Робота опублікована в журналі

«Відкритий урок: розробки, технології, досвід» №1/2014

ТОВ «Видавництво «Плеяди» січень  2014

Мета: розвивати навички писемного мовлення, повторити основні вимоги до побудови твору-роздуму; навчати грамотно формулювати тези, добирати аргументи, аналізуючи твір, робити висновки; розвивати логічне й образне мислення учнів, формувати комунікативну компетентність; виховувати культуру письма; спонукати учнів до роздумів над життєвими проблемами.

Тип уроку:  розвиток зв'язного мовлення, застосування навичок і вмінь.

Обладнання: вислови на дошці, пам’ятки.

Перебіг  уроку

Життя - це низка виборів.

Нострадамус

Справа не в дорогах, які ми вибираємо,

 а в тому, що всередині нас змушує обирати цю дорогу.

О. Генрі

Жодна людина не вибирає зло, тому що це зло,

вона лише помилково приймає його за щастя і добро,

до якого вона прагне.

 Мері Уолстонкрафт Шеллі.

Пам'ятайте: у людини немає іншого вибору –

вона повинна бути людиною.

Станіслав Єжи Лец

Хоча ми вільні у виборі наших дій,

ми не вільні у виборі наслідків наших дій.

Стівен Р. Кові

Ми можемо намагатися уникати робити вибір,

нічого не роблячи, але це вже є вибір.

Гері Коллінз

1. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчання.

Вчитель. Відомо, думка починається там, де починається дійсність, Дійсність поза думкою неможлива. Микола Хвильовий, захищаючи мислячу людину, одночасно захищав правду і вічні цінності, що не залежать від суспільних обставин, існують попри них. Для письменника мистецтво і дійсність завжди були рівноцінними категоріями. Так, у статті «Думки проти течії», він писав: «Як бачите, наша основна вимога – це уміти думати і почувати»; тож проблеми, яких торкався письменник слід розглядати крізь призму першочергового авторського постулату – постулату розсудливого аналізу, постулату «мислі».

Протягом декількох уроків ми опрацьовували біографію Миколи Хвильового, оповідання «Мати», новелу «Я – Романтика», робили узагальнення про вияв слабкодухості чи сили волі автора й персонажів... Але маю впевненість, що творчість Хвильового викликала у кожного особисте ставлення до порушених тогочасних проблем. Цікаво дізнатися, як молодь XXI століття, коли світосприймання будується на матеріальних благах, розуміє і вирішує для себе психологічну проблему роздвоєння особистості, можливