Квіти, квіти... Чарівні квіти,

 Кольорові, великі й малі...

 Ви умієте душу зігріти,

 Бо й самі ви — душа землі.  

Надія Красоткіна

І.      Організаційний момент.

1. Налаштування учнів на роботу

Сьогодні хочу привітати

Вас на уроці нашім.

Натхнення  в праці  побажати,

Щоб все було найкраще.

Старанно щоб відповідали,

Бо тема всім близька, знайома,

Щоб нині гордо показали

Щоденник мамі з татом вдома.

2. Хвилинка поезії.

–– Як завжди розпочнемо наш урок з хвилинки поезії.

–– Послухайте і скажіть : – Які квіти згадано в поезії?

         Учень читає вірш

Квітами багата Україна-мати:

Маки червоніють –

Вогники ясніють.

А волошки в житі –

Синьоокі квіти.

Світять чорнобривці –

Тільки подивіться!

Степом пахнуть кашки

Й зірочки-ромашки.

Он дзвенять дзвіночки

В літньому садочку.

Мальви біля хати

Будуть вас вітати.

Диво-цвіт – то сонях,

Сонце у долонях.

Бережуть державу

Соняшники й мальви.

Пісня солов'їна

Славить Україну.

Діти відповідають.

• А які квіти по праву вважають національними символами української землі? (сонях, мак, барвінок).  Саме про ці квіти сьогодні буде йти мова.

Так, квіти, квіти, квіти... Немає, мабуть, людини, байдужої до квітів, бо саме вони володіють здатністю розрадити людину, коли їй важко, піднести настрій, втішити... Квіти пробуджують у нас людяність, щирість, сердечність і доброту.

3. Вступне слово вчителя.     

З уроків історії України ви, діти, напевно знаєте, що давня людина повністю залежала від природи. Народні знання українців були пов'язані насамперед із різноманітною господарського діяль­ністю і ґрунтувалися на спостереженнях над природою і оточуючим середовищем. На підставі цих спостережень формувалися вміння передбачати погоду, – лікувати людей та домашніх тварин тощо. Це змушувало на­ших пращурів поклонятися сонцеві, річкам, колодязям, травам, деревам, квітам, адже рослини не тільки годували, а й лікували людину. Тому рослини були священні. Наші предки не могли пояснити звідки взялося людство і куди зникають люди після смерті, отож свято вірили в те, що вони походять від рослин і після смерті знову стають росли­нами. Тому й приписували деревам, травам, квітам особистісні риси характеру, персоні­фікували їх.

І на  сьогоднішньому занятті ми уявно по­мандруємо в чарівне квіткове царство, зга­даємо захоплюючу красу, духмяні пахощі, незрівняну привабливість квітів. Не дивля­чись на те, що на дворі зима, і звеселяти око можуть лише кімнатні рослини, ми порине­мо у світ квіткового розмаїття.

ІІ.    Мотивація навчальної діяльності

1. Залучення учнів до формулювання теми уроку, визначення його мети та завдань.

Учитель. А почнемо ми з того, що, виходячи з теми, записаної на дошці, поставимо задачі уроку, визначимося у своїх очікуваннях.

• Давайте  спробуємо  сформулювати   за­вдання нашого уроку.
• А для чого нам необхідно читати додаткову літературу?
• Щоб з'ясувати, чого ви очікуєте від заняття, напишіть на паперових квітках, які лежать на партах, бажані результати роботи. Озвучте та прокоментуйте їх (діти відповідають).

2. Бесіда, актуалізація опорних знань.

• Пригадайте ліс і поле теплої пори року. Це час буяння квітів. А якої пори ви най­частіше бували в лісі, степу, лузі?
• А які почуття переповнювали вас в цей час?
• Які квіти доводилось бачити?
• Чи подобались вони вам і чим саме?

ІII. Основний зміст роботи  (Подорож у країну Квітів).

1. Учитель. А ви знаєте, що стародавня людина, намагаючись пояснити навколиш­ній світ, міркувала, вигадувала і вірила своїм вигадкам - міфічним легендам. До речі, слово «міф» означає «вигадка». Але від казки, де теж багато фантастичного, відрізняється тим, що люди вірили в прав­доподібність розказуваного. Легенди були священні, передавилися з покоління в покоління, записувалися і вивчалися ученим етнографами. Є і в нашому класі дослідники, які знайшли і запропонують нам наукову інформацію, загадки, легенди, повір'я, балади про польові та садові квіти. А щоб нам легше себе було уявити себе в країні Квітів, юні художники оформили нашу класну кімнату відповідними малюнками.

2. Учнівські доповіді (супроводжуються комп'ютерною презентацією у програмі Power Point)

Зразок учнівської доповіді

Учениця. Квітку, яку я представляю, ви дуже добре знаєте. Вона живе у цих загадках:

Сімсот соколят на одній подушці сплять.

Золоте решето хатинок повне.

Під одним ковпаком сімсот козаків.

Стоїть дім повен зерном.

• Так  що   ж  це  за   квітка?   Звичайно,   соняшник, без нього у нас на Україні немає жодного городу, жодного лану. Його золота голівка слухняно повертається за сонечком, а навколо жовтогарячого дива гудуть бджо­ли трудівниці. Буде діткам запашний мед! Квітка соняшника – диво природи. Це кошик, у якому зібрано більше півтори тисячі малесеньких квіточок. Всередині кошика – ті, що дають насіння, а по краях – безплідні. Але й у цих, крайніх є своя робота: їх золоті пелюстки принаджують комах. Соняшниковий кошик стягнутий щільним кільцем із зелених листочків. Цей обруч оберігає маленькі квіточки від дощу і вітру.

Учень. (читає вірш-загадку)

Парубійко я вродливий,

Дуже гарний, нешкідливий:

Квіт до сонця повертаю,

За те й назву свою маю.

І олію з мене б'ють,

І макуху дістають,

І в веселий свята час

Дам щось кожному із вас.

Учениця. Соняшник, згідно з грецькими легендами, не завжди ріс на землі і з'явився завдяки водяній німфі на ім'я Клітія. Одного разу Клітію викинуло хвилею з прохолодних глибин моря на піщаний берег. Русалка, здивована яскравим світлом, немов зачарована спостерігала за золотою кулею, яка переміщалася по небу. Через деякий час зовнішність німфи стала мінятися. Клития виявилася прикованою до місця, коли її русалочий хвіст пішов в глиб піску. Срібне волосся згорталося в пелюстки навколо обличчя, з рук виростало зелене листя.

Через дев'ять днів свого перебування на землі, Клітія повністю перетворилася на квітку сонця. Відтоді і донині, соняшник завжди наслідує рух золотого сонячного диска, обертаючись в його сторону.

Зразок учнівської доповіді

Учениця. Мак — найдавніша рослина. Про цю чудову рослину в Україні існує багато легенд. І ось одна із них.

Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу.

Та побачили їх вороги і оточили з усіх сторін. І звернулася тоді найвродливіша дівчина, донька воєводи, із проханням до матінки-землі:

• Матінко-земле, врятуй нас від неволі, від життя страшного у печенігів-нечестивців. Допоможи нам знищити їх!

І зглянулася земля-матінка на сльози дівчат-полонянок. Тільки доторкнеться до дівчини печеніг, як вона стає квіткою-маком, червоною, як жар і красивою, як самі дівчата.

Так і не змогли вороги захопити в полон жодної дівчини. Потомилися печеніги і вирішили спочити. Та тільки розсідлали коней і лягли на землю, як поснули непробудним сном. Це дівчата наслали на них сон-дрімоту, відплатили за себе.

Рано-вранці поверталися із походу руські воїни. І побачили вони червону, як жар, долину маків, а біля них сплячих ворогів-печенігів. Кинулися вони на печенігів і повбивали всіх. І коли пролилася остання крапля крові печенігів, кожна квітка маку ожила і стала дівчиною. У руках дівчата тримали червоні квіти маку і подарували їх воїнам-визволителям.

І земля-матінка залишила на згадку про цей бій квіти маку. Вони щороку виростали на цій долині і радували око людям своєю красою.

Учень. Коли Господь створив землю, тварин і рослини – всі були щасливі, окрім Ночі. Як не старалася вона розсіяти свій глибокий морок, та приходив ранок. Тоді Господь створив Сон, сновидіння і марення, і разом з Ніччю вони стали бажаними гостями. З часом в людях прокинулися пристрасті, одна людина навіть задумала убити свого брата. Сон хотів зупинити її, але гріхи цієї людини заважали йому підійти. Тоді Сон в гніві ввіткнув свій чарівний жезл в землю, а Ніч вдихнула в нього життя. Жезл пустив коріння, зазеленів і перетворився на мак. Мак служив символом родючості через свою велику плодючість (у маковій коробочці міститься близько 30 тисяч  насінинок). Тому він є постійним атрибутом Гери – богині родючості і шлюбу. Маком обсипають місця, які хочуть позбавитися від хитрощів і оман відьом. Мак має бути дикий і освячений 14 серпня в день Маковія.

Учениця. Мак часто згадується в уній народній творчостй, літературних творах українських письменників:

Загадки

• Стоїть півень на току у червонім ковпаку.
• В житечку зеленім факели вогненні. Цілий день палають, з сонцем спать лягають.
• Запалали в чистім полі квіти гарні, всі червоні. То палає влітку так Польовий червоний ...
• Повна діжка жита, п'ятачком накрита.
• Що за диво-дивина в житі квітка є одна? Палає, мов ліхтарик, червоний кептарик.

Вірш Михайла Стельмаха «Мак цвіте»

Степами турки і татари

 На конях мчать, мов чорні хмари,

 І згаром дихає земля –

 Навкруг пожари, як петля,

 Й петлю розкручую ординець:

 Він одшукав живий гостинець –

 Дівча біжить босоніж в бір.

 Її він схопить у ясир,

 В прокислу зашморгне сирицю

 Й продасть у Кафі з торговиці.

 І сльози дівчини, й життя

 Проп’є без жалю і пуття.

 Бо що йому краса дівоча,

 Коса шовкова, ясні очі –

 Усе продасть він за дукат,

 Бо він торгаш, ординець, так.

 Дівча біжить в тяжкім одчаї,

 Коса їй плечі устеляє,

 А сльози падають у брід,

 І кров’ю тягнеться твій слід.

3. Робота з виставкою книг.

• Подивіться на добірку книжок, яка виставлена у нашому класі і має назву «Квітучий ДИВОСВІТ». Тут вміщено збірки поезій та прозові твори українських письменників, суголосні з нашою темою уроку, ознайомитись з якими ви можете відвідавши нашу шкільну бібліотеку. Серед них і книга сучасної української поетеси Зірки Мензатюк «Український квітник», у якій, крім дивовижних квіткових історій авторки, ви знайдете й численні зображення зі старовинних гербаріїв, а також майже наукові описи тридцяти квітучих і пахучих чудес (демонструю збірку поезій Зірки Мензатюк на книжковій виставці). А поки що...

Сядьте в зручне положення, спрямуйте свою внутрішню енергію до цих книжок, закрийте очі і підніміть руки. Постараємось відчути дотик тепла, який дарують вам письменники – автори цих творів. Я дуже хочу, щоб все найкраще, що йде від них, передалося і вам, і залишило приємні враження. Дякую.

• А як ви гадаєте, який колір має тепло? Чому?  А яке почуття викликає у вас синій колір, чорний, зелений? Отже все в житті має закономірності, і навіть квіти мають свою мову. А давайте ознайомимось із «Мовою квітів», яку підслухав Дмитро Білоус (демонструю збірку поезій Дмитра Білоуса «Диво калинове» на книжковій виставці) і запам'ятаємо все, чим ділиться у своєму творі з нами Дмитро Григорович.

Мова квітів

Що каже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста ?

Верба — одвертість, айстра — смуток,

Лілея біла — чистота.

Конвалія — любов таємна,

Мак — юний цвіт, що не згаса.

Лавр — завжди успіх, слава певна, ,

А мальва — холодність, краса.

Дзвіночок польовий — то вдячність,

То любов свята.

Нарцис — то горда необачність,

Волошка — ніжність, простота,

Саранка-лілія — сміливість,

Півонія — життя сто літ,

Фіалочки — сором'язливість,

Любов минуща — первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане слушний час —

Все те, що хочемо сказати, —

Букетик висловить за нас.

4. Учнівський діалог з елементами інсце­нізації.

• Ось ми з вами дізнались про мову квітів. А чи можуть квіти говорити між собою?
• Як називається розмова двох або кількох осіб?
• Давайте  послухаємо,  про  що говорять, зустрівшись на галявині, Ромашка, Мати-й-мачуха, Грицики?

Зразок учнівського виступу-інсценізації  

Ромашка. Ось я яка! Як сонечко на ніжці! Серед квітів, я – найвродливіша!

Мати-й-мачуха. Це звісно добре, але краса не завжди буває корисною. Наприклад, відвар з мого листя допомагає від кашлю. А якщо свіжо зрізаний лист при­класти холодним боком до лобу, то головний біль вщухне.

Грицики. А сік мого листя може зупинити кровотечу.

Ромашка. Знайшли чим хизуватись, я теж належу до лікарських рослин. Відвар з моїх суцвіть лікує шлунок і печінку.

Мати-й-мачуха. Так ось чим би ти мала пишатись, бо допомогти тому, хто цього по­требує – велика справа.

Грицики. А я ще можу бути корисним і в харчуванні. Розтерте на порох мої листя та насіння замінюють гірчицю. А в Японії та Індії моє листя використовується як при­права до м'ясних страв.

Ромашка. Тепер я зрозуміла, що навіть невеличка рослинка, скромна квітка можуть бути дуже важливими й корисними.

• З давніх часів існує тяга людини до прекрасного, прагнення прикрасити свій побут квітами. Своїм зачаруванням вони несли і несуть радість, пробуджують неймовірні почуття, піднімають настрій, скрашують горі, покращують працездатність, супроводжують нас у важливі хвилини життя, будять фантазію. Коли не вистачає слів або вони недоречні, саме квіти приходять до нас на допомогу. А про що ще «можуть говорити» квіти? (Квіти, мажуть говорити, і без слів. Якщо вони, стоять у вазі на день народження, або на якесь інше свято, то вони, говорять про те, що людину, яка їх отримала, люблять, поважають, цінують...)

5. Знайомство з сучасною дитячою письменницею Зіркою Мензатюк, її книгою «Український квітник».

Вчитель. Захоплюючись красою та лікувальними властивостями квітів, художники, музиканти, письменники створювали свої мистецькі шедеври, тож спробуємо зазирнути до їх творчих майстерень. І зараз я запрошую вас на гостини до сучасної дитячої письменниці Зірки Мензатюк.

Розповідь про письменницю (здійснює читель чи підготовлений учень, демонструючи портрет письменниці).

• Є письменники, які починають творити мало не з пелюшок. За першої можливості, тобто тільки-но навчившись виводити літери, вони хапаються за перо й видають на гора талановитий літературний твір. А раз почавши, вже ніколи не звертають з обраного шляху. Такою письменницею є Зірка Мензатюк – улюблениця багатьох українських дітлахів. З українською упертістю і, за власними ж словами, «слимачими» темпами, вона пише для дітей яскраві й добрі книги.

Народилася Зірка Захарівна 21 жовтня 1954 р. в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області. Закінчила факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працювала журналістом. З 1997 веде в дитячому «журналі Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника». Вона є лауреатом Міжнародного літературного конкурсу в США та літературної премії імені Наталі Забіли; лауреатом Літературної премії імені Лесі Українки. З 2004 року автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» Національного радіо. Твори Мензатюк публікувалися у США, Словаччині, Польщі.

Вчитель.  У Зірки Мензатюк є книжка, схожа до випадкової щирої усмішки … Це книга – «Український квітник», в якому живе диво люблячого серця письменниці, котре викохує поряд із собою квіти і любується ними кожної пори року. На сторінках цієї дивної книжки є не лише справжні, «паспортні» імена квітів, а й їхні «прізвиська» – народні назви, докладні зображення сусідять із чудовими художніми полотнами різних часів і народів, а популярні довідки перегукуються з поетичними образками.

Тексти цієї книги наповнені глибинним народним сприйняттям, тому що авторка перебуває в неперервному діалозі з кожною квіткою, відкриваючи нам її «справжнє» ім'я: так первоцвіт відкриває таємницю міфічних небесних брам, барвінок стає частиною легенди про «блакить в очах», бузок дарує «бузкове щастя» на весь рід і вік, любисток снить Зеленими святами, а мак натхненно кличе пам’ятати рідну землю! І головне, що відзначає ці мініатюри, – дуже точно вловлений авторкою та художньо тонко відтворений тон природної гармонії взаємодії людини та світу.

Різні часи, культури, народи плекали ці чудесні рослини, аби сьогодні вони прикрашали нашу землю й вабили око. Не залишить байдужими нас одне з оповідань цієї  унікальній книжки про рослину, згадувану нами сьогодні, яка є символічною для української землі... Так, це – барвінок.

6. Робота з тектом «Барвінок», аналіз оповідання.

Учні читають мініатюру «Барвінок», читання вмотивоване завданням: озвучити народні прикмети, пов'язані з цією квіткою.

Аналіз виразності читання.

• Який настій почутого твору?
• З якою інтонацією треба читати?
• А чи виразно було прочитано?

Для роботи з текстом учням пропонуються різнорвневі завдання (диференційовані картки роздаються на кожну парту: завдання для групи «Підтримка» (сильні учні), завдання для групи «Надія» (слабовстигаючі учні)).

Зразок картки

Завдання для групи «Підтримка».

• Яким ви уявляєте барвінок? Словесно опишіть цю квітку.
• У якому стилі здійснено опис квітки у першій частині твору? Назвіть ознаки даного стилю.
• Наведіть приклади народних пісень, в яких згадується барвінок.

Завдання для групи «Надія».

• Яка особливість барвінка визначена у народній загадці? Як ви її розумієте?
• До кого зверталась квітка з проханням дати кольору пелюсткам? Перелічить.
• Хто був свідком дій весняної грози й як це на спостерігачах позначилося?

7. Творча робота в парах.

Поезія нерозривно пов’язана і з живописом, і з музикою, давайте це зараз і перевіримо. Відомий композитор Петро Чайковський написав музичний твір «Лускунчик», до якого входить «Вальс квітів», пропоную виконувати наступне  завдання, слухаючи цей вальс. Отже, слухаємо, насолоджуємося і працюємо. Я пропоную вам попрацювати в парах і створити сенкан на тему БАРВІНОК.

Сенкан

1 рядок- слово, що називає тему – Барвінок.

2 рядок-два прикметники, що асоціюються з першим словом.

3 рядок-три дієслова, пов'язані з темою.

4 рядок-фраза з чотирьох слів ( думка – підсумок)

5 рядок- слово-синонім до теми.

Учні зачитують складені вірші. Визначається найвправніший.

• Ось і завершується наша подорож у країну квіткової казки. Квіти – невичерпне джерело натхнення! Це – прикраса нашої планети. Іноді кажуть, що відсутність квітів вдома вказує на брак смаку хазяїна. Я думаю, що після сьогоднішнього уроку ви намагатиметесь у кожній квітці побачити її живу душу, бо квіти — це очі землі. А також будете трішечки уважнішими як до прекрасного дарунку природи — квітів, так і один до одного.

ІV. Рефлексія.

Учитель. Прийшов час прощатися з країною Квітів і повертатися з цікавої подорожі додому.

• Чи все вдалося, що планувалося? Візьміть у руки ваші квіти очікувань. Якщо бажане справдилось, помістіть квітку до букету на дошці. До речі, слово «букет» увійшло в побут у XVII ст. Спочатку букети складали з прянощів: кропу, селери, петрушки, кмину. Гості дарували їх господині, а вона прикрашала ними страви. Згодом букети почали робити з квітів.

Якщо ж очікування не здійснились, продовіть речення:

• Найбільший мій успіх на сьогоднішньо­му занятті - це...
• Найбільші труднощі відчув ...

V.   Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів.

Метод «Мікрофон».

• Над чим сьогодні працювали?

• Що сподобалось на цьому уроці?
• А щоб хотіли змінити, виправити?
• Щоб змогли додати, порадити?
• Що б ви взяли на згадку про цю мандрівку?

Заключне слово вчителя. Ми сьогодні говоримо про те, що квіти - це символ неминущого буття, символ справжнього, нагадує, що людина завжди був і залишається гармонійною частиною природи, невід'ємною її складовою.

І чую я, як в серці зріє слово,

І квіти стрімко рвуться догори.

В природі все буденно і святково.

Не гай же часу:  поспішай, твори.

Дякую за співпрацю, натхнення вам і успіхів!

VІ.  Домашнє завдання.

Скласти   вірш   про  улюблену  квітку   (за бажанням).

                                                     Література

1. Білоус Д. Диво калинове; Чари барвінкові: Вірші – К.: Веселка, 1994.-205 с.: ілюстр.
2. Мензатюк З. Український квітник : наук.-популяр. проза / З. Мензатюк ; передм. І. Білаш. – К. : Грані - Т, 2010. – 63 с.: ілюстр.