Неділя, 22.10.2017, 03:59
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

"Слово, моя ти єдиная зброє..." Громадянські й національно - патріотичні мотиви в поезії Лесі Українки. Роль поета і поезії в житті суспільс
26.12.2014, 06:16

Перебіг уроку

  1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.

( Учні розповідають вивчені напам'ять вірші, зачитують уривки творів, ставлять запитання однокласникам за змістом попередніх двох уроків, створюють сенкани ряд до слова надія)

Надія

Світлий , майбутній

Мріяти,  діяти,  досягати

Щоб здійснилась частка очікуваного

Сподівання

 

  1. Оголошення теми, мети, визначення завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

 

Вступне слово вчителя. Про могутній прометеївський дух поезії Лесі Українки сказано чимало. Гостра соціальна проблематика багатьох її творів дала підстави Франкові поставити ім'я Лесі поряд з ім'ям великого Кобзаря Сьогодні ми ознайомимося з цими творами, щоб відчути силу борця і мудрість філософа, якими володіла жінка-поет. Звідки в неї ці риси?

     Дворянське походження Косачів не перешкоджало зближенню їх з народом. Косачі не тільки не цуралися селян, а й училися в них ремеслам, записували з їхніх вуст пісні. Соціальне становище допомогло Лесі та її братам і сестрам стати освіченими, інтелігентними людьми і глибоко відчути прірву, яка відділяла тру­дящий люд від освіти, нормального людського життя. Леся, яка виростала серед сільських дітей і дружила з ними, по-справжньому страждала, бачачи сім'ї селян у нужді й темряві, багатьох сільських дівчат навчала грамоті. Мешканці Колодяжного згадують, що Косачі допомагали селянам у скруті, дівчатам, які виходили заміж, робили подарунки. Отже, життя серед селян було для Лесі школою демократії.

    Духовна єдність з народом, тверді національні почуття будили в душі письменниці протест проти соціального й національного гноблення України, біль за "кайдани неписьменності й несвободи".

    Особливо відчувала це поетеса, перебуваючи за межами України. Хвороба гнала її по світах, а серце жило на батьківщині. У березні 1891 року з Відня вона писала братові Михайлу: «Не знаю, чи коли вдома були в мене такі години тяжкої, гарячої туги, як тут, у вільнішому краю. Мені не раз видається,.. що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди, і мені так гірко, і тяжко, і соромно. Як приїду знов на Україну, то. певно, мене ще гостріше дійматиме. І страчу я остатній спокій...»

  • Як ви прокоментуєте ці думки адресатки?

     Мабуть, у такі хвилини, відзначать учні, були написані ось ці рядки: "І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю..." (вірш читається до кінця). З переживань і болю народжувалася мужня, заклична громадянська поезія, що будила людей до боротьби і праці в ім'я народу. Леся Українка вручала борцям своє прометеївське слово, як символічний меч, що повинен назавжди знищити людське лихо.

  • Давайте визначимося в завданнях нашого уроку і в очікуваннях від цього заняття.

Учитель. У новелі Коцюбинського "Intermezzo" автор захоплюється співом жайворонка, таким неповторним і багатим на звуки, що людині просто неможливо відтворити його. "Як він це робить?" — дивується ліричний герой.

Кожен митець — це теж жайворонок, спів якого незбагненний. Можна лише, заглянувши у творчу лабораторію митця, спробувати дізнатися:

  • Як творить письменник?
  • Що думає про свою працю&
  • Для чого і для кого він працює?

Саме на ці питання ми спробуємо відповісти сьогодні, потягом визначеного нам часу.

 

  1. Сприйняття нового матеріалу.

Виступ першої групи. Аналіз вірша "Слово, чому ти не твердая криця..."

(Учень читає  поезію "Слово, чому ти не твердая криця...")

Коментар до поезії:

Учитель. Одного разу Нестор Гамбарашвілі подарував Лесі Українці гострий кинджал, виготовлений у Дагестані, сказавши: "Будьте тверді у Вашій благородній роботі, як криця цього кинджала, і гострі в слові, як його лезо".

  • Який поетичний образ уособлює в собі кинджал?
  • Як ви зрозуміли зміст вірша?
  • Які рядки поезії, на вашу думку звучать афористично?
  • Визначте ідейне навантаження твору.

 

    У своїх найкращих поезіях Леся Українка не лише лірик, а й філософ. Погляд її сягає в глибінь віків, щоб потім прозирнути в майбутнє.

               Виступ другої групи. Аналіз вірша «Напис в руїні»

 

"Напис в руїні" — один з кращих зразків громадянської лірики поетеси, написаний у 1904 році після поїздки в Єгипет і відвідання музею пірамід.

  • Що ви знаєте про єгипетські піраміди?

(відбувається коротка бесіда)

  • Послухайте твір і скажіть, які роздуми в Лесі Українки викликало одне з семи чудес світу.

(читається й аналізується поезія)

  • У яких словах звучить самохарактеристика фараона - деспота?
  • Хто ж заслужив вічний пам'ятник?
  • У чому актуальність останніх рядків вірша для епохи Лесі Українки?
  • Доведіть, що ці слова свідчать про неабияку сміливість поетеси.

 

Учитель. Як бачите, ця поезія має підтекст - прихований зміст, про який можна здогадатися. Це вміння дається не кожному. Потрібно володіти тонкою інтуїцією, щоб читач за якоюсь художньою деталлю здогадався, що хотів сказати йому автор не прямо, а натяком. Але в іншій поезії Леся вже не ховає своїх думок, лише порівнює:

І ти колись боролась, мов Ізраїль,

Україно моя! Сам бог поставив

супроти тебе силу невблаганну

сліпої долі… (текст вірша додається)

Автограф вірша «Напис в руїні»

 

  • Які  історичні  події викликали  бажання  поетеси  відгукнутися  на  них поетичним слово?
  • Логічний стрижень твору зрозумілий: на ворожий голос "Смерть Україні" "знялась високо Богданова правиця", яка об'єднала народ для визвольної боротьби. "Але раптом дух зрадив". Як ви думаєте, чому?
  • Як розуміти слова: "І знов настав єгипетський полон, та не в чужій землі, а в нашій власній"?
  • Хто той "новий фараон" і та "ненависна чужина"?
  • Які настрої народу відтворила поетеса? (Розгубленість його і поводирів, роз'єднаність, духовну слабкість.)
  •  Які почуття вкладає Леся Українка у слова: "І доки рідний край Єгиптом буде?"
  • Як перегукується ця поезія з творчістю Шевченка і Франка?

 

Учитель. Крилатою фразою став вислів Лесі Українки: «І тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив!". Він — з поезії "Товаришці на спомин", яка входить у цикл "Невольничі пісні". Літературознавці вважають, що у творчості Лесі "Невольничі пісні" посідають таке ж місце, як у творчості Шевченка цикл "Три літа". З ними можна погодитися. Ці поезії соромлять співвітчизників за покірність І рабський дух, піднімають з колін, кличуть на боротьбу за визволення з - під ярма.

    Зміст поезії "Товаришці на спомин" пояснюю сама, іноді залучаючи до бесіди учнів.

     Згаданий афоризм - не єдиний у цій поезії. Тут поетеса дає дуже точну характеристику своєму народові. Той психологічний портрет, на жаль, не втратив актуальності звучання й сьогодні:

Ми паралітики з блискучими очима,

Великі духом, силою малі,

Орлині крила чуєм за плечима,

Самі ж кайданами прикуті до землі.

  • Як ви розумієте ці рядки?

Духовна велич, працьовитість, талант поєднались у нашому народі з безмежною терплячістю та самоприниженням, що паралізує силу, примирює нас з кайданами. Примушують замислитись читачів і такі гіркі поетичні висновки:

Народ наш, мов дитя сліпеє зроду.

Ніколи світа - сонця не видав,

За ворогів іде в огонь і в воду,

Катам своїх поводарів віддав.

  • Хіба ж неправда?

       Скільки талановитих українців працювало і працює й досі не для України! Навіть тепер, "маючи власну хату", ми розпорошуємо свої кращі сили по світах. Особливо актуально звучали ці слова в той час, коли Україна була великою губер­нією Російської імперії, що висмоктувала з нашої землі її силу й талант.

      І все ж завершення поезії оптимістичне. "А хто ж були ті вояки одважні, що їх зібрав під прапор свій Спартак?.." — питання риторичне, однак треба дати на нього відповідь.

Учні розкажуть, що Спартак вирвав рабів з неволі, вони ціною смерті здобули свободу, уславили себе навіки і стали символом боротьби з рабством.

 

Учитель. Як ніхто в нашій літературі, Леся Українка зуміла у своєму вірші "На столітній ювілей української літератури" узагальнено відобразити долю українських митців упродовж багатьох століть. Твір був присвячений 100-річчю нової української літератури. У листопаді 1898 року під час урочистого відзначення ста років з часу опублікування "Енеїди" Котляревського, його прочитав зі сцени Літературно - артистичного товариства Михайло Петрович Старицький. ( Читаю вірш).

      Євген Кротевич згадує: «Ця річ справила на присутніх незабутнє враження. Якесь особливе почуття суму, страждання і відвертої надії охопило всіх, а найбільше,коли з надзвичайною проникливістю були прочитанні останні рядки…

     І самий зміст цього натхненного вірша, і чудова декламація його Старицьким, і піднесеність переважно молодої аудиторії сприяли тій бурі оплесків, яка вибухнула в залі і довго – довго перекочувалася з краю в край бурунами: «Авторку! Авторку!» Вікна дзвеніли від тої бурі оплесків.

     Михайло Петрович зійшов з помосту і,взявши за руку Ларису Петрівну, вивів її на поміст. Ще гучніше оплески і вигуки «Слава!» залунали в залі. Це був справжній тріумф, утворений вдячною аудиторією своїй улюбленій поетесі Лесі Українці, яку не5давно перед цим так щиро привітав Іван Франко, назвавши її наймужнішою людиною  у всій Україні».

     Поезія Лесі Українки виявилася пророчою і для митців України XX та ХХІ століття. Та розмова про це ще попереду, бо в багатьох творах поетеса порушувала проблему митця і мистецтва та його ролі в суспільстві. Митець, на думку Лесі Українки, потрібен усім, хто прагне повноцінно прожити. Зокрема, з одухотвореним, палким і мудрим словом поета людина стає сильнішою.

Розглянемо маловідомий Вам твір на цю тему «Поет під час облоги», що складається з двох коротких частин.

(Учень читає вірш "Поет під час облоги")

  • Які рядки поезії, на вашу думку, звучать афористично? (Поет не боїться від ворога смерті, Бо вільная пісня не може умерти.)
  • Чи   відчуває  співець  свою  потрібність  суспільству,   і   в  чому  вона проявляється?
  • Чому "серед люду поети, мов діти"?
  • Коли до поета приходить натхнення?
  • Який смисл вкладає автор в останні рядки:

"І пісня чарує облогу ворожу,

І будить на мурах обачну сторожу,

Заснуть не дає до зорі"?

Висновки. Отже, поет — це й співець - чарівник, і будитель душ, і вартовий рідного краю, який не дає народові дрімати в «темну ніч», коли «скрізь лихо»

 

Учитель. А чи хотілося б вам дізнатися, як і коли приходило натхнення до самої Лесі Українки? Тоді прочитаймо її поетичну сповідь "Як я люблю оці години праці..."

(Поезію бажано прочитати на фоні музики)

  • Яку форму вірша вибрала Леся і чи випадково це?

      Поезія написана у формі неримованого вірша — верлібра: вона має ритм, але не має рими. Така розкутість форми не створює бар'єрів думкам, і вони спокійно плинуть, як ніч і зорі, що заповнюють простір. Увагу привертає внутрішня незахищеність ліричної героїні; вона повністю перебуває "під владою чаруючої ночі", переживає якийсь особливий стан, піднесений, щасливий. Мабуть, це і є натхнення...

  • Поділіть зміст твору на дві частини (рядком "Тоді мене перемагає сон" завершується перша поетична розповідь і починається друга).
  • Який поетичний образ видається вам найнесподіванішим і оригінальним?
  • Розкрийте його зміст, назвіть використані там тропи.
  • Перекажіть легенду, яку Леся Українка вплела в поетичну канву твору.
  • Що символізує образ «перелесника» (Той дивний перелесник, що "летючою зорею" спадає в хату, і є натхненням, яке приходить несподівано, але дає серцю щастя творчої праці.)
  • Яким настроєм сповнений твір? (Ніжним, світлим, таємничим. Поетеса щиросердно сповідується читачам  про  найщасливіші хвилини  свого творчого щастя.)

 

Учитель. Леся Українка добре усвідомлювала, що роль поета в Україні завжди була значною: він був не лише глашатаєм, речником народу, а й поводирем його. Коротко й сильно про це сказано у вірші "Пророк".

(Читається поезія).

  • Як ви зрозуміли зміст вірша?

     Пророк, поет  - це голос народу. Він уславлює не себе, а передовсім народ, якому віддає вогонь свого серця і силу духу. Леся Українка офірувала свій талант поневоленому, зневаженому народові, щоб вивести з небуття ім'я України, додала їй слави й гідності, як свого часу це зробили Шевченко, Франко, Коцюбинський та інші талановиті митці.

 

  1.     Підбиття підсумків уроку.

Чесне, любляче серце подвижника і великий талант продиктували Лесі Українці знамениті слова:

Завжди терновий вінець

буде кращим, ніж царська корона,

завжди величніше путь

на Голгофу, ніж хід тріумфальний;

так з передвіку було

і так воно буде довіку,

поки житимуть люди

І поки ростимуть терни.

„ Завжди терновий вінець..."

  • Пропоную учням осмислити ці рядки і вивчити їх напам'ять.
  • Чи змогли ми виконати поставлені задачі уроку?
  • Чи справдилися ваші очікування?

 

  1. Домашнє завдання. Прочитати драму - феєрію "Лісова пісня", ***Підготуватись до інсценізації запропонованих уривків твору.
Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 1747 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz