Неділя, 24.09.2017, 22:08
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

Леся Українка «Бояриня». Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі
26.12.2014, 06:25

Перебіг  уроку

 

  1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності.

(Учні зачитують міні - міркування, ставлять запитання однокласникам за змістом попередніх двох уроків)

Учитель.  За своє недовге, але активне творче життя Леся Українка створила цілий ряд типів сильних, непересічних жінок. Саме в їх уста геніальна письменниця вклала свої глибинні думки про людину, світ, громадянський обов'язок. Лірична героїня її поезій — жінка горда, з почуттям власної гідності, невтомна у праці й боротьбі, патріотка, подвижниця, оптимістка, яка сама вміє "крізь сльози сміятись", "без надії — таки сподіватись" і готова підтримати кожного, хто цього потребує.

Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам вороття!

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!

Актуальність цих слів вічна.

Запис на дошці.

Леся Українка була якнайщільніше зв'язана

з українським національним рухом.

Він був для неї потрібним, як свіже повітря

для її хворих легенів.

Михайло Драй – Хмара

 

Леся Українка пристрасно проголосила

право і обов'язок жінки брати активну участь

у вирішенні долі своєї нації.

Роман Веретельник

  • Прокоментуйте дані вислови, як вони пов'язані зі змістом твору Л.Українки? Тож, над чим будемо сьогодні працювати?

 

  1. Оголошення теми, мети, визначення завдань уроку, очікуваних результатів.

 

  1. Сприйняття нового матеріалу.

Учитель.  Драматургія письменниці дала цілий ряд блискучих жіночих образів: Міріам, Кассандра, пророчиця Тірца, Мавка... У них - тонка організація душі, жертовність у любові, мудрість, жіноча глибинна ніжність, потяг до красивого в житті, природі, стосунках... А ще — небайдужість і почуття відповідальності за все, що діється в суспільстві. Безперечно, що в кожній зі своїх непересічних героїнь є частка самої Лесі.

  1. Історія написання поеми (учнівська доповідь)

      "Бояриня" — драматична поема, що була створена Лесею Українкою протягом трьох днів весною 1910 року в Єгипті, за тисячі кілометрів від рідної землі, мала нелегкий шлях до читачів: її опубліковано вже після смерті поетеси 1914 р., потім заборонено режимом, прийшла вона до сучас­ного читача лише 1989 р.

    Це єдиний драматичний твір Лесі Українки, сю­жет якого взято безпосередньо з української історії. Зображені події відбувалися в добу Руїни. Цей твір, який більше сімдесяти років не друкувався через своє виразне національне спрямування.

Учитель.  Головну ідею в ньому втілює знову-таки жінка.

  • Чим не схожа вона на своїх літературних посестер?

     Якщо інші героїні Лесиних драм були дійовими особами сюжетів загальноєвропейських, біблійних чи міфічних, то "бояриня" Оксана — українського. Не лише за складом душі, а й за способом мислення, за переконаннями, за побутовим облаштуванням вона українка. Це єдиний твір Лесі, створений на матеріалі історичної минувшини України. У ньому і думка авторки про українські біди, і правдиві психологічні типи українців, і глибокий підтекст, звернений до своїх земляків. Саме він змушує й нас замислитися над власною громадянською позицією, спонукає до роздумів і про минуле, і про сьогоднішнє.

     Оксана Перебійна несе в собі не тільки жіночу вірність і любов, а й відповідальність за українську національну справу, настійну потребу діяти. Саме через цей образ розкриває Леся Українка одну з найтяжчих сторінок в історії України — період Руїни.

 

  1. Руїна — слово важке. До болю знайоме воно Україні, яка пережила не одну руїну своїх міст, сіл, церков і...сподівань. Але — щоб ціла епоха!..

(історичні особливості та морально-психологічний клімат

епохи Руїни розкриє у виступі  один з учнів,

 допомагає й уточнює учитель).

Руїна — одна з найтяжчих сторінок в історії України. Цей період притягував до себе пильну увагу науковців. Найґрунтовнішими дослідженнями цієї епохи вважаються такі праці: монографія М.Костомарова "Руїна", "Історія України-Русі" М. Аркаса, а мистецьке осмислення Руїни знаходимо в повісті того ж Костомарова "Чернігівка", драмі Старицької - Черняхівськоі "Гетьман Дорошенко", романі П. Куліша "Чорна рада".

     Переяславська рада відбулася 8 січня 1654 р. Цікавим є те, що присяга на вірність виявилася односторонньою. Коли Хмельницький зажадав, щоб російський боярин Ва­силь Бутурлін з підлеглими присягнули теж від імені ца­ря, то у відповідь почув, що в Московській державі піддані складають присягу цареві, а не цар їм. Та частина козаць­кої старшини і київське духівництво відмовилися склада­ти присягу, бо не хотіли йти в московське підданство. Хмельницький дуже скоро сам відчув увесь тягар залеж­ності від Москви. Після смерті гетьмана Україна стала ареною міжусобних воїн за гетьманську булаву. Цей пе­ріод і називається добою Руїни. К цей час за спиною укра­їнців Росія і Польща поділили між собою Україну на Правобережну, яку віддано було під владу Речі Посполи­тої, і Лівобережну, що входила до складу Росії. Це так зва­не Андрусівське перемир'я (1667р.). Гетьманом Правобережної України був Петро Дорошенко, що мріяв про об'єднання всієї держави, а на Лівобережжі гетьманував Іван Самойлович - ставленик російського уряду. Цей період Руїни тривав в Україні з 1658 р. до середини 80-х рр. XVII ст.

    Події в поемі "Бояриня" відбуваються на Лівобе­режній Україні, що була під владою Росії. Козак-гість привіз супліку, в якій просить царя оборонити українців від московських посіпак, бо потім нехай не дивуються, якщо Лівобережжя перекинеться до Дорошенка. Зга­дується місто Чигирин, де народився Петро Дорошенко, вважаючи його своєю столицею.

     Козак з України виконує небезпечну роль і наївно сподівається, що цар пошле в Україну когось з українців, яким довіряє. Та Степан пояснив йому, що жодному ук­раїнцеві цар не вірить.

    У такій складній обстановці відбуваються події в "Бо­ярині".

 

Учитель.  Насамперед простежимо, якою постає в зображенні авторки українська дійсність після Андрусівського перемир'я. Динаміка тогочасних суспільно-політичних процесів дуже виразно відтворюється в коротких репліках персонажів, у їхній реакції на те, що відбувається. Ось Іван роздратовано кидає: «Лихий їх спокусив давати слово» — і стає зрозуміло, що певна частина молодого покоління займає непримиренні позиції щодо переяславських угод — отже, є кому поповнити ряди самостійників - дорошенківців. Переживання Оксани через «червону всю від крові, від крові братньої» козацьку руку свідчать про осудливе ставлення іншої ча­стини до конфліктів між українцями різних політичних орієнтацій, підкреслюють згубність громадянського розбрату. Ця постійна трагедія поневолюваної сусідами України віддзеркалюється і в політичне наївних переконаннях Степана:                       Не зраджував України мій батько!

Він їй служив з-під царської руки

Не гірш, ніж вороги його служили

З-під польської корони.

     Уривчасті, але сповнені нестерпного болю скарги Яхненка розкривають підле попрання зафіксованих політичним союзом козацьких прав і вольностей: "Та там такі напасті, що крий Боже". "Всі ..ті...воєводи один від одного не ліпші", "...цупко затягли супоню на наших боках".

      Згодом проривається інформація про одчайдушні, іноді невиправдано-безглузді тактичні ходи Дорошенка, що в боротьбі за державницький ідеал "татар на поміч приєднав і платить їм ясиром християнським".

      Та нарешті після кількох років кривавих міжусобиць Степан, умовляючи дружину провідати батьківщину, констатує: "Вже ж тепера на Вкраїні утихомирилось", на що Оксана спалахує не властивим їй у стосунках з коханим гнівом:

...як ти кажеш? Утихомирилось?

Зломилась воля,

се мир по-твоєму — ота руїна?

     Що конкретно стоїть за цим гострим діалогом, найкраще пояснила Ліна Костенко: "Це був час, коли московити спокушали соболями і переловлювали козацьких гінців. Коли був арештований і відправлений у Петербург Данило Апостол (останній виборний гетьман Лівобережжя). Коли Дорошенко склав булаву і доживав віку під Москвою. Коли Полуботок помер у кріпості. Інші ж були випущені на волю аж після смерті Петра I".

 

  1. Робота в группах.
    • Перша з них дістає завдання характеризувати тих героїв, хто залишився в Україні: старого Олексу Перебійного та його дружину, Івана, дівчат -  братчиць, козака-гостя та Яхненка.

 

  • Друга група учнів характеризуватиме образ Оксани.

 

  • Третя — образи Степана, його матері, сестри та їхнього оточення.

Кожний має право ставити запитання, однак, вислухавши інших, не обов'язково погоджуватися з будь-чиїм твердженням, а відстоювати своє.

 

     Для кожної з груп пропоную ряд запитань і завдань для колективного їх обдумування.

 

Ось запитання для учнів першої групи:

  1. Як Ви поясните, що в сім'ї Олекси Перебійного батько і син по-різному ставляться до Переяславської ради?
  2. Через що батько і син неоднаково трактують боярина Степана?
  3. Чи приваблює вас Іван? Чим?
  4. Чи схвалили б Перебійні втечу Оксани і Степана з Москви? Чи сховав би їх старий Перебійний, нехтуючи небезпекою?
  5. Пригадайте розмову козака-гостя. Ваше ставлення до її змісту.
  6. Яка небезпека чекала в Москві на Яхненка? Навіщо він пробував переговорити з Оксаною?
  7. Прокоментуйте слова Перебійного: «Сутужна, сину мій, вкраїнська справа».

Ось запитання для учнів другої групи:

  1. Чи сподівалася Оксана, що її становище на чужині буде таким тяжким і принизливим?
  2. Як вона ставилася до братовбивчої війни в Україні і чи погоджуєтеся ви з її судженнями?
  3. Де вперше Оксана відчула себе підневільною? Чому козачка скорилася?
  4. Як ви зрозуміли її слова: «Татари там... татари тут»?

 

  1. З яких мотивів бояриня - українка не надіслала гроші подрузі та ще й братчиці, не озвалася з чужини бодай одним листом ні до рідних, ні до брата?
  2. Як виникла думка про втечу і як ви її розцінюєте?
  3. Що, крім ностальгії, привело молоду жінку до загибелі?

 

Запитання третій групі:

  1. За що Степанів батько одержав боярство, і його ставлення до цього?
  2. Чому він прагнув якомога довше затримати сина в Україні й одружити його з Оксаною?
  3. Як ставився Степан до свого високого титулу і чому саме так?
  4. Чому він повертає шлюбне слово Оксані, і чи варто це трактувати як благородство?
  5. Як служилося Степанові в царя? Чому, на вашу думку, він не протестує проти наруги над собою?
  6. Чий образ сильніший: Степана чи Оксани? Аргументуйте свою думку.
  7. У чому трагедія Степанової матері?
  8. Чому чужина для Ганнусі не була такою згубною, як для Оксани?

    Оцінювання відповідей учнів методом діленого пирога з урахуванням загальної роботи на уроці.

 

  1. З'ясування основних елементів сюжету, що класично чітко вибудувані один за одним:

експозиція — знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном у новому статусі московського боярина; зав'язка — згода Оксани на одруження;

зав'язка - згода Оксани на одруження зі Степаном;

розвиток дії пов'язаний з життям головної героїні в Москві, з її намаганням вжитися в роль боярині і неможливістю це зробити;

Кульмінація - Оксанина хвороба;

розв'язка — згасання  спустошеної  внутрішніми  терзаннями  молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.

 

  1. "Бояриня" як зразок неоромантизму.

Учитель. Розгляньте наведену схему й до­ведіть, що "Бояриня" є зразком неоромантизму.

Ознаки неоромантизму:

-         історико - героїчна тематика;

-         герой-борець за волю рідного краю;

-         обстоюється право нації на самовизначення;

-         прагнення героя до звільнення особистості;

-         утілення ідеальних рис людини майбутнього;

-         відсутність поділу персонажів на голосних і дру­горядних;

-         поділ дійових осіб на героїв, окрилених мрією, і бездуховних осіб.

 

  1. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Неоромантизм - це стильова хвиля модернізму, що постала в Україні на початку XX ст. Прикладом цього напряму е такі твори Лесі Укра­їнки, як "Лісова пісня", "Кассандра", "Одержима" і "Бояриня".

  • Доведіть, що поема "Бояриня" - зразок неоро­мантичного твору.
  • Які особисті почуття й погляди передала своїй героїні Леся Українка?

     Зробити висновки учням допоможуть записи на дошці, біографія письменниці.

 

  1. Домашнє завдання.
    • *** Підготуватись до диспуту «Руїна починається в душах» (питання додаються)

Додаток до уроку - диспуту

  1. Яку моральну й суспільно - політичну орієнтацію винесла зі своєї сім'ї Оксана?
  2. Чим зачарував романтичну дівочу душу Степан?
  3. Що найбільше гнітило Оксану на чужині, що викликало найболючіші розчарування?
  4. Як розуміти примирливе ставлення героїні до наближення власної смерті і водночас переконаність у необхідності жити Степанові?
Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 1591 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz