбадьорювала, надихала, не давала замкнутися в собі. Про вплив музики на особистість письменниці дізнаємося з автобіографічної, епістолярної, мемуарної та творчої спадщини. Сім’я Кобилянських була творчо обдарована музикально. Ольга грала на фортепіано, лише два місяці навчаючись музичної грамоти, а ще на дримбі та цитрі.
- А ви любите музику? Як вона впливає на вас?
- Чи уявляєте своє життя без музики?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. У житті Кобилянської музика була чи не найбільшим захопленням. Ольга згадувала: «Любо спливали нам вечори у родинному гуртку... Музика, спів були одинокою насолодою для нас у маленькому гірському містечку. Ціла наша родина була безтямно залюблена у своїй музиці так, що іноді грали аж поза північ і то, що попало нам під руки: грали класичну музику, різні сонати або наші народні пісні».
«…музику люблю пристрасно, і вона має на мене дуже сильний, майже потрясаючий вплив», – зізнається письменниця чеському етнографу Франтішеку Ржегоржу у листі від 17.01.1898 р.
У листі до Осипа Маковея від 5.02.1898 р. Ольга Кобилянська пише: «Нині у Вас великий концерт і будете чути музику. Знаю, що будуть співати різні пісні, але «Гуляли, гуляли…» не будуть співати, а в мене понад се нема нічо. Я би навіть хтіла, щоби мені те співали, коли умру, так страшне люблю ту пісню»
Саме цю пісню та «Чуєш, брате мій…» на слова Богдана Лепкого виконували на могилі письменниці 23 березня 1942 року, проводжаючи її в останню путь.
Музика, якою була оповита душа письменниці, мала великий вплив і на її світовідчуття. Ліричними акордами пройнято багато її творів, у яких чітко відчутно автобіографічні нотки і в яких саме музика допомагає розкрити образи героїв. Як і багато інших творів О. Кобилянської, новела «Valse melancolique» має значною мірою автобіографічний характер. Письменниця порівнювала своє життя з життям однієї з героїнь твору Софії Дорошенко. У листі до Осипа Маковея від 17 лютого 1898 року вона писала: «Прочитали «Valse melancolique» і знаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого».
Оголошення теми та мети уроку. Тож сьогодні ми розкриємо, вплив має мистецтва на долю людини. Спробуємо дослідити, що об’єднує трьох різних за характером героїнь новели – Марту, Ганну та Софію. З’ясуємо, чи вдалося письменниці першою в українській літературі зобразити жінок європейського типу, кожна з яких мала свою високу мету і прагнула самовдосконалення.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Валерія Врублевська написала про Ольгу Кобилянську чудову повість у 1989 році, у якій розповідає, що Кобилянська захоплювалася ідеями феміністичного руху, переймалася проблемами емансипації жінок.
- Як тепер називається політика, спрямована на зрівнювання прав та свобод жінок і чоловіків.
(Гендерна). Ґендер (англ. gender – «стать», від лат. genus – «рід»)
- Які погляди були у Кобилянської щодо місця жіноцтва у суспільстві?
Учитель. У вісімнадцятирічному віці Ольга знайомиться із Софією Окуневською та Наталею Кобринською. Що ви знаєте про цих жінок?
(Софія Окуневська – освічена дівчина, яка згодом стала першою на Буковині жінкою-лікарем. Наталя Кобринська – письменниця і громадська діячка, яка боролася за емансипацію жінок. Саме вони вселяють надію, що жінка також може реалізувати себе і радять писати твори українською мовою).
- Що ж таке емансипація? Емансипація – ( від лат. терміна «звільнення сина від батьківської влади») звільнення від залежності, скасування якихось обмежень. Поняття «емансипації жінок» в різний історичний час мало різне значення. У ХІХ-ХХ ст. воно означало боротьбу жінок за рівні з чоловіками права.
- О. Кобилянська захопилась ідеями емансипації і фемінізму. Що вам відомо про фемінізм? (Феміністичний рух базувався на тому, що в суспільстві несправедливо брали верх чоловіки, а їхні домінування в суспільному та громадському житті пов’язане з патріархальними пережитками. Жінки-феміністки борються за рівну участь з чоловіками у громадському та приватному житті).
Учитель. У творі, над яким ми будемо сьогодні працювати авторка порушила проблеми духовного аристократизму, висвітлила філософський конфлікт між прагненням людини до краси й досконалості та обставинами реального життя.
Історія написання твору. Ольга Кобилянська написала свій «Меланхолійний вальс» у 1897 році. Уперше новелу надруковано 1898 року в «Літературно-науковому віснику». Коли Ольгу Кобилянську запитали про провідну думку новели, вона, дивуючись, відповіла зустрічним запитанням: «А чи ви маєте її, коли переживаєте настрій, який не дає вам спокою, викликає прагнення здійснити велику мрію, кличе вас кудись так сильно, що ви не можете навіть передати цього поклику?»
Літературний диктант за змістом новели
- Хто є оповідачем у творі? (Марта).
- Чим займалася Ганна? (Малярством).
- Яка мрія була у Ганни? (Побувати в Італії, побачити шедеври мистецтва).
