І. Організаційний момент.

Учитель. Послухайте невеличку притчу. Скажіть, які висновки ми можемо зробити? Яке повчання містить дана оповідь.

Приходить до батька молода дівчина і каже: «Тату, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … що мені робити?»

Батько замість відповіді поставив на вогонь 3 однакових каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав каву.

Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце і налив в чашку кави з 3 каструлі.

• Що змінилося? – Запитав він свою доньку.
• Яйце і морква зварилися, а кава розчинилися у воді, – відповіла вона.
• Ні, доню, це лише поверхневий погляд на речі. Подивися – тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою і піддатливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Ззовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу. Так і люди – сильні ззовні можуть розклеїтися і стати слабаками там, де крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють …
• А кава? – Запитала дочка
• О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінила його – перетворили окріп в ароматний напій. Є особливі люди, які змінюють самі обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з ситуації …

ІІ. Мотивація.

       Вставай, Україно, вставай,

Виходь на дорогу свободи,

  Де грає широкий Дунай,

  Де ждуть європейські народи

Давно написав ці слова український поет Дмитро Павличко, але як актуально вони звучать і донині.

• Наскільки в наш час актуально звертатися до українських класиків слова?

Ці слова є лозунгом не тільки сучасного українського читача, вони є лозунгом письменників-шістдесятників.

• Хто такі шістдесятники? Що нового вони внесли в розвиток української літератури? Назвіть представників шістдсятницького руху?
• Хто  із шістдесятників прожив 28 років? (В. Симоненко)
• Кого Довженко знімав у своїх фільмах, вважав учнем? (Миколу  Вінграновського)
• Хто написав модерну «Баладу про соняшник»? (Іван Драч)
• Хто у власній поезії намагався показати щирі синівські почуття до своєї Батьківщини?  (В. Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці»).
• Про кого йде мова: він – уславлений поет,  справедливий державний і політичний діяч,  невтомний публіцист,  видатний критик,  сміливий журналіст,  оригінальний літературний дослідник,  визнаний у світі майстер поетичного перекладу,  справжній син України. (Д. Павличко)

І воістину щасливі ми з вами, що з людиною та поетом такого масштабу ми познайомимося (Д. Павличко).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності

Оцінка Дмитра Павличка літературними критиками

Поет має гостре око, він уміє не тільки дивитись, а й бачити (Максим Рильський).

Поет від Бога! Але чимало написав і зайвого. Щось відсіється, а зостанеться золоте зерно (Олесь Гончар).

Дмитро Павличко – це мислитель, достойний продовжувач Івана Франка, каменяр нової доби (Олесь Гончар).

Він з перших днів катренів став на ту тверду каменярську дорогу копіткої впертої роботи, без зовнішнього блиску і словесної пишноти, без сухозлотиці дешевих метафор і рим, як стає молодий коваль до горна, певний своєї правоти і правди, з надією, що викуваний плуг прокладе борозну і знайде мужнє слово породить пісню (Андрій Малишко).

ІV. Робота над основним змістом уроку

Часто чуємо мудрі слова Гете: «Хто хоче пізнати поета, мусить піти в його край». Прислухаймося до поради німецького мислителя. Спробуємо й ми проникнути в буремний світ Д.Павличка.

Звучить «Мелодія гір»

• Як ви думаєте, чи є зв’язок між характером людини, її талантом і чудовим краєм, що породив його?  (Кажуть, що народжені в горах – люди особливої душі. Щось у них є від стрімкості й розмаїтості довколишнього ландшафту, їхня істота стихійна і рвійна, як сама природа).

Пропоную здійснити віртуальну подорож, пройтися стежками-дорогами, якими ходив Дмитро Павличко.

Стовпчатів – село, в якому народився Д.Павличко. 

Яблунів – село, в якому здобув початкову освіту в польській школі. 

Коломия – місто, де закінчив гімназію, вивчав німецьку мову, латинь. У Львові навчався в університеті на філологічному факультеті; після продовжив навчання в аспірантурі, якої не закінчив.

Київ – місто, в яке переїхав із сім’єю.

Словаччина, Польща – країни, в яких Павличко виконував місію Надзвичайного й Повноважного Посла. 

Це – відрізочки життєвого шляху, на якому – перші кроки й набуття досвіду, радощі й тривоги, злети й падіння… 

• Які життєві негаразди випали на долю митця? (У 1945-1946 рр. Д.Павличко був ув’язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у причетності до УПА, проте через відсутність доказів його відпустили на волю. Ці події лише гартували дух, змушуючи шукати застосування своїм вируючим силам. Дмитро Павличко невтомно шукає шлях до себе).
• Де «знаходить» себе Дмитро Павличко? (У Києві Д.Павличко працює на кіностудії ім. Олександра Довженка в сценарній майстерні. За його роботами поставлено фільми «Сон» (про Тараса Шевченка) та «Захар Беркут» (за однойменною повістю Івана Франка).
• Розкажіть про творчі перемоги митця? (Дебют Павличка – поезія «Дві ялинки», надрукована в університетській газеті.  «Любов і ненависть» – перша збірка. За цю книгу Дмитра Павличка прийняли в Спілку письменників України, а в 1977 р. нагородили Державною премією УРСР ім. Тараса Шевченка.  «Жовтень» і «Всесвіт» – видання журналів, у яких працював Д.Павличко). 
• Прослухайте уривки з його поезій. Яка це людина, які риси її характеру є визначальними?

О рідне слово, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга,

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам’я.

* * * * * 
Я тяжко жив, ненавидів, любив,

Але свого сумління не забив.

Тож мушу сто разів переживати

Все те, що поспіхом не так зробив.

* * * *

Моя любове, ти – як Бог…

… Як жінці, матері, дружині,

Як грішниці і божеству

Відповідав я в тій хвилині –

Навіщо в світі я живу.

Аналіз ліричного твору «Два кольори»    

• Чим для вас є материнська пісня? Вона приходить до нас тихими вечорами, добросердна й лагідна, хвилююча й щира, як одвічна любов, що змалечку навіває нам поетичні образи землі й неба, сонця й рясного суцвіття, учить любові до рідного краю, праці, близьких і рідних нам людей та гордості до найсвятішого.

Прослуховування аудіозапису

• Про що поезія Д.Павличка? На які частини можна її поділити? (Поезію можна поділити на три частини: в першій розповідається, як підліток вирушає у велике життя; у другій – про життєві випробування; у третій – про його зрілість). 
• З якими почуттями говорить про все це поет? Зауважте, що йому на час написання твору було всього 36 років. 
• Як ви думаєте, яка життєва ситуація могла викликати переживання автора, ліричного героя? 

До речі, сам поет згадує, як колись, 29 лютого 1964 року, він сидів на зборах, а перед ним сиділа гарна жінка в чорній хустці з вишитою на ній червоною трояндою. Це нагадало сорочку, і першу строфу Павличко написав просто на коліні. Поезія була написана в той же день, а за рік стала улюбленою піснею, звучала на всіх радіостанціях. Слава, визнання, а водночас… і страх, і біль, і щем.

Та краще про це розповість сам Дмитро Павличко. Перегляд відео

• У чому абсурдність звинувачень Д. Павличка?
• До речі, чому саме сорочку мати дала в дорогу синові? (Наші пращури вірили, що сорочка захищає людину від ворожих сил, тобто є оберегом. А примножувала магічну силу сорочки вишивка, що у візерунках прикликала щасливу долю, дарувала красу, снагу). 
• Які кольори поєднала вишивка? У якому творі світової літератури ще зустрічається поєднання цих кольорів? (Стендаль. «Червоне і чорне»).
• Що ж символізують ці кольори? (Червоний… Чорний… Це ж не просто колір! Це – колір нитки! А нитка – це символ безперервності людської долі, нескінченності життя).
• З чим асоціюються червоний і чорний кольори в контексті життєвої долі? 
• Яка основна думка поезії? (Автор уславлює материнську любов, доносить до нас думку про швидкоплинність людського життя; уславлює вічність і невмирущість родинних цінностей, бо через них маємо зв’язок із рідною землею).
• Чи можна назвати поезію «Два кольори» шедевром? (Так, бо вона не підвладна часу: істини вічні).
• Чому пісня «Два кольори» стала народною? (поет дібрав задушевні слова, зумів виразити почуття багатьох людей, що вірш став улюбленою народною піснею для багатьох поколінь. Пісня близька до фольклорної традиції і символікою барв, і чисел, і філософією життя. Основний мотив твору – мотив дороги як символу людської долі поєднаний із мотивом материнського благословення…Червоне й чорне – найпоширеніше поєднання кольорів в українській вишиванці, що асоціюється з радощами й печалями, злетами й смутками людського життя…)

Творча робота в парах

Уявіть, що автором чи письменником є кожен з вас. Завдання для вас: складіть два кольори і дайте їм характеристику. Про які б два кольори ви написали б і що?

VІ. Підсумки уроку.

Сьогодні ми поринули в художній світ Дмитра Павличка.

• Чи розгадали ви його? 
• Що ви побачили? 
• У яких кольорах цей світ? 
• Що ви почули? 

Учитель. Дійсно, мав рацію Дмитро Павличко, коли говорив: «Мала частинка світу в людськім мозку». Думаю, вибачить він мені, якщо я дещо перефразую його слова і скажу: «А в кожнім вашім серці – цілий світ». Бережіть його, лелійте, захищайте – і тоді будете людьми з прадавніми коренями, людьми з майбутнім.

V. Домашнє завдання.