Перебіг уроку

І. Організація класу.

Історія – це в першу чергу література,

й без талановитого стилю вона ніщо.

Джордж Тревельян

(англійський історик)

– Як ви розумієте рядки з епіграфа?

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників.

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над пригодницькою повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». В творі історичні події переплітаються з детективними пригодами, минуле – з сучасним. Наявне реальне і фантастичне, добро і зло. Погодьтеся, читаючи повість, ви не замислювалися над проблемами, порушеними в ньому. А наша письменниця вважає, що читання літературних творів вчить дитину пізнавати навколишній світ, себе у світі.

Протягом уроку ми з вами будемо вчитися переказувати твір, висловлювати власні думки щодо прочитаного, з’ясуємо, що є реального та фантастичного в повісті, здійснимо віртуальну подорож історичними місцями України, виховуючи повагу до минулого нашого народу.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Мозковий штурм»

• Про що розповідається у повісті «Таємниця козацької шаблі? (у повісті зображується подорож сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви).
• Яка головна думка твору? (Головна думка – утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму козаків; засудження лжепатріотизму).
• Хто такі патріоти? Назвіть патріотів, з якими ви зустрілися в повісті (родина Руснаків – тато, мама, їхня донька Наталочка, історик дядько Богдан, патріотично настроєний привид, хлопці пластуни Северин, Наливайко, козаки).
• А кого можна віднести до псевдопатріотів?
• Які історичні пам’ятки України згадуються у творі? (у повісті згадується сім історичних пам’яток України: Тараканівський форт під Дубно, замок у Дубні, замок-палац у Підгірці, Олеський замок, фортеця у Кам’янці-Подільському, Хотинська фортеця та Козацькі Могили у Берестечку).

ІV. Основний зміст роботи.

Ключове завдання уроку: чому треба вивчати і знати минуле свого народу? (діти відповідають)

Так, діти. Людина, яка не знає минулого, – перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле. Повість «Таємниця козацької шаблі нам допоможе.

• У повісті «Таємниця козацької шаблі» присутнє фантастичне і реальне.
• Скажіть, який твір усної народної творчості поєднує в собі фантастичне і реальне. Так, правильно – казка.
• Складіть гроно «Фантастичне і реальне в творі» (робота на дошці

Бліцопитування:

• Що Ви дізналися про минуле нашого народу з повісті «Таємниця козацької шаблі?
• Яке село України згадується в повісті, як місце безмежної хоробрості та слави запорізького козацтва?
• В якій області України знаходиться Берестечко? (Демидівський район Рівненська область)
• Що говорить мама Наталки на початку повісті про це село? («кожен порядний українець має побувати в Берестечку). Чому це так важливо?
• Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (Під Берестечком була найбільша козацька битва, тому, може, тут хтось знатиме про реліквію)
• У який день сім’я Руснаків потрапила у Берестечко?
• Що вас найбільше вразило у оповідях про битву під Берестечком?
• Де ж було знайдено старовинну шаблю?
• Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?
• Що допомогло Руснакам розтлумачити загадку про горіх?
• Що ви запам’ятали про Берестецьку битву? (битва під Берестечком (18 червня – 30 червня 1651) – найбільший бій часів Хмельниччини між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира.
• Як ви зрозуміли слова: «Козаків перемогли. Але не покорили!» (Козаки гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу)

Виразне читання. Прочитати уривки, у яких йдеться про звитяжну боротьбу козацтва за свою землю, волю.

Міні-диспут

• Чи треба знати і вивчати історичне минуле нашого народу ?
• Що нам, українцям, треба берегти і захищати?
• Продовжте речення … якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то будь-хто може … (скористатися такою слабкістю і висвітлити історичні факти по-своєму, задля своїх інтересів, що досить часто сьогодні й відбувається);
• Як Ви гадаєте, чому в Україні виникають суперечки з приводу того, чи потрібно визнавати голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу, чи варто проголошувати тих чи інших осіб (як-то: Івана Мазепу, Степана Бандеру) національними героями, чи доцільно знищувати пам’ятники комуністичних діячів, та з багатьох інших питань? (Усі ці непорозуміння – а вони інколи набувають величезних масштабів – є наслідком незнання громадянами нашої країни історичних фактів).

Відповідь на ключове питання уроку: Чому треба вивчати і знати минуле нашого народу?

Висновки. Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.

Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Ось і завершується наш урок. Спробуйте закінчити речення: «Я – патріот України, я буду вивчати минуле українського народу, тому що...»?

Складіть сенкан до слова шабля.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Діти, я бажаю Вам, щоб Ви були справжніми українцями, вивчали історію свого народу,пишалися минулим свого народу, щоб, воно надихало всіх нас на боротьбу за краще життя.

VII. Домашнє завдання: створіть власні ілюстрації до твору (за бажанням).