- Чому молоді жінки вирішили взяти на квартиру компаньйонку? (Попали у скрутне становище, а хазяїн підняв квартирну плату).
- У кого була закохана Марта? (У викладача).
- Чого прагнула у житті Марта? (Стати вчителем, мати хорошу родину).
- Яка найцінніша річ була у Софії? (Фортепіано).
- Що було рожевою мрією Софії? (Навчатися у консерваторії у Відні).
- Чому Софія потрапила у скрутне становище? (Опікуном родини після смерті батька став дядько, материн брат. Після смерті матері він заявив, що не буде утримувати Софію. Коханий утік від неї, одружився з іншою).
- Чи збулася найважливіша мрія у житті Марти? (Так, вона мала щасливу родину).
- Чи знайшла своє щастя Ганна в Італії? (Очевидно, так. Побачила Італію, мала там «добру славу», привезла дворічного сина).
- Хто із героїнь новели нагадує О.Кобилянську? (Софія, вона залежна від опікунів, хоче вирватися з-під принизливої опіки, нещаслива у коханні, бореться за свою незалежність).
- Чия музика використана в новелі? (Грала етюд Шопена ор.21 чи 24…)
Щоб відновити перебіг подій, варто створити сюжетний ланцюг твору…
- Роздуми майбутньої вчительки Марти, від імені якої ведеться оповідь, про любов до класичної музики.
- Знайомство з художницею Ганною, подругою Марти, що орендували разом квартиру.
- Після підвищення орендодавцем плати за квартиру дівчата змушені шукати третю співмешканку.
- Знайомство з Софією відбувається через повідомлення служниці, яка вказує на непривабливі деталі її гардеробу: подерті рукавички, ґудзик від пальта тримається на одній нитці.
- Софія – професійна піаністка. Перше враження змінюється після виконання дівчиною етюду Шопена.
- Марта вийшла заміж і стала зразковою дружиною та дбайливою матір’ю.
- Ганна виїздить до Риму, де заводить вільні стосунки. Однак цей зв’язок, не скріплюючись справжніми почуттями, швидко розривається. Батька своєї дитини вона покидає. Сина бере повністю під свою опіку.
- Трагічна доля Софії. Її талант не зміг зреалізуватися – не було кому покрити великі видатки, потрібні для здобуття освіти у Відні. Раптова смерть.
Учитель. Дійсно, коли ми слухаємо музичний твір, у кожного з нас виникають свої думки, асоціації, свої переживання. У цій новелі персонажем стає власне Музика.
Проблемне питання. Як Ольга Кобилянська утвердила думку, що музика, мистецтво загалом, по-особливому впливають на долю митця?
Щоб відповісти на проблемне питання, варто попрацювати у групах, проаналізувати постаті жінок, які змалювала Кобилянська у своїй новелі.
Робота в групах (характеристика образів – персонажів твору).
І група. Завдання: дослідити засоби зображення образу Марти.
План
- До якої професії готує себе Марта?
- Як вона заробляє на життя?
- Які погляди має Марта на родинні цінності та місце жінки в суспільстві?
- Як ці погляди позначилися на подальші долі дівчини?
- Які емоції навіювала жінці мелодія меланхолійного вальсу? Що вона символізує?
- Марта – втілення любові, готувалася стати вчителькою.
- Стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних».
- За словами Ганни, «вроджена жінка і матір».
- Надзвичайно залюблена у музику «…просто душа розривалася в грудях при тих звуках, граціозних, заповідаючих найбільше щастя».
- Щаслива у сімейному житті: вийшла заміж за професора. «Я проста робітниця, тип послугача з природи вже, що не наділила її навмисно тим гордим даром, щоб повзав… Тому повзаю й корюся до сьогоднішньої днини й належу до тих тисячок, що родяться на те, щоб без нагороди гинути!»»
Узагальнення дослідження. Акроузагальнення: Марта – доматорка.
М’яка Добра
Акуратна Освічена
Романтична Мрійлива
Толерантна Активна
Адаптивна Терпляча
Організована
Роботяща
Комунікабельна
Альтруїстична
ІІ група. Завдання: дослідити засоби зображення образу художниці Ганни.
План
- Яким бачить своє майбутнє Ганна?
- Що вона вважає своїм покликанням?
- Які погляди має Ганна на родинні цінності та місце жінки в суспільстві?
- Як ці погляди позначилися на подальші долі дівчини?
- Які емоції навіювала жінці мелодія меланхолійного вальсу? Що вона символізує?
- Ганна – емоційна, нестримна, вибухова, непостійна натура. «Із нею було тяжко дійти до кінця».
- Протиріччя у світосприйнятті. «Було багато речей у житті, які брала страшно легко, ледве доторкалася їх крилами вибагливої душі; але в штуці була поважна й глибока». «Не накладаймо на свої душі маски».
- Надзвичайно талановита, живе своїм ремеслом. «Я – артистка і живу відповідно артистичним законам, а ті вимагають трохи більше, як закони…сіро-програмованої людини…»
- В особистому житті не терпить приписів, їй байдуже, що скаже світ про її особисте життя, тому і вільні стосунки з чоловіками не вважала за непорядність. «…заглушити у собі той світ, щоб жити лише для одного чоловіка і для самих дітей? Се неможливо… тому неможливо, хто носить справжній артистизм у душі!..»
- Турботлива мама, хоча і сімейне життя не склалося. «Не могли погодитися в способі життя, і коли не хотів мене зрозуміти, я покинула його. Але хлопець – мій. Я зароблю на сама нього, і він – мій».
Узагальнення дослідження. Асоціативне акроузагальнення: Ганна – талант.
Гармонійна Тямуща
Активна Амбіційна
Неврівноважена Лагідна
Непередбачувана Авторитарна
Артистична Незалежна
Творча
ІІІ група. Завдання: дослідити засоби зображення образу піаністки Софії.
План
- Яке перше враження справила Софія на Марту і Ганну?
- Як змінилося з часом ставлення Ганни до нової співмешканки?
- Що дівчата найбільш цінували в Софії?
- Чому Софія емоційно відреагувала на появу нових сусідів?
- Що змусило Софію попрощатися з мрією про консерваторію?
- Який спогад залишила по собі Софія в душі Марти?
- Які емоції навіювала жінці мелодія її меланхолійного вальсу? Що вона символізує?
- Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість.
- Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання). Вимоглива. «Я потребую спокою, що випливає з замилування до музики й гармонії в відносинах передусім гармонії!»
- Цілеспрямована. «Лікарі заборонили їй навіть займатися якийсь час музикою, але що їй без музики, як казала, нема життя, то не держалася їх приказів і грала й грає досхочу».
- Жінка-загадка. «Спить, мов царівна. Коли вмивається, не забуде ніколи насипати кілька крапель найтоншої парфуми до води, але зате її верхня одіж… – просто «товпа!»
- Талановита. «Грала етюд Шопена ор.21 чи 24…Душа стала здібна розуміти музику…». «До музики звернулася з подвійним запалом». Вразлива. «Упала лицем на струни – зомліла…»
- Горда. Радить Марті: «Ти повинна розвивати в собі гордість, бо це єдина зброя жінки, – повчальним тоном сказала товаришка,– і продовжила: Ніколи не принижуйся перед негідною людиною».
- Душевний розпач. Знову неприємності у житті Софії: дядько, єдина надія, відмовився її утримувати у Відні. Зі сльозами на очах, прибита горем, із відчаєм у душі вона сідає за фортепіано і у темній кімнаті починає грати. Та музика – стан душі. «Грала свій вальс, але так, як ніколи. Мабуть, ніколи не заслуговував він більше на назву «Valse melankolique», як тепер. Перша часть – повна веселості й грації, повна визову до танцю, а друга… О, та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим летом від ясних звуків до глибоких, а там – неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, товплення тонів, бій, – і знову збіг звуків удолину… відтак саме посередині гами смутний акорд… закінчення». Символічно, що з останніми акордами зіграної мелодії, обірвалася струна, як і струна життя талановитої піаністки, яку «музика позбавила життя».
Узагальнення дослідження. Асоціативне акроузагальнення: Софія – музика.
Спокійна Мовчазна
Охайна Уважна
Фатальна Захоплена, зібрана
Інтелігентна И інтригуюча
Яскрава Копітка
Акуратна
ІV. Підсумки уроку.
- Що об’єднує ці три різні натури? Вони різні за характером, але їх об’єднує замилування красою, прагнення до гармонії життя, фізичної та духовної досконалості. Художній аналіз світу думок і почуттів цих трьох мистецьких натур становить основний зміст твору. Героїні твору – непересічні особистості. Це сильні, вольові, самодостатні, горді та незалежні жінки, які прагнуть утвердитися в чоловічому світі. Вони не бояться залишитися незаміжніми, оскільки шукають щастя насамперед у собі. Мистецтво задовольняє їх запити.
Учитель. Через весь твір проходить мотив меланхолійного вальсу, який повторюється так символічно – тричі.
- Як сприймають вальс дівчата? (Хотіли слухати, рвав душу, плакали,бо знали: зломлено ще одне життя)
- Символом чого є меланхолійний вальс?
Сильний стресовий стан дівчини доводить її до відчаю, фізичного та душевного болю. Символічно, що з останніми акордами зіграної мелодії, обірвалася струна, як і струна життя талановитої піаністки, яку «музика позбавила життя». «Меланхолія і дика непогамованість, безмежний смуток і безмежна відвага – се основні риси молодої дівчини, якою уособила Ольга Кобилянська фантазію Шопена, стараючись переповісти словами враження музики, як се вона не раз потребує і в інших творах», – зауважує Лев Турбацький.
Меланхолійний вальс – мелодія сумна,
Мелодійний вальс – надія та довіра,
Меланхолійний вальс – це фікція, зневіра,
Меланхолійний вальс – обірвана струна.
V. Оцінювання роботи учнів, домашнє завдання. *** Творча робота на тему «Музика у моєму житті». Переглянути фільм «Меланхолійний вальс» (режиcер Борис Савченко; сценарій Василя Портяка та Ольги Кобилянської).
|
