Мета. Розкрити ідейно-художній зміст поезії Євгена Маланюка, розвивати читацьку активність; формувати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; розвивати образне мислення, уміння бачити підтекст, розкривати роль символів; виховувати толерантне ставлення до думок інших, уміння відстоювати власну думку, патріотизм.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Порівняймо два уривки зі спогадів про Євгена Маланюка. Спочатку послухаємо його першу дружину, тоді студентку медицини у Подєбрадах (Чехословаччина) Зою Плітас (Равич): «Раптом... до їдальні ввійшов незвичайної вроди молодий чоловік. Він зробив на мене велике враження: високий, стрункий, чорнявий, з гордовито піднесеною головою, з блискучими карими очима... Незнайомий, що зацікавив мене, легким кроком перейшов їдальню й сів коло порожнього столика, сам-один, не підійшовши ні до кого. Відразу витягнув з кишені перо й записник і почав щось писати».

А тепер зазирнімо до «Енциклопедії українознавства». «16 лютого 1968 року Євген Маланюк помер на удар серця у своєму самотньому помешканні у Нью-Йорку. Його знайшли день пізніше на підлозі в його кімнаті в позі молитви. У кишені його був квиток до опери якраз на вечір його смерті. Помер на ходу».

• Що поєднує ці два уривки, між якими півстоліття і в яких йдеться про різні періоди життя Маланюка? І в далекому 25-му закохана юна студентка, й у більш близькому до нас 68-му по-науковому неемоційні укладачі «Енциклопедії українознавства» помітили те саме: самотність поета, точніше – самотність Маланюка-людини.

Завжди один, бо завжди проти течій? Мабуть, що й так. А може, це і є ознака таланту, якщо хочете – мужність таланту – пливти туди, куди вважаєш за потрібне, а не туди, куди несе течія. У більшості не стає сил – гребти проти бистрини. У Маланюка – вистачило. За це його не любив дехто. За це його любить багато хто. За це його поважають, не можуть не поважати – всі.

• Тож яким постав перед вами Євген Маланюк у своїй творчості?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, задач уроку.

Мабуть, ніхто з українських поетів після Кобзаря так гостро не виповів пекучий біль і тугу за втраченою державністю, так суворо не карав свій народ за малоросійську кволість і брак твердої волі в національно-визвольних змаганнях, як Є. Маланюк.

Ще в молоді роки Є. Маланюк точно визначив свою по­літичну й людську позицію: «Я волю полюбив державну». Вона й стала йому провідною зіркою, що осявала життєву й творчу путь поета. Любов до Батьківщини, жодного разу не зрадивши, проніс поет через усе життя, усі довгі роки еміграції, нею жив, нею дихав, нею марив.

У поетичних рядках Є. Маланюка образ України розкривався в різних контрастних значеннях: одночасно почуттям любові та ненависті, надії та розпуки. Поет не міг пробачити своїй, найдорожчій у світі, Батьківщині малодушності, небажання стати державною нацією, зрадництва власним інтересам, рабської покори завойовникам.

Літературознавець М. Неврлий писав: «Любити і ненавидіти Батьківщину дано геніям. Так немилосердно картати Україну міг лише той, хто був готовий віддати за неї своє життя».

• Якою ж постає Україна у вірші Є. Маланюка «Уривок з поеми»?

ІІІ. Основний зміст роботи

1. 1. Робота над поезією «Уривок з поеми»

Словникова робота

• Рокотати – утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт. Лунати, звучати (про рокітливі звуки).
• Криця – те саме, що сталь. Шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну.
• Прерія – рівнинна місцевість у Північній Америці з трав’янистою рослинністю степового типу. Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість.
• Синюха – річка в Україні, в межах Новоархангельського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).
• Паралітик – людина, хвора на параліч.
• Гураґан – буря, буревій, (з вихорем) шуря-буря, смерч, тайфун.
• Західний Буг – річка в Україні, Білорусі та Польщі (де називається просто Буг), ліва притока Нарева (басейн Вісли).

Ідейно-художній аналіз

• Яке враження справив на вас прочитаний вірш? Які літературні асоціації у вас виникли? До яких роздумів спонукав? (Вірш розрахований на достатньо ерудованого українського читача. Утверджуючи волелюбний дух українського народу, автор цитує Шевченка і Франка)
• Який епіграф має вірш Маланюка? Поясніть його значення. (Слова бельгійського поета Емілія Верхарна «Я син своєї раси…» засвідчують спадкоємність у боротьбі за незалежність)
• Визначте мотив твору. Що становить ідейну основу вірша? (Мотив боротьби за державність України присутній майже в кожній строфі. Простежується ідея самопожертви, відданості Батьківщині.)
• Яким постає образ ліричного героя із перших рядків поезії? (Це справжній українець, який знає історію свого народу, якому болить сучасне, тому і в своїх переконаннях він «закохавсь в гучних віках» і «...волю полюбив державну»)
• Про які історичні події Є. Маланюк згадує, називаючи імена та прізвища постатей, пов’язаних з ними? (Згадуючи Богдана Хмельницького, Мазепу, Гонту, Залізняка, автор намагається осмислити героїчні і трагічні сторінки історії народу)
• Простежте, яким чином автор відтворює у вірші плин української історії, пригадайте, на яких теренах історичного минулого зустрічаються вищезгадані прізвища та імена, яка їх роль у державотворенні.
• Прокоментуйте бачення причин поразки державності України через художнє слово автора поезії. (Є. Маланюк вдається до екскурсу в минуле і згадує різні історичні часи, які позначилися важливими випробуваннями для українського народу. Звинувачуючи «міцних поплічників Богдана», «тих отаманів курінних», автор подає образ скривавленого обличчя (муки), що асоціюється зі станом тодішньої України)
• Ким захоплюється автор вірша? (Є. Маланюк симпатизує тим, кому не байдужа доля України, «чия залізна голова /І з-під катівської сокири / Жбурляла в чернь такі слова, / Що їй мороз ішов за шкіру», «й чия упевнена рука / Зміцняла сивого Мазепу/». Незважаючи на те, що «... в батуринськім огні / Держава рухнула.../», до боротьби стали «Залізняка майбутні діти». Автор на стороні сильних духом, бо ж «Вони лишилися, як криця!/ І жадний примус, жадне зло / Їх не примусило скориться!»)
• З якою метою поет згадує рядки «Заповіту» Т. Шевченка? (Учні вказують на постать Кобзаря як генія, пророка українського народу, носія ідеалів добра і справедливості. Цитують фрагменти «Заповіту», висловлюють думки щодо однозвучного із Т. Шевченком заклику в Є. Маланюка «Вставайте! Кайдани порвіте!»)
• Яким є ставлення ліричного героя до Батьківщини? (Попри все ліричний герой любить рідну землю, «Бо ж там тече козацький Буг ...», «...там весен вербний пух / І дух землі – з дитинства нюхав»)
• Яка ідея поезії? (Автор засуджує загарбницьку, нищівну політику ворогів, які посягають на Державність країни «як не калічила Москва, / Не спокушав її розгон той.». Автор спонукає критично оцінити минуле і сучасне, тому ворогів він попереджає, що «Не паралітик і не лірник / Народ мій» і «в гураган подій/ жбурне тобою ще невірний». Він передбачає, що випробування для народу будуть: «Ще засилатимеш, на жаль, / До Києва послів московських», але знищити український народ як націю, Україну як державу ворогові не вдасться, бо «... по паркету наших заль / Ступати лаптю буде сковзько»)
• Прокоментуйте висновок поета щодо майбутнього України. На вашу думку цей висновок є оптимістичним чи песимістичним? Чому ви так вважаєте?
• У чому актуальність твору? Прокоментуйте символічність назви. (Поезія Є. Маланюка на часі, адже Україна знову переживає посягання на Державність, суверенітет. В країні йде війна, і, цитуючи Маланюка, кожен українець (як і ліричний герой вірша) усвідомлює, що «не паралітик і не лірник мій народ» і «в ураган подій» здатний захистити свою землю від «послів московських»).
• Розкрийте символічність назви твору («Уривок з поеми» – це уривок з історії України життя її народу. І нехай цей уривок «героїчний і трагічний водночас, він тісно переплітається із сьогоденням. І знайдуться поети, які для майбутніх поколінь напишуть наступний «Уривок з поеми», у якому згадуватимуться імена воїнів АТО, Небесної Сотні і всіх тих, хто причетний сьогодні до долі України)
• Знайдіть у вірші епітети, метафори, уособлення. Наведіть приклади художніх засобів, які здаються вам найбільш яскравими.

  2. Робота над поезією «Напис в книзі віршів»

Учитель. Ліричними роздумами про призначення поезії, важливості місії поета в суспільстві позначений твір, який є прологом до збірки «Земля і залізо», – «Напис на книзі віршів...».

Словникова робота. Морок – відсутність світла; темрява. Morituri – вмерти.

Розкриття ідейно-художнього змісту (метод бесіди)

• Яке враження справила на вас поезія? Які почуття викликала? Які запитання виникли під час читання?
• Якого року написана поезія? Пригадайте, які події відбувалися у цей час у творчому житті митця. На вашу думку, який вплив мали ці події на тему, пафос поезії «Напис на книзі віршів»?
• На вашу думку, образ ліричного героя і позиція автора суголосні (однозначні)? (Так. У вірші сконцентроване Маланюкове бачення себе в літературі: «Напружений, незламно-гордий, / Залізних імператор строф – / Веду ці вірші, як когорти, / В обличчя творчих катастроф»)
• Яким постає образ ліричного героя (поета)? У чому призначення поета і поезії? (Поет утверджує в образі ліричного героя монолітну єдність гострого розуму й залізної волі, високої гідності й вояцького азарту. Адже імперативний характер епохи вимагав такого ж категоричного звучання від слова, що прокладало тривкі містки між героїчним минулим, напруженою сучасністю та бажаним прийдешнім: «Позаду збурений Батурин / В похмурих загравах облуд, –/ Вони ж металом – morituri – / Сурмлять майбутньому салют»)
• Які завдання стоять перед ліричним героєм (поетом)? (Співець модерної доби мусить тонко відчувати пульс часу, бачити перспективу, щоб переконливо й упевнено вести за собою інших / «Ось – блиском – булаву гранчасту / Скеровую лише вперед: / Це ще не лет, але вже наступ, / Та він завісу роздере»)
• До кого звернено вірш? Поміркуйте, чому поет обрав саме такого адресата?
• Якою ідеєю перейнятий вірш? (Ідеєю віри в те, що його поезія («імперія поетових витворів») відкрита для нащадків, як і та висока мета, якій Є. Маланюк віддав свій хист. Повтором дієслова доконаного виду «збагнеш» автор підтверджує свій оптимізм щодо сприйняття його ідей співвітчизниками. Про невіддільність поета від суспільства, історії народу, його сьогодення і майбутнього свідчить переплетення («співіснування») слів-понять, які вказують на історичне минуле («імператор», «Батурин»), та літературознавчих термінів («строфи», «стопи», «ямб», «дифірамб»)
• Як ліричний герой трактує світогляд поета в останній строфі? (Ліричний герой вкотре звертається до нащадків («збагнеш»), аби дати зрозуміти, що мистецтво слова – це не розвага, а виснажлива й відповідальна справа. Майбутні покоління мають зрозуміти, «...чим серце билось», чому меч воїна за Державність України поет змінив на перо і навпаки – мирний стилос у його руках став стилетом. («Стилет – це символ боротьби, символ дії. Стилос – світ мистецтва і краси...» Є. Маланюк))
• Пригадайте твори української та зарубіжної літератури, у яких розкривається мотив призначення поета і поезії. На вашу думку, що спільного мають ці поезії?

Робота в малих групах.

Висуньте гіпотези, обґрунтуйте та презентуйте їх своїм однокласникам щодо…

Твір «Напис на книзі віршів» відкриває видану Маланюком у 1930-му році збірку «Земля й залізо», епіграфом до якої поет обрав цитату з твору Лесі Українки:

У тих піснях, що в чорних водах Стіксу,

Відбилося криваве лихоліття.

Цікаво, що цих рядків поетеса за життя не оприлюднила, а надруковані вони були вже після її смерті. Поміркуйте, якого додаткового значення надає поезії цей епіграф.

Робота в парах.  Визначити художню довершеність поезії.

Епітети – «важкі та мускулясті стопи», «громовий дифірамб»...

Інверсія – «залізних імператор строф», «пружний одбивають ямб»...

Порівняння – «вірші, як когорти»...

Алітерація – «р» (перша строфа).

Дайте відповідь на питання:

• Чому, говорячи про свою поезію, Є. Маланюк використовує античні образи?
• Чому у вірші одне слово подане латиною?

Творча робота

Скласти сенкан «Ліричний герой Є. Маланюка»

Герой (ліричний)

Волелюбний, мужній

Страждає, вболіває, вірить

Готовий віддати життя за Україну

Патріот

«5 хвилин ЗНО»

Доведіть або спростуйте думку: «Досить нам «соловейків», що безжурно й легко тьохкають у вишневих садочках про кохання й поцілунки. Доба є вовчиця, і сучасна українська поезія мусить бути глибока і важка змістом і формою».

Сформулюйте тезу, наведіть 2-3 переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркування.

IV. Підсумок уроку

У своїй творчості Євген Маланюк синтезував неоромантичні, символістичні та неокласичні тенденції української лірики, стрижнем якої було висвітлення історичної долі України. У його поезії відбилися протести проти століть безправності на Україні, проголошувалася потреба формування нової, національно-свідомої особистості.

V. Домашнє завдання. Визначити художні особливості вірша «Уривок з поеми».