Перебіг уроку

1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.

(Учні розповідають вивчений напам'ять останній монолог Мавки, зачитують твори - речення, ставлять запитання однокласникам за змістом попередніх двох уроків)

     Бесіда.

1. Хто є учасниками прологу?
2. Які дії п'єси видаються вам найпоетичнішими?
3. Якими ви уявляєте собі «Того, що греблю рве», Лісовика, Водяника?
4. Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? (Воля, краса, яскраве розкішне вбрання, порядок у лісі й на озері.)

(Учні підтверджують свої відповіді уривками з твору.)

5. Чи можемо ми поставити Мавку в один ряд з іншими лісовими істотами?
6. Якщо ні, то чому?

     Мавка поєднує в собі риси казкового персонажа і людини, бо пізнала тяжкі "людські стежки" і почуття. Вона хоче зрозуміти все, з чим стикається в житті. Не помилимось, якщо скажемо, що героїня драми Лесі Українки своєю вдачею, духом і почуттями більше людина, аніж лісова істота. Але людина особлива.

     Отже, ми підійшли до центральної проблеми в осмисленні геніального твору Лесі Українки:

7. Хто ж така Мавка?
8. Яку ідею вклала письменниця в цей невмирущий літературний образ?

(Десятикласники висловлюють свої міркування, що Мавка — вимріяний Лесею Українкою і втілений в образі казкового створіння прекрасний ідеал гармонійної, одухотвореної людини.)

Учитель. Мавка постає перед нами «лісовою царівною" - уособленням Природи («Мені здається, що жила я завжди»), в образі жінки, яка прагне щастя. Суха верба, в якій зимує, - її «матуся» , березу Мавка «сестрою називає», Лісовика — «дідусем». Клянеться – Змією - Царицею, а улесливий Перелесник обіцяє здобути для неї лісову корону. Портрет головної героїні відповідає пейзажу певної пори року і змінюється разом з ним:

Навесні вона в ясно-зеленій одежі (колір весняної зелені), з розпушеним чорним волоссям і мінливо-манливими очима. Своє незвичайне із зеленим відблиском волосся Мавка прикрашає рястом, а Лукаш кладе на нього «зоряний вінок» із світлячків, її одяг оздоблений «невинною біллю» — цвітом калини, що символізує дівочу чистоту. Весняну «лісову царівну» змінює літня — «пишно заквітчана», з розпущеними косами - ознакою вільного дівочого життя.

     Далі Мавка - осінь: «пишна (епітет Мавки літньої), золотом гаптована багряниця і срібний серпанок, вінок з ягід калини на розпущених косах». Блідість - (натяк на втрату невинності) помічає на її обличчі Перелесник, лякається Лукаш .

       «Чорніє якась постать... в ній ледве можна впізнати Мавку: вона  в чорній одежі, в сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красніє маленький калиновий пучечок». Такий портрет героїні пізньої осені нагадує оголену землю, закутану в тумани. Сама вона так говорить про свій стан: «Сон мене змагає... Зимовий сон...» Нарешті, Мавка взимку. «Легка,  біла,   прозора постать», адже вона заснула разом з усією природою. Залишилося тільки марево, Лукашеве видіння.

Заграй, заграй, дай голос мому серцю!

Воно ж одно лишилося від мене,—

просить вона Лукаша. Гра пробуджує природу, і «Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці».

      Отже, така Мавка-Природа. з усіма її барвами весни, осені, літньо- осінньою пишністю. Вільно розпущені коси уквітчані подібно до поліської природи. Вона і царствена, і квітуча у зорянім вінку — символі величі взаємної любові.

2. Оголошення теми, мети, визначення завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Майже сто років "Лісова пісня" чарує читачів та глядачів. На попередньому уроці до цього мистецького шедевру прилучились душею й ви - наймолодші читачі "Лісової пісні". Ми з вами поєднували кілька рівнів аналізу цього твору:

1. розглядали драму як казку про ніжне кохання і жорстоку зраду;
2. розкривали філософський зміст драми;
3. досліджували художній текст.

     Багато питань ми роз­в'язали. Та кожне нове прочитання "Лісової пісні" викличе нові відчуття, нове бачення і в кожного - своє.

     Літературні персонажі "Лісової пісні" не просто чинять добро і зло, люблять і ненавидять — вони несуть у собі певний авторський задум. Усі дійові особи поділяються на дві групи: істоти, що живуть у лісі, і люди. Центральна героїня - Мавка стоїть окремо.

     Отже, спробуємо розібратись, чи дійсно в творі утверджуються високі гуманістичні ідеали, поетизується незгасаюча людська мрія про щастя? Й як герої, прагнучи вільного, творчого, гармонійного, духовно багатого життя, досягають свого ідеалу?

3. Сприйняття нового матеріалу.

     Розв'язання ключових питань уроку.

Учитель. В усі часи люди (особливо митці) прагнули до ідеалу. Чи є він на світі? Чи можна досягти ідеальності? — Не знаю. Але бажання стати таким робить людину кращою, облагороджує. Чи не здається вам, що Мавка — це і є той прекрасний ідеал справжньої, гармонійної, одухотвореної людини, вимріяний Лесею Українкою?

• Який же він?

Учні узагальнять свої знання про Мавку, скажуть і про її тонку, незвичайно чутливу душу, безкорисливість, щирість, незрадливість. Головне в її характері - жертовність, здатність на самопожертву заради інших. Лісовик, дізнавшись про те. що вона звільнила Лукаша від його чар, каже спересердя:                 Не гідна ти дочкою лісу зватись!

Бо в тебе дух не вільний лісовий,

а хатній рабський!

• Чи й справді Мавка втратила волю, якою так дорожила?

  Ні, воля для неї — не сваволя, безвідповідальність, розвага, а потреба серця, яка живе в її вчинках та словах. Мавка чинить так, як вважає за потрібне.

• Чи кається Мавка, що необачно полюбила Лукаша, а тепер замість радості страждає?

     Жодного слова каяття не вирвалось з вуст Мавки. Навіть у найважчі моменти їхніх стосунків, коли Лукаш відверто залицяється до Килини. вона каже: "Я муку свою люблю..." Не зазнавши муки, Мавка не зазнала б і радощів кохання - цього солодкого І людського почуття.

    Боротьба за щастя, за душу Лукаша, велике терпіння й лагідність свідчать про силу духу тендітного лісового створіння.

• Чи не нагадує образ Мавки саму Лесю Українку?
• І в чому саме?

     В образі Мавки ожила любов Лесі Українки до Волині, "рідного", "найріднішого куточка", як називала вона цей край. У листі до матері поетеса по­відомляла, що вона написала "Лісову пісню", затуживши за волинськими лісами. Мавка єднала її з берегами дитинства. Цьому дорогому образові Леся віддала весь набуток свого життя: вогонь серця, трагічне кохання, свою муку, жіночу жертовність, власне розуміння сенсу життя, призначення людини. Так, Мавка — це не лише лісова царівна, а й значною мірою сама Леся Українка, її життєвий ідеал.

• Чому ж письменниця не шукала ідеалу поміж людей?

     Тому, що в людському суспільстві, де панує голий практицизм, бездуховність, кривда й несправедливість, важко жити душевно чистій людині. Світ умовностей, турбота про блага й достаток приглушують потреби духу. Лісовик, що прожив на світі сотні літ, недарма застерігає Мавку з самого початку:  минай людські стежки, дитино,

бо там не ходить воля,— там жура

тягар свій носить. Обминай їх, доню:

раз тільки ступиш — і пропала воля!

• Чому ж вона не послухала доброї поради дідуся?

     Її повело бажання пізнати все самій. А ступивши на людські стежки, знайшовши там найкращий, чарівніший від папороті цвіт, вона хоче облагородити світ людей, зробити його кращим.

• Чи вдалося Мавці вплинути на людські душі, додати їм гармонії, краси, любові?

     Вдалося. Вона таки почула схвальне слово прагматичної Лукашевої матері, повернула у світ любові душу Лукаша. У реальному житті, в літературі образ Мавки облагороджує, одухотворює тисячі людських сердець, він є улюбленим для багатьох поколінь українських читачів, як і драма "Лісова пісня" загалом.

• Який образ — Мавки чи Лукаша — ви вважаєте трагічнішим?

Після дискусії вчитель висловить і власну думку.

     Звичайно, трагічнішим є образ Лукаша. Бо велика біда — не мати злагоди з самим собою. Лукаш зрадив не лише Мавку, а й себе, власними руками зруйнував щастя, зневажив послану йому Долю. Йому навіть немає на кого нарікати, і Лукаш карається пекельною мукою. Трагічність образу посилює епізод зустрічі з Долею.  Наприкінці дії Лукаш з усмішкою на вустах помирає біля Мавки-верби. Поєднавшись з коханою у смерті, він стає щасливішим, ніж за життя позначеного помилками і тяжкою зрадою.

• На які думки наводить вас образ Лукаша?

Учні висловлюються, дискутують, розмірковують.

• Який тип людей уособлює Килина?
• Чи хотіли б ви зустріти таку людину на своєму шляху?
• Якщо ні, то чому?

   Сама по собі Килина — жінка примітивна, немудра, певною мірою вульгарна. Для щастя їй потрібно небагато: мати достаток, роботящого чоловіка, керувати в родині, невибагливе розважатися.

     Але Килина як літературний персонаж — це ще й образ дикої бездуховності. Хижа, лицемірна, захланна, вона не має нічого святого за душею, її серця не торкнулися ні краса природи, ні краса мистецтва, ні краса слова. Поведінка і слова Килини відштовхують своєю грубістю. Ліс для неї — це дрова, луг - лише паша для худоби, сіно, а сопілка — даремна трата часу. Килині нічого не варто потоптати останню волю померлого дядька (в народі - річ нечувана), вона без докорів сумління готова зрубати вербу - Мавку, а ліс "продати рада або протеребити,— був би грунт..." Страшно зустріти таку людину в житті! А ще замислімося, чи не буваємо ми іноді схожими на бездуховну й черству Килину?

• Чи є ще у драмі, окрім Мавки, образи гармонійних людей?

      Учні назвуть дядька Лева, який усе своє життя прожив у згоді з власним сумлінням та з людьми і силами природи. Добрий, безкорисливий, багатий душею, він, як ніхто, розуміє й жаліє Мавку.

"Ой, як серце плаче по тобі, єдиний друже мій!

Якби я мала живлющі сльози, я б зросила землю,

барвінок би зростила невмирущий на сій могилі",—

тужить за дядьком Левом Мавка.

     Є у творі ще один образ - образ природи. Вона радує серце, заспокоює душу, живить мистецтво, обдаровує своїми скарбами. Того, хто не шанує природу, чекає нещастя. Куць, злидні — це посланці природи, які символізують розплату за зло, заподіяне їй. Змальована Лесею Українкою в "Лісовій пісні" природа дарує нам найкращі хвилини естетичної насолоди.

4. Підсумки.

    Ось і прозвучала для вас безсмертна драма - феєрія Лесі Українки "Лісова пісня". Кожному вона проспівала щось своє. Що саме? Відповіді учнів на це питання будуть підсумком вивчення драми й підготовкою до творчої роботи.

5. Домашнє завдання.
   • *** Написати невелике міркування на тему: "Що наспівала мені "Лісова пісня" Лесі Українки".
   • прочитати драму "Бояриня",

** повторити матеріал з підручника історії України про період Руїни в Україні (з 1658року до середини ХVІІ ст.).