Життя – воно тому й життя,

що вміє все: і страждати, і радіти…

О. Гончар

Життя – урок…

Неначе мимохіть суть істин пізнаєм.

Л. Скирта

Тільки той щасливий, Хто любов’ю сяє –

В світі ж без любові І життя немає.

В. Сосюра

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Експрес-опитування

Учні дають стислу, лаконічну, точну та змістовну відповідь.

1. Коли й де народився Володимир Винниченко? (28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область))
2. Де навчався майбутній письменник? (У сільській школі, в Єлисаветградській гімназії, у Київському університеті, але був виключений з першого курсу)
3. Як називалася створена Винниченком таємна студентська революційна організація? («Студентська громада»)
4. Яке оповідання письменника стало першим друкованим твором? («Сила і краса»)
5. За що заарештовували Винниченка? (За неблагонадійність, за дезертирство з армії, революційну діяльність, за переправляння забороненої літератури через кордон)
6. Які посади обіймав Винниченко після Лютневої революції 1917 р.? (Керівник Центральної Ради, голова першого українського уряду – Генерального Секретаріату, один із керівників Директорії – нового уряду Української Народної Республіки)
7. Чому письменникові довелося емігрувати? (На нього очікувала довічна каторга)
8. Через що творчість В. Винниченка з 1933 року була піддана гонінням? (В. Винниченко написав відкритого листа до Політбюро КП(б)У, в якому звинуватив Сталіна та Постишева в голодоморі й масових репресіях проти українського народу)
9. Коли й де помер один із найвидатніших письменників України? (6 березня 1951 р. у Франції в селі Мужен недалеко від Канн)
10. Назвіть перший український науково-фантастичний утопічний роман. («Сонячна машина»)
11. Чиї слова були як відгук на збірку оповідань «Краса і сила» В. Винниченка: «… не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя»? (Івана Франка)

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Що таке еміграція? ( вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей)
2. Доля Володимира Кириловича склалася так, що він не ввесь час був на рідній землі. І це поза власним бажанням. Розкажіть, де ще окрім України жив Винниченко?
3. Які причини гнали митця на чужину?
4. Чи завжди Володимир Винниченко легально покидав Україну?
5. Яка подія лежить в основі оповідання «Момент».

Учитель. Видатний філософ Зиґмунд Фрейд, досліджуючи світ людських почуттів, однозначно сформулював основне питання  буття і дав таку ж однозначну, прямолінійну відповідь: «Що вони [люди] вимагають від життя і чого прагнуть у цьому житті? Навряд чи можуть бути сумніви при відповіді на це питання. Вони борються за щастя, вони хочуть стати щасливими в цьому статні». Найприродніше до щастя йти біологічним шляхом – він найближчий до первісних витоків людини. Тим паче, що природний світ, проходячи життєвий, фізіологічний цикл, включає в себе й момент щастя. Це народження, розвиток, розквіт, продовження себе в дітях, у новому житті.

Для героя новели В. Винниченка «Момент» то звичайна істина. Підтвердження її він знаходить щомиті, споглядаючи розкіш весняного дня.

Про щастя, його складові, розуміння різними людьми поміркуємо разом із Володимиром Винниченком на сьогоднішньому уроці.

• Які задачі поставимо перед собою? (цілепокладання заняття здійснюється самими старшокласниками – технологія «незакінченого речення»).

Слово вчителя.  «Із тюремних буднів Шехерезади» – такий підзаголовок новелі дав автор, і це не випадково. По-перше, Шехерезадою виявляється чоловік-оповідач, а не жінка, однак, аби зацікавити своїми тюремними оповідями, автор вдається до інтригування читача підзаголовком. По-друге, таким підзаголовком автор натякає на близькість свого твору до казки. Адже новела справді нагадує жанрову модель чарівної казки, сюжет якої побудований на міфологічному мотиві перетинання межі.

• Які запитання виникли у вас, коли ви читали новелу? (Відповіді учнів).
• Прослухайте фонозапис початку новели (від початку до слів «Пахло… змістом сущого») і скажіть, які лексичні вирази вас здивували? (учні відповідають)
• Так, здивували слова: «Пахло… змістом сущого». Це як? (Сущий – справжній, істинний). Саме ці слова стануть приводом для розмови. Подумаємо, чи можна в якомусь моменті життя відкрити істину?
• А у творі такий момент лише один? Чи їх кілька? Які істини відкривають герої? Спробуймо знайти відповіді на свої питання і зрозуміти письменника, а можливо, відкрити щось у собі.

ІV. Основний зміст уроку

Вступне слово вчителя

Володимиру Винниченку після новели «Момент» дорікали, що він постає в цьому творі як співець «вільного кохання». Твердження правомірне, але в тому сенсі, що це – захоплена молитва красі світу, безмежна вдячність серця за радість існування, а також гімн перед страшним і прекрасним ликом Бога кохання.

Це ж мовби про оповідання «Момент» написано: «Головний персонаж залишається майже не названим – це могутня сила природи». Світ природи вабить своєю гармонією, посилюючи відчуття недосконалості світу людського. Подібні контрасти характерні для літератури неоромантизму. Отже, в цьому сенсі новела «Момент» може бути поставлена поруч з «Intermezzo», «Тінями  забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Лісовою піснею» Лесі Українки, деякими творами Ольги  Кобилянської (за часом же появи вона випереджувала їх).

Теорія літератури

Неореалізм – стильова течія в українській літературі початку ХХ ст. (її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізмом). Для неореалістів промовиста деталь значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет.

Визначальні риси неореалізму:

• у творах поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага;
• неореаліст заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від суспільного оточення.

У творі Володимира Кириловича «Момент» є «винятково загострена думка», що містить морально-філософське начало, як це нерідко буває у Винниченка.

Історія подана як спогад оповідача про ним особисто пережите, вона потрібна для підтвердження певних, сформульованих істин, морально-філософських висновків. Слухачам і читачам пропонується стати свідками любовних пригод героя.

Евристична бесіда.

• У чому особливість композиції новели як жанру? (Це невеликий прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням).
• Чому в героя-оповідача немає імені? (Автор хотів зосередитися на його почуттях і переживаннях, а не на самій його особі).
• Як ви пояснюєте назву твору? (Щастя – момент, і його треба цінувати).

Перегляд уривків фільму (екранізація новели Винниченка), мотиваційне питання перед переглядом:

• У чому ж щастя людини?

Міні-диспут після перегляду.

• Чи може людина заради ідеї, або певної справи жертвувати життям чи ставити його під загрозу?
• Чи вважали б ви такий випадок, про який ідеться в новелі Володимира Винниченка, моментом щастя для себе?
• Чи є різниця між розумінням щастя й самим щастям для героїв новели «Момент»?
• А може, вчинок героїв – це просто розбещеність, аморальність, те саме, про що говорять «лови момент» («Carpe diem!»)?
• Чи може людина змінити саму себе?
• Наскільки сильною є в кожному з нас біологічна програма («щось більше за нас»)?
• У чому ви вбачаєте сенс життя?
• Як ви розумієте щастя?

Слово вчителя. Чому В. Винниченко назвав свій твір «Момент»? Щоб відповісти на це запитання, пропоную побудувати роботу таким чином: ви об'єднаєтесь у 3 групи (філософи, психологи та мистецтвознавці), кожна з яких буде впродовж 8 хвилин виконувати завдання, а потім озвучить напрацювання. Решта учнів працюватимуть у парах з текстом твору.

Група (філософи). Складіть зв'язне висловлювання на основі відповідей на запропоновані вам запитання.

1. Яка подія лежить в основі твору? Наскільки автобіографічним може бути він? Ідеться лише про подолання реального кордону?

Факт. 1903 р. В. Винниченка було арештовано під час спроби нелегально перетнути кордон. У 1907 р. він, випущений під заставу, таки опиняється за кордоном.

2. Деякі дослідники вважають, що центральним образом новели є життя. Спробуйте довести або спростувати цю думку. Самостійно доберіть із твору й виразно прочитайте відповідні епізоди (підказка: придивіться уважніше до світу природи, а також до світу людей, порівняйте їх). Цитата. «Будь погоджений з іншими, не шкідливими тобі живими істотами на землі» (В. Винниченко, «Конкордизм»).
3. Які філософські проблеми порушує автор?

Група (психологи). Складіть зв'язне висловлювання на основі відповідей на запропоновані вам запитання.

1. Виразно прочитайте епізод, у якому розповідається про зустріч героїв. Що про персонажів розповідає цей епізод?
2. Придивіться уважніше до героїв. Знайдіть портретні деталі, визначте найголовніше в характерах.
3. Простежте, як змінюються відчуття й почуття героїв упродовж твору.
4. Літературознавець Тетяна Денисюк стверджує: «Перед нами два зразки світовідчуття, які представляють два типи духовної культури. Вони відрізняються уявленням про життя і смерть… Переживши разом межову ситуацію, вони збагатили себе досвідом іншого». Яким досвідом збагатили герої один одного?

Група (мистецтвознавці). Дайте відповіді на запропоновані вам запитання, виконайте завдання.

1. Простежте трансформацію образу кордону у творі (кордон – ліс – тин – стіна). Що символізує він?
2. Ознаки яких стилів модернізму ви помітили в новелі? Свою думку обґрунтуйте.
3. Доберіть твори живопису або музики, співзвучні новелі В. Винниченка «Момент». Прокоментуйте свій вибір.

Озвучення напрацювань (виступи, їх доповнення і обговорення, відповіді на запитання учнів). Завдання іншим учням – уважно послухати, занотувати почуте і запропонувати свої запитання.

Робота з текстом твору (парна форма  роботи)

Аналіз контрасту природи й цивілізації

• Як прийняла героїв природа?
• Про що це свідчить?
• Як ви розумієте рядки: «Тихо було. Не так тихо, як десь у городі вночі, де мертво спить і камінь, і страждання, і ніч тонко дзвенить у вухах, як кажан вічності. А тихо тишею поля, де йде великий, здоровий вічний процес народження, де вітерець лащиться і грається з квітками, кібець, як прив’язаний за нитку, часто тріпочеться на однім місці і, ніби вирвавшись, кидається згори в зелений хліб; а в хлібі одбувається якась шамотня, якась боротьба інтересів кузьок, черв’ячків, мишей, колосків»?
• Який уявний діалог веде людина, яка тікає від переслідувань, зі світом природи? Зачитайте і поясніть. (Оддаючись зо всією силою цьому процесові або, як сказав би цей брат-людина, «зо всім цинізмом», вони, ці кузьки, метелики, ніби говорять йому: «На, дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконнорождених, у нас нема пашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях», ми маленькі, здорові, чисті циніки»).

Слово вчителя. Володимиру Винниченку було цілком зрозумілим і близьким протиставлення світу досконалого (природа) і світу дисгармонійного у своїй жорстокості, фарисействі, меркантильності (суспільство). Побратимство людини й природи в письменника підкреслене малюнками лісового життя, поетизацією простих радощів буття. Ліс у творі одухотворений і таємничий, він живий, як і цих двоє молодих Винниченкових героїв, які переживають радість звільнення від смертельного ризику (вибіркове читання пейзажних уривків твору учнями, їх коментар).

Бесіда з учнями

• А як розуміли щастя головні герої новели? («Щастя – момент. Далі вже буденщина, пошлість»)
• Хто є головними героями новели «Момент»?
• Назвіть риси, притаманні головним героям твору?
• Кого постійно боялися оповідач і Панна? (Людей)
• Які почуття охоплювали їх при зустрічі з людьми?
• Що найбільше вражає і захоплює в їхній поведінці?
• Визначте тему й головну думку твору.

Слово вчителя. В оповіданні «Момент» головною є тема любові, причому вона виникає як «нездоланна сила, яка не підлягає контролю і не знає перешкод і нехтує моральними приписами». Любов – владна стихія, яка бере героїв Винниченка в полон, перетворюючи життя закоханих у «містерію кохання».

Гостре відчуття своєї фізичної присутності у світі, радість злиття з природою і насолода самим життям,– у такому погляді на людину криється головна думка новели «Момент».

Завдання для учнів (диференційоване): «Асоціативне мислення» – які асоціації викликає у вас слово «життя»? Або «Креативне мислення» – намалюйте поняття «Моє життя».

Характеристика персонажів твору.

Питання для бесіди:

• Хто така Панна? Чи відповідала її зовнішність образу городської панни?
• Говорять, що очі – дзеркало душі. У творі В. Винниченко пише, що сміх – це дзеркало душі. Узагальніть і зробіть висновок, яка ж душа була в Панни?
• Як поводила себе у хвилини напруження головна героїня? Опишіть її зовнішність в екстремальних ситуаціях.
• Які риси характеру і вчинки Панни вказують на її життєлюбство, рішучість, упевненість, оптимізм, віру в майбутнє? На підтвердження думки наведіть уривки з твору.
• Розкрийте зміст слів чарівної Панни: «А ім'я – пошлість».
• Що найбільше вона любила?
• Як Панна розуміла кохання?
•  Чи погоджуєтеся ви, що життя плинне, щастя – це мить, а мить – частинка вічності?

Створення таблиці до характеристики образу Панни.

V. Підсумок уроку

Під час аналізу образу Панни на думку спадає вислів відомого філософа Григорія Сковороди, який влучно узагальнює сказане протягом уроку: «Жити слід так, щоб побачити у жорстокому – ніжне, у гіркому – солодке, у мотлосі – милість, у буйнощах – смак, в отруті – поживу, у смерті – життя, у безчесті – славу!». Чи не до цих ідей спрямована новела «Момент» Володимира Винниченка?

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

Скласти таблицю до характеристики образу оповідача.

*** Скласти сенкан, або написати твір-мініатюру «Що таке справжнє щастя?».