П`ятниця, 18.01.2019, 20:35
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Екзотика старовинних українських замків. Поняття про епічний твір.
06.01.2019, 21:09

Людина, яка не знає свого минулого,

не варта майбутнього.

Гете

Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ,

свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті.

Григорій Сковорода

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент

IІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності

Любі діти, а чи любите ви мандрувати, щоразу бачити щось нове, незнане. А якщо ви ще не мандрували, то скажемо відверто, що то дуже й дуже цікава річ. Особливо мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі.

Кожен народ має свою багату історію. Історія українського народу сягає глибини тисячоліть, у ній чимало героїчних і трагічних сторінок.

  • Які можливості для вивчення історії має сучасний учень?
  • Чим ви можете скористатися, щоб поглибити свої знання про минуле рідного краю?

Дійсно, сучасні технології дають нам величезні можливості, щоб якомога більше дізнатися про те, як жили наші предки, як вони боролися за волю. Але, звісно, набагато цікавіше було б побачити це на власні очі. Тож ми сьогодні здійснимо віртуальну екскурсію визначними місцями України. Відвідаємо старовинні фортеці, замки, історичні заповідники разом з героями повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», дізнаємось чимало цікавого про козацькі часи в Україні. Але перед тим давайте згадаємо про що наша повість та персонажів твору.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

  1. Назвіть прізвище головних героїв повісті.( Родина Руснаків)
  2. Хто така Машка? Опишіть її. (Машина кольору «корида» вітчизняного виробника, стара, пошарпана)
  3. Навіщо родина Руснаків купила автомобіль? (Планували у відпустку на власному авто поїхати до моря)
  4. Що вам відомо про пана Богдана? (друг родини, історик, мандрівник, вельми цікава людина)
  5. З яким проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків? (Знайти і врятувати історичну реліквію, старовинну річ)
  6. Про що дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично настроєним? (Історичною реліквією є козацька шабля)
  7. Чому Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко? (Привид дав підказку, де шукати шаблю – перевернутий хрест. Руснаки вирішили, що йдеться про Козацькі Могили)
  8. Як Наталочка познайомилася з Антипком? (Під час подорожі на бензоколонці до нею підійшов хлопчик, який також шукав шаблю)
  9. Хто такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю? (Антип – чортик, зла сила, яка не хотіла, щоб козацька шабля потрапила в добрі руки)
  10. Хто допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі? (Пластуни зі Львова Северин і Василь)
  11. Яких пригод зазнала родина під час подорожі? (Перегони, погоня, заїзд на дерево, падіння Наталочки в річку, потім у колодязь, звинувачення у крадіжці картини з музею тощо)
  12. Чи вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю? (Так, врятували. Шаблю передали державі, реліквію використовували під час спектаклів про козаків)

 

ІV. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу

  • З якими географічними назвами, історичними заповідниками, фортецями, замками ви зустрілися в повісті?

Берестечко, де 1651 року під проводом Богдана Хмельницького відбулась одна із найтрагічніших в нашій історії битв – битва козаків з поляками, Дубно, Тараканівський форт, Олеський замок – резиденцію колишніх польських королів, Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці, Козацькі могили неподалік Берестечка.

Разом з родиною Руснаків, подорожуючи Україною, можна ознайомитись, запам’ятати назви та місцезнаходження багатьох річок рідної землі, таких, як Дніпро, Ірпінь, Здвиж, Тетерів, Горинь, Золочівка, Стрипа, Серет, Гнізна, Золота Липа (є й така). А назви сіл! «Кругом не назви, а шедеври! Кобиловолоки! Болязуби! Або Ракобовти! Або Паликорови! Ще краще Печихвости, Ставища, Мрія, Царівка. Це все історичні назви. «Козаки не раз хитрували. Заманювали вороже військо в таке місце, щоб воно не мало куди розбігтися, тоді бикам – головешку під хвіст, і оскаженіле стадо стоптувало ворогів до цурки... Від того Печихвости і Паликорови». Звичайно, з точки зору милосердя не дуже то добре. Але такий був час, а деколи і безвихідь.

Мандрівка історичними місцями України (перегляд презентації)

Лекція вчителя або повідомлення підготовлених учнів. (Додаток 1)

Переглядаючи презентацію, учні переказують, що сталося з родиною Руснаків в цих місцях, зачитують описи замків, порівнюють з фото на презентації.

Маршрут родини Руснаків: Київ – Дубно (Дубенський замок) – с. Тараканів (Тараканівський форт) – Берестечко (Козацькі Могили) – Олесько (Олеський замок) – Підгірці (Підгорецький замок) – Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) – Хотин (Хотинська фортеця).

V. Закріплення вивченого матеріалу

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Сучасній людині важливо знати про історичне минуле народу, його перемоги й поразки, про видатних осіб, які впливали на долю нації.

 

 

 

VІ. Підведення підсумків уроку

«Відкритий мікрофон»

  • Я можу порівняти себе з таким героєм твору: ... Тому що...
  • Наприкінці уроку я прийшов (прийшла) до таких висновків……

Слово вчителя. Будьте патріотами! А невід’ємними складниками патріотизму є віра в себе, у свій народ, вірність Батьківщині. Ознаками патріотизму є також шляхетність, висота духу, розуміння важливості збереження живої історичної пам’яті.

VІІ. Домашнє завдання

Берестечко – село в Україні ( Демидівський район Рівненська обл.)

Увійшло в історію України як місце безмежної хоробрості та слави запорізького козацтва.

Битва під Берестечком (18 червня – 30 червня 1651) – найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.

Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здасться. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.

У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський собор, в підземеллях якого покояться останки загиблих запорожців. В Берестечку щороку проходить з’їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.

 

 

 

Дубенський замок (замок князів Острозьких – Любомирських) – фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України.

Розташований на одному з мисів річки Іква. Звів його князь Костянтин Острозький у 1492р. Впродовж кількох століть цей замок жодного разу не було захоплено.

На території замку розташовані два палаци: з південного боку – палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку – палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.

Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.

Тараканівський форт (Дубенський форт) – оборонна споруда, архітектурна памятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.)

Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж – Броди – Берестечко – Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів – Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.

Форт має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. В центрі форма є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини.

Сьогодні від фортеці залишилися одні руїни.

 

 

 

Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) – пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

 

 

 

 

Олеський замок – пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у селищі Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави ріки Ліберція.

Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.

Зі стану руїни замок вивела ґрунтовна реставрація і створення музею. В 1989 році отримав статус музею – заповідника.

 

 

 

 

Кам’янець-Подільська фортеця – фортеця у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 років). Є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».

Перші згадки про фортецю датовані ХІІ ст.

До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку – Папська. Має аж 5 поверхів. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.

Папська башта відома тим, що саме у ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк.

Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.

 

 

 

 

 

Хотинська фортеця – фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико – архітектурним заповідником, одним з семи чудес України.

Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.

Найвідоміша історична подія, пов’язана з Хотинською фортецею – Хотинська битва 1621р. Війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об’єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів.

Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов’янських та арабських народів проти османських поневолювачів. Як зазначає Петро Сас: «…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації».

Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 19 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz