Середа, 13.12.2017, 04:48
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Статті » Порфоліо » Науково методична діяльність

Проект педагогічний: "Навчатись протягом життя – вимога часу".

У прагненні вчителя до саморозвитку

виражена вища форма розвитку

його особистості й професіоналізму

 

Тема.  Навчатись протягом життя – вимога часу

 

Актуальність.

Модернізація системи освіти, як це визначено в Національній доктрині розвитку освіти, спрямовує вчителя на безперервне професійне самовдосконалення. У прагненні вчителя до саморозвитку виражена вища форма розвитку його особистості й професіоналізму. Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів. Школі потрібен учитель, який постійно, послідовно й безперервно вдосконалює зміст і засоби своєї професійної діяльності, є взірцем високої духовної та педагогічної культури. Для успішного виконання покладених на вчителя завдань він повинен не просто викладати колись засвоєний матеріал, але й іти в ногу разом із розвитком науки з того фаху, який предмет він викладає. Це особливо важливо зараз, у час стрімкого розвитку інформаційних комунікацій, учитель не може дозволити собі бути поза того інформаційного простору, активними учасниками якого є його учні. Сьогодні відбувається пошук нових форм навчальної діяльності педагогічних кадрів, спрямованих на ефективну адаптацію до міжнародних освітніх стандартів. Головним завданням системи неперервної освіти стає створення та застосування нових форм навчання та способів залучення учителів до участі в процесі набуття знань. Оскільки навчання в системі післядипломної освіти має відбуватись як у межах курсової перепідготовки вчителів, так і в міжкурсовий період, то, розглядаючи традиційні форми організації методичного супроводу педагогів в міжатестаційний період (Додаток 1), можна стверджувати, що сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання  інформаційних і комунікаційних технологій у навчальному процесі і самоосвітній діяльності педагога. Зрозуміло, що лише вчитель, який володіє інформаційними технологіями, може скористатися послугами інформаційно-методичного забезпечення, навіть за наявності комп'ютерів у школі. 

Крім того, використання телекомунікаційних систем відкриває нові можливості для переосмислення і модифікації традиційних форм навчальної роботи, а також для створення абсолютно нових технологій. Однією з найбільш важливих вимог до організації безперервної освіти педагогічних працівників є вимога доступності для будь-кого, хто бажає отримати доступ до освітнього ресурсу та взяти участь у процесі навчання. Разом із тим необхідним є й суворе дотримання дидактичних принципів доступності, послідовності й систематичності в самостійному засвоєнні нової інформації вчителями. Саме тому постає питання щодо необхідності створення педагогіки інформаційного суспільства, яка здатна формувати людину з інноваційним типом мислення, готову до інноваційної діяльності, сприйняття змін та їх творення. Це спричинило виникнення інформаційно-освітнього середовища, що забезпечує педагогічних працівників фаховою інформацією та включає в себе сукупність комп’ютерних засобів та способів їх функціонування, які використовуються для організації безперервної освіти.  

Як показують дослідження, вчителі з усіх форм інформаційного супроводу самоосвітньої діяльності особливо виділяють професійне спілкування, можливість обміну досвідом, обговорення своїх і чужих ідей і напрацювань. В основі роботи телекомунікаційних мереж лежить саме спілкування вчителів один з одним. При цьому мережеве спілкування, незважаючи на його зовнішню схожість з традиційним, має свої специфічні особливості. Мережеві методичні об'єднання не мають територіальних кордонів, тому вчитель-предметник отримує можливість звернутися до своїх колег з будь-яким питанням по електронній пошті у зручний для себе час. 

 Робота ж утворених методичних об'єднань в мережі повинна розумно поєднуватися з традиційними формами роботи, вона може розглядатися лише як доповнення до них, а не як альтернатива. Звичайно ж, «віртуальне» мережеве спілкування не може замінити реальне, «живе» спілкування. Водночас мережеве методичне об'єднання дозволяє полегшити рутинну організаційну роботу і процес інформування вчителів, організувати спілкування вчителів (у формі особистого спілкування, консультацій, семінарів і конференцій), а також реалізувати нові форми навчальної роботи з використанням специфічних можливостей глобальної комп'ютерної телекомунікації.

Постійний оперативний зв'язок учителів-предметників з колегами і методистом допомагає складатися професійному співтовариству педагогів, а також дозволяє відкрито вирішувати багато професійних питань. Методичні знахідки і напрацювання кожного вчителя стають загальним надбанням всіх викладачів, оперативно отримують перевірку і апробацію колег. Мережеве професійне співтовариство, може також розглядатися в якості посередника між педагогами та органами освіти. 

Незважаючи на різноманіття можливостей інтернет-технологій для самоосвіти вчителя, перелік навичок, які необхідно мати педагогу для активного їх використання, мінімальний. Їх всього чотири: пошук інформації в мережі, робота з електронною поштою, спілкування в реальному режимі часу, надання власної інформації у вигляді веб-документів та її розміщення в мережі. 

 Рішення перерахованих вище завдань можливе, якщо формування інформаційних умінь вчителя буде обов'язковим компонентом системи методичної роботи з учителями закладу, а вчителі знайдуть розуміння необхідності їх використання в реальній шкільній практиці. А це стає можливим за умови готовності вчителя до самостійної роботи над собою, до професійного самовдосконалення протягом усієї своєї педагогічної діяльності. Тому так гостро відчувається потреба у створенні науково обґрунтованої моделі професійного зростання вчителя, яка б спрямовувала його на раціональне й продуктивне використання своїх сил і часу, успішне формування професійних цінностей відповідно до вимог сучасної школи та соціуму.

Виходячи з цього, можна визначити декілька напрямів модернізації післядипломної освіти у шкільному просторі. Основний напрямок пов'язаний зі створенням засобами післядипломної освіти такого соціально-освітнього простору, в якому зможе професійно вдосконалюватися кожна людина сучасного інформаційного суспільства. Практична реалізація цього напрямку полягає у впровадженні дистанційних форм навчання та інформатизації післядипломної освіти. Другий напрямок випливає з потреби неперервності освіти протягом життя людини. Адже дослідження та пошук у формуванні компетентного педагога з урахуванням надбань сучасної науки андрагогіки привели до актуалізації ідеї неперервності післядипломної педагогічної освіти. Тому все більше набувають актуальності пролонгована в часі кредитно-модульна форма навчання  та самоосвітня діяльність педагогів.

Звідси можемо визначити мету та завдання проекту.

 

Мета проекту полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці шляхів професійного самовдосконалення вчителя як суб’єкта інноваційних процесів, спрямованих на підвищення якості навчання та виховання школярів; у визначенні можливостей підвищення кваліфікації педагога в контексті його саморозвитку.

 

Гіпотеза дослідження – рівень безперервного професійного зростання вчителів значно підвищиться, якщо розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити модель науково-методичного супроводу  неперервної освіти педагогів, їхнього професійного самовдосконалення в системі післядипломної освіти засобом впровадження дистанційних форм навчання, інформатизації.

 

Для досягнення зазначеної мети та перевірки гіпотези поставлено такі завдання:

  • проаналізувати теоретичні підходи науковців до визначення сутності понять «освітній простір», «неперервна освіта», «формальна, неформальна, інформальна освіта» та «професіоналізм»;

-       проаналізувати та узагальнити стан післядипломної підготовки учителів навчального закладу, визначити рівні сформованості готовності до безперервного професійного самовдосконалення в учителів закладу, перспективи розвитку;

-       змоделювати систему науково-методичного супроводу підвищення кваліфікації педагогів школи, окреслити можливі шляхи вдосконалення самоосвітньої діяльності педагогів з урахуванням сучасних вимог учнівської аудиторії та з огляду на потенціальні можливості безперервної освіти;

-       удосконалити систему мережевої взаємодії та соціального партнерства для підготовки високопрофесійних педагогічних кадрів.

 

Об’єкт дослідження – процес неперервного професійного самовдосконалення вчителів в контексті створення інформаційного простору.

 

Предмет дослідження – концептуальні засади, організаційно-педагогічні умови та шляхи професійного самовдосконалення вчителя в системі післядипломної освіти.

 

Ступінь розробленості проблеми, сутність понять. Ідея безперервної освіти як нового сприйняття освітнього процесу в умовах суспільства, що навчається, була висловлена і зафіксована в документах ЮНЕСКО в 1960–1970 рр. Значний внесок у розвиток теоретичних засад безперервної освіти зробили П.Ленгранд, Ж. Жерар, А. Турен, Ф. Янушкевич, П. Даве, Ж. Делор, Б.Саймон та інші. Важливу роль у розробці авторської концепції безперервної освіти, адаптованої для реалій радянського та пострадянського простору, відіграли дослідження російських соціологів Ф. Філіппова, В.Добренькова, В. Нечаєва, І. Савицького, В. Горбунова, Ю. Шмаріона та ін.

Серед вітчизняних учених, які зробили вагомий внесок у концептуалізацію безперервної освіти в українському освітньому просторі (Освітній простір – усі елементи соціокультурного середовища, які задіяні в освітньому просторі), сприяли формуванню концепції освіти впродовж усього життя, треба назвати В. Андрушенка, В. Астахову, В. Бакірова, В. Зязюна. Н. Ничкало, Л. Герасіну, В. Городяненка, О. Кузя, Г. Клімову, М. Лукашевича, К. Михайльову, О. Навроцького, С. Подольську, О. Сидоренка, Л. Сокурянську, Ю. Чернецького, О. Якубу, О. Галус, С. Крисюк, В. Маслова, В. Олійник, Н. Протасова, В. Пуцова, М. Романенко, В. Семиченко, Т. Сорочан, Т. Сущенко та ін.

Поняття «безперервна освіта», в дослівному перекладі «освіта впродовж життя» (з англійської мови «lifelong education», «recurrent education», «continuing education»), не є новим, воно широко вживається в науковій літературі вже понад 40 років. Це поняття з’явилося вперше в англомовній науковій літературі у 20-х рр. ХХ століття і асоціювалось із традицією навчання дорослих у країнах Північної Європи. Загального вжитку вказане поняття набуло в зарубіжних джерелах на початку 60-х рр. ХХ століття.

У словнику визначено: неперервна освіта – це організоване навчання, детерміноване системою чинників і умов, що забезпечують неперервне навчання людини. У процесі вивчення концепції неперервної освіти, а також, її практичної реалізації були намічені деякі основні концептуальні підходи до організації неперервної освіти.

Освіта протягом життя в усьому світі й особливо в розвинених країнах стає усе більш важливою сферою освітніх послуг. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:

Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.

Неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.

Поняття неформальної освіти дорослих частково збігається з такими поняттями, як «додаткова» і «продовжена» освіта. Однак саме неформальна освіта, як ніяка інша, безпосередньо відображає й задовольняє особистісні потреби й запити індивідуума, мобілізуючи тим самим його природну здатність до самовдосконалення, до духовного внутрішнього зростання. Таким чином, створення системи неформальної освіти може забезпечити умови для самореалізації кожної особистості, морального вдосконалення за рахунок надання широких можливостей у виборі напряму й форм освітньої діяльності, як у професійній сфері, так і в різних сферах дозвілля.

Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку, стає справжнім професіоналом.

Професіоналізм – високе (професійне) володіння певним фахом, справою (професією).

 

Очікувані результати:

виконання мети і завдань проекту забезпечить підвищення професіоналізму, конкурентоздатності, творчої активності педагогічних працівників навчального закладу в контексті вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.

 

Проект розроблено у відповідності до завдань і пріоритетів, визначених:

  • Конституцією України;
  • Національною доктриною розвитку освіти України;
  • Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ №1392 від 23.11.11 року);
  • Законами України «Про освіту»; «Про вищу освіту», «Про післядипломну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»;
  • Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (Наказ МОНУ № 930 від 06.10.2010 р.);
  • Програмою «Освіта Донеччини. 2012-2016 роки»

 

Термін реалізації:

2014 – 2019 р.р.

 

База реалізації:

Гірницька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 17 Селидівської міської ради Донецької області

 

Ресурси:

  • людські: адміністрація, вчителі навчального закладу;
  • матеріально-технологічні: ресурси Інтернет, сайт школи, методична література, інструментарій психологічних досліджень, мультимедійне обладнання;
  • фінансові: залучені кошти.

 

 

Етапи та зміст заходів реалізації проекту

 

 

І.  Підготовчо-діагностичний етап (квітень-червень 2014)

 

Зміст заходів

Форми і методи

Виконавець

Результат

1.Персоніфікований облік педагогічних кадрів та діагностика їх освітніх та професійних потреб.

2.Узагальнення результатів діагностування

3.Підбір та опрацювання  літератури з питань реформування освіти.

4.Осмислення, рекомендацій щодо теоретично-практичної бази.

5.Визначення конкретних завдань проекту.

 

 

  • Анкетування.
  • Опитування.
  • Обробка анкет
  • Складання діаграм, таблиць, баз даних.
  • Опрацювання. наукової, методичної та навчальної літератури.

 

 

Адміністрація навчального закладу, методичний кабінет, практичний психолог школи

1.База даних готовності педагогічних кадрів закладу до інноваційної діяльності.

2.Визначення рівнів сформованості готовності до безперервного професійного самовдосконалення учителів закладу

3.Визначення стратегічних перспектив

 

 

 

 

 

ІІ.  Створення ресурсно-інформаційного забезпечення

(липень-грудень 2014)

 

Зміст заходів

Форми і методи

Виконавець

Результат

1.Вдосконалення інформаційної внутрішкільної мережі.

 

  • Організація консультативно-роз’яснювальної роботи серед педагогів та батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адміністрація навчального закладу, методичний кабінет, учитель інформатики, практичний психолог школи

  • Дистанційна освіта для педагогів, учнів.
  • Методичні рекомендації, поради.
  • Тематичні списки літератури.
  • Консультаційний пункт для вчителів щодо сформованості готовності до безперервного професійного вдосконалення.

2.Складання плану сумісної діяльності всіх суб’єктів соціально-педагогічної підтримки щодо підготовки до нововведення.

 

  • Моделювання  системи методичної роботи.

 

  • Модель системи методичної роботи.
  • Плани робіт: шкіл педагогічної майстерності, пе­редового педагогічного досвіду, творчих груп, лабораторій, секції  психології.

Графіки методичних заходів:

консультацій, засідань творчих груп, семінарів, майстер-класів з метою надання методичної допомоги.

3.Організація самоосвітньої діяльності педагогів.

  • Планування процесу самоосвіти  (за індивідуальними планами роботи вчителів).
  • Організація та проведення майстер-класів, ПДС, шкіл ППД.
  • Удосконалення навчально-методичного комплексу.

-Індивідуальні плани самоосвітньої діяльності.

-Карти індивідуального освітнього маршруту.

4.Підготовка консультантів, експертів з числа вчителів вищої категорії, керівників шкільних методичних об'єднань.

 

-Інформаційно- методичний семінар.

-Інструктивно-інформаційна нарада.

-Проведення тематичних занять для вчителів.

-Робота з технічного забезпечення проекту.

 

 

 

 

 

 

 

Адміністрація навчального закладу, методичний кабінет, практичний психолог школи, учитель інформатики

Педагоги, готові до впровадження проекту.

5.Підготовка практичного психолога школи до роботи з учасниками навчально-виховного процесу щодо сформованості готовності до безперервного професійного самовдосконалення

 

-Інформаційно- методичний семінар.

-Інструктивно-інформаційна нарада.

-ПДС.

 

План роботи шкільного психолога щодо надання психологічної підтримки вчителям в умовах впровадження новації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Просвітницько-консультаційний етап

(квітень – серпень 2015)

 

Зміст заходів

Форми і методи

Виконавець

Результат

1. Організація методичного супроводу формування психологічної готовності педкадрів до новації.

- семінар-практикум для педагогів з питання організації супроводу готовності до безперервного професійного самовдосконалення;

-  організація і проведення тематичних круглих столів, дискусійних клубів, психолого-педагогічних читань;

- проведення корекційної роботи.

 

 

Практичний психолог закладу, заступник директора школи з навчально- виховної роботи

-Опис досвіду роботи.

-Інтернет-семінар «Попередження педагогічного вигорання ».

-Публікації з досвіду роботи.

 

 

2. Організація науково-методичного супроводу формування когнітивно-технологічної готовності педкадрів до новацій

- Інструктивно-методичні наради і семінари.

- Участь у навчаннях, тренінгах, дистанційних семінарах, вебінарах тощо .

- Організація та проведення семінарів, навчальних тренінгів, методичних нарад із проблеми готовності до безперервного професійного самовдосконалення.

- Розробка методичних рекомендацій, програм.

 

 

Адміністрація закладу,  керівники шкільних методичних об'єднань, учителі вищої категорії, учитель інформатики

-Методичні рекомендації щодо викладання окремих предметів в умовах впровадження програми безперервної освіти.

-Проекти робочих навчальних програм з окремих предметів в умовах впровадження новації.

-Опис досвіду роботи його публікації.

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Підтримка практичного впровадження

(2015 – 2019р.р.)

 

Зміст заходів

Форми і методи

Виконавець

Результат

Практичне впровадження моделі науково-методичного супроводу готовності педагогів до безперервного професійного самовдосконалення

-Діяльність творчих груп, педагогічних майстерень, шкіл передового педагогічного досвіду.

-Робота динамічних творчих груп.

-Проведення семінарів, круглих столів, дискусій, онлайн-конференцій, форумів тощо.

-Розробка портфоліо досвіду.

-Розробка рейтингової оцінки діяльності педагогів.

-Організація  стажування.

-Школа мережевої взаємодії.

-Публікації щодо впровадження проекту.

 

 

Адміністрація закладу, учителі-предметники, творча група вчителів початкових класів, бібліотекар школи, практичний психолог

 

 

  • комплект електронних уроків, посібників тощо;
  • пакет тестового матеріалу в електронному вигляді;
  • пакет поурочного планування з теми чи групи тем;
  • комплект дидактичного матеріалу з предметів: самоосвітні, практичні, контрольні роботи;
  • комплект роздаткового матеріалу з предметів;
  • термінологічний словник з предметної теми, розділу;
  • навчальні проекти;
  • електронні пакети олімпіадного матеріалу для підготовки учнів;
  • персональні блоги  педагогів;
  • база даних питань і задач з предмета;
  • електронна бібліотеки творів художньої літератури згідно програм;
  • зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога (результатом самоосвіти повинно стати підвищення якості навчально-виховного процесу).
  • «Інноваційне портфоліо сучасного педагога».

 

 

 

V. Контрольно-аналітичний етап  (2019р.р.)

 

Зміст заходів

Форми і методи

Результат

1.  Аналіз і оцінка діяльності педагогічних працівників, рівня освіченості
учасників навчально-виховного процесу.

2.  Моніторинг впровадження нової моделі підвищення, конкурентоздатності, професіоналізму, творчої активності педагогічних працівників навчального закладу в контексті вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.

  • Самоаналіз діяльності педагогів.
  • Методичні семінари, круглі столи, науково-практичні конференції, виставки-презентації, школи майстерності, підготовка порт фоліо.
  • Самозвіти педагогів.
  • Звіти про результати моніторин­гових досліджень.
  • Банк моніторингу якості освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Традиційні форми організації методичного супроводу педагогів

Гірницької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 17

 Селидівської міської ради Донецької області

у міжатестаційний період

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Тест.

«Рівень сформованості

особистих умінь та навичок самоосвіти»

Щоб зрозуміти, що означає бути готовим до самоосвіти, можна задати собі або іншим наступні питання:

-       Що саме нового я хочу дізнатися, зрозуміти?

-       За своєю чи волі я починаю пізнавати щось нове?

-       Чи чітко я розумію, для чого я це роблю? Що я отримаю в результаті?

-       Чи вмію я знайти шляхи самоосвіти (вибір джерел, форм самоосвіти)?

-       Можу я організувати свою роботу (вибір конкретних прийомів роботи, планування часу, самоконтроль)?

-       Відчуваю я позитивні емоції в процесі роботи і по досягненні результату?

         Інструкція:  Оцініть себе за 9-бальною шкалою з кожного з наведених нижче показників і визначте рівень сформованості особистих умінь та навичок самоосвіти. Запропонуйте також оцінити себе колегам, порівняйте результати і зробіть висновки.

 

1.

Усвідомлення особистої і суспільної значимості неперервної освіти в педагогічній діяльності.

123456789

2.

Наявність стійких пізнавальних інтересів у сфері педагогіки і психології.

123456789

3.

Почуття обов’язку і відповідальності.

123456789

4.

Допитливість.

123456789

5.

Прагнення отримати високу оцінку своєї самоосвітньої діяльності.

123456789

6.

Потреба в психолого-педагогічній освіті.

123456789

7.

Потреба в самопізнанні.

123456789

8.

Рангове місце психолого-педагогічної освіти серед 9-ти найбільш значимих для Вас видів діяльності.

123456789

9.

Впевненість у своїх силах.

123456789

 

 

«Здібності педагога до творчого саморозвитку»

(І. В. Нікішина)

 

Мета методики: вивчити здібності педагога до творчого саморозвитку в процесі інноваційної діяльності.


Питання:

 

  1. Я прагну вивчати себе.
  2. Я залишаю час для розвитку, як би не був зайнятий роботою і домашніми справами.
  3. Виникаючі перешкоди стимулюють мою активність.
  4. Я шукаю зворотній зв'язок, так як це допомагає мені пізнати й оцінити себе.
  5. Я аналізую свою діяльність, виділяючи на це спеціальний час.
  6. Я досліджую свої почуття і досвід.
  7. Я багато читаю.
  8. Я широко дискутую з потрібних мене питань.
  9. Я вірю в свої можливості.
  10. Я прагну бути більш відкритим.
  11. Я усвідомлюю той вплив, який чинять на мене оточуючі люди.
  12. Я керую своїм професійним розвитком і отримую позитивні результати.
  13. Я отримую задоволення від засвоєння нового.
  14. Зростаюча відповідальність не лякає мене.
  15. Я би поставився позитивно до мого просуванню по службі.

 

Оцінювання:
5 балів - дане твердження повністю відповідає дійсності;

4 бали - скоріше відповідає, ніж ні;

3 бали - і так, і ні;

2 бали - скоріше не відповідає;

1 бал - не відповідає.

 

Підведення підсумків:

75-55 балів. Активний саморозвиток.

54-36 балів. Відсутня система саморозвитку, орієнтація на розвиток залежить від різних умов.

35-15 балів. Саморозвиток зупинився.


 

 

 

 

 

Анкета для самооцінки вчителем своєї діяльності

 

  1. Чи пов’язуєте Ви свої труднощі з тим, що недостатньо глибоко знаєте теоретичні питання психології дитини? (Так, важко відповісти, ні).
  2. Можливо Ваші труднощі пов’язані з тим, що Ви оволоділи не всіма способами, методами, прийомами активізації учнів у процесі навчання? (Так, важко відповісти, ні).
  3. Чи важко Вам формулювати питання проблемного характеру, створювати проблемні ситуації в навчальному процесі? (Так, важко відповісти, ні).
  4. Чи часто Вам вдається на лабораторних і практичних заняттях організовувати роботу учнів так, щоб вона проходила у формі невеликого дослідження? (Так, важко відповісти, ні).
  5. Чи часто Вам вдається на уроках використовувати наукові факти так, щоб вони сприяли розвитку мислення учнів? (Так, важко відповісти, ні).
  6. Чи важко Вам організовувати дискусію на уроках? (Так, важко відповісти, ні).
  7. Чи володієте Ви уміннями розглядати явища, події, факти в ході пояснення нового матеріалу з позицій міждисциплінарного підходу (показати всезагальність законів природи і суспільства, запроваджувати елементи системного бачення явищ і об’єктів і т.п.)? (Так, важко відповісти, ні).
  8. Чи завжди і в усіх класах Вам вдається підготувати завдання різного рівня складності для учнів? (Так, важко відповісти, ні).
  9. Чи часто Ви можете визначити, який вид завдань буде важким для учнів? (Так, важко відповісти, ні).
  10. Чи вдається Вам визначити ступінь усвідомленості володіння учнями світоглядними поняттями? (Так, важко відповісти, ні).
  11. Чи важко Вам викладати теоретичні та дидактичні питання з Вашого предмета? (Так, важко відповісти, ні).
  12. Чи важко Вам аналізувати навчальний матеріал з точки зору сучасних досягнень науки, розвитку наукового знання? (Так, важко відповісти, ні).
  13. Чи завжди Вам вдається вибрати відповідний метод чи методичний прийом для реалізації мети уроку? (Так, важко відповісти, ні).
  14. Чи можете Ви оцінити те, що найбільше і найкраще Вам вдалось на уроці? (Так, важко відповісти, ні).
  15. Чи можете Ви оцінити, що не вдалось Вам на тому чи іншому уроці, які були труднощі? (Так, важко відповісти, ні).
  16. Чи завжди Вам вдається бачити недоліки тих уроків, які Ви відвідуєте (уроки Ваших колег)? (Так, важко відповісти, ні).

 

 

Тест

«Визначте, на якому рівні Ви перебуваєте як вчитель»

 

 

  1. Найвищий рівень. Вчитель постійно прагне до саморозвитку і творчості та реалізує ці прагнення.
  2. Дуже високий рівень. Вчитель проявляє творчість у вузькому розумінні слова як пошук і знаходження об’єктивно нових задач, методів, способів, прийомів, форм, засобів навчання і виховання (новаторства).
  3. Високий рівень. Вчитель досконало володіє розробленими раніше методрозробками (майстерність), роблячи для себе «відкриття», не збагачуючи при цьому науку та досвід.
  4. Середній рівень. Вчитель володіє вміннями в загальному вигляді, приблизно, невпевнено.
  5. Низький рівень. Вчитель не володіє необхідними вміннями і відчуває труднощі.
  6. Дуже низький рівень. Вчитель не володіє вміннями, допускає помилки.
  7. Найнижчий рівень. Вчитель внутрішньо закритий для професійного розвитку, він не володіє необхідними вміннями і не прагне до оволодіння ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анкета «Виявлення здатності вчителя до саморозвитку»

 

Мета анкетування - виявити фактори, які стимулюють і перешкоджають навчанню, розвитку і саморозвитку вчителів.

Оцініть перечисленні нижче фактори за 5-бальною шкалою:

5 - так (перешкоджають чи стимулюють);

4 - скоріше так, ніж ні;

3 - і так, і ні;

2 - скоріше ні;

1 - ні.

Перешкоджаючі фактори:

  1. Власна інерція.
  2. Розчарування в результаті невдач, які мали місце раніше.
  3. Відсутність підтримки і допомоги від керівників.
  4. Ворожість оточуючих (заздрощі, ревнощі і т.п.), які погано сприймають Ваші зміни і прагнення до кращого.
  5. Неадекватний зворотній зв’язок з членами колективу і керівниками, відсутність об’єктивної інформації про себе.
  6. Стан здоров’я.
  7. Нестача часу.
  8. Обмежені ресурси, складні життєві обставини.

Стимулюючі фактори:

  1. Шкільна методична робота.
  2. Навчання на курсах.
  3. Приклад і вплив колег.
  4. Приклад і вплив керівників.
  5. Організація праці в школі.
  6. Увага до даної проблеми керівників.
  7. Довіра.
  8. Новизна діяльності, умови роботи і можливість експериментування.
  9. Заняття самоосвітою.
  10. Інтерес до роботи.
  11. Зростаюча відповідальність.
  12. Можливість отримання визнання в колективі.

 

Коефіцієнт розвитку (Кр) обчислюється за формулою:

Кр = Кфакт. : Кmax, де Кфакт.  – сума балів, проставлених в анкетах, а Кmax - максимально можлива кількість балів в анкетах.

 

 

 

 

 

 

Тест  «Креативність, творчий потенціал вчителя»

 

Виберіть один із варіантів відповідей.

 

1. Чи вважаєте ви, що світ, який вас оточує, можна зробити кращим?  

а) так;

б) ні, він і так досить хороший;

в) так, але тільки трохи.

 

2. Чи здатні ви своїми зусиллями змінити цей світ на краще?

а) так, у більшості випадків;

б) ні;

в) так, але в окремих випадках.

 

3. Чи вважаєте ви, що ваші ідеї могли б забезпечити значний прогрес у поліпшенні справи освіти?  

а) так;

б) так, але за сприятливих обставин;

в) лише певною мірою.

 

4. Ваші творчі можливості та прагнення допоможуть у майбутньому змінити дещо кардинально:

а) так, напевно;

б) це малоймовірно;

в) можливо.

 

5. Коли ви плануєте розпочати якусь справу, ви завжди переконані в позитивному варіанті її вирішення?

а) так;

б) частіше маю сумніви;

в)  так, завжди.

 

6. Чи мрієте ви зайнятися справою, про яку мало що знаєте?

а) так, невідоме завжди приваблює;

б) невідоме мене не цікавить;

в) усе залежить від характеру цієї справи.

 

7. Вам необхідно виконати незнайому справу.Чи відчуваєте ви бажання зробити це досконало?

а) так;

б) задовольняєтесь тим, чого встигли досягти;

в) так, але тільки тоді, коли мені це подобається.

 

 

8. Якщо справа, якої ви не знаєте, вам подобається, чи прагнете дізнатися про неї якомога більше?

а) так;

б) ні хочу навчитися тільки основного;

в) ні, хочу задовольнитися тільки своєю цікавістю.

 

9. Коли вас спіткає невдача, то:

а) розчаровуєтеся, втрачаєте інтерес;

б) припиняєте дію, бо її здійснення стає не реальним;

в) продовжуєте робити свою справу, навіть тоді, коли перешкоди подолати важко.

 

10. Виходячи з ваших міркувань, професію слід обирати відповідно до:

а) своїх можливостей, подальших перспектив для себе;

б) соціальної цінності та її престижу;

в) переваг які вона забезпечить.

 

11. Чи легко ви можете зорієнтуватися на маршруті, який уже пройшли?

а) так;

б) ні, боюся заблукати;

в) так, але тільки там, де місцевість сподобалась та запам'яталась.

 

12. Чи зможете ви, прослухавши лекцію, зразу переказати увесь її зміст:

а) так, без проблем;

б) усього згадати не зможу;

в) запам'ятовується лише те що цікавить.

 

13. Коли ви чуєте слово незнайомою вам мовою, чи можете його відтворити по складах, без помилок, не знаючи його значення:

а) так, без великих труднощів;

б) так, якщо це слово легко запам'ятати;

в) відтворю але незовсім правильно.

 

14. У вільний час я люблю:

а) залишатись на самоті, міркувати;

б) бути в компанії;

в) мені байдуже, бути на самоті чи в компанії.

 

15. Ви займаєтеся справою і припиняєте її тільки тоді, коли:

а) справу закінчено і виконано бездоганно;

б) більш-менш задоволені результатом;

в) не все ще вдалося зробити.

 

 

 

16. Коли ви на самоті, то:

а) мрієте про якісь абстрактні речі;

б) шукаєте собі конкретну справу;

в) іноді міркуєте про речі, пов'язані з роботою.

 

17. Якщо якась ідея захоплює вас, ви міркуєте над нею:

а) незалежно від того, де і з ким ви перебуваєте;

б) роблю це тільки на одинці;

в) там, де буде більш-менш спокійно.

 

18. Коли ви відстоюєте якусь ідею, то:

а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів;

б) триматиметесь своєї думки, якими б не були  аргументи;

в) поміняєте свою думку, якщо спротив буде міцним.

 

Підрахуйте бали, яких ви набрали, таким чином:

За відповідь "а"- 3 бали;

За відповідь "б"- 1 бали;

За відповідь "в"- 2 бали;

Питання 1, 6, 7, 8 визначають межі вашої допитливості й креативні можливості.

Питання 2, 3, 4, 5 - свідчать про вашу віру в себе;

питання 9 і 15 - характерезують вашу стійкість та переконливість;

питання 10 - виявляє вашу амбіційність;

питання 12 і 13 - свідчать про вашу "слухову" пам'ять;

питання 11-визначає особливості зорової пам'яті; питання14-засвідчує ваше прагнення бути незалежною особистістю;

питання 16, 17 - характеризують ваше вміння мислити абстрактно;

питання 18 – розкриває сутність вашої зосередженості на справах.

 

Загальна сума набраних балів показує рівень вашої креативності, творчого потенціалу.

49 і більше балів.У вас доволі високий творчий потенціал, який надає вам великих особистісних та професійних можливостей. Якщо на практиці реалізувати ваші здібності, то вам розкриють різні форми творчості.

         Від 24 до 48 балів. У вас нормальний творчий потенціал. Ви маєте необхідні якості, що допомагають вам творити, шукати нові ідеї та рішення.Однак у вас є проблеми, які ускладнюють творчий процес. Поставтеся прискіпливіше до себе.

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал обмежений, або ви недооцінили себе та свої можливості. Відсутність віри у свої сили може призвести до думки, що ви нездатні творити. Спробуйте подолати це в собі й тим самим ви розв'яжете проблему.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Алгоритм управління інноваціями. (стаття із журналу "Директор школи" №37 (565) жовтень 2009).

 

  1. Губаш О.П. Післядипломна освіта вчителів і управління нею як педагогічна проблема [Електронний ресурс] / О.П. Губаш. – Режим доступу : lkartashova.at.ua/Gubash/Gubash.mht.

 

  1. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навч. посіб. / Р.С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця, 2005.

 

  1. Даниленко Л. Інноваційний освітній менеджмент: Навч. посібник. –     К.: Главник, 2006. – 144 с.

 

  1. Кравчина О. Є. Проектування інформаційного середовища загальноосвітнього навчального закладу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em11/content/09koeeis.html – Назва з екрану.

 

  1. Липова Л. та ін. Дидактичні особливості сучасної безперервної освіти / Л. Липова // Післядипломна освіта в Україні .- 2011 .- № 1 . – 52с.

 

  1. Олійник В.В. Організаційно-педагогічні основи дистанційної освіти і навчання : організаційно-педагогічне дослідження / В.В. Олійник. – К. : ЦІППО, 2001. – 36 с.

 

  1. Сорочан Т. Безперервна освіта педагогів: управлінський аспект / Т. Сорочан // Післядипломна освіта в Україні .- 2010 .- № 2 . – 73с.

 

  1. Сущенко Л.О. Стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти : дис… канд. наук : 13.00.04 [Електронний ресурс] / Л.О. Сущенко. – 2009. – Режим доступу : www.lib.ua-ru.net/diss/cont/351854.html

 

  1. Шумилова Т. И. Реализация мотивационно-целевой функции управления повышением профессиональной компетентности педагогических работников [Электронный ресурс] / Т. И. Шумилова. – Режим доступа : http://www.omsk.edu.ru/teacher/konf_mo/shti.doc

 

Категорія: Науково методична діяльність | Додав: anderyb (27.12.2014)
Переглядів: 1089 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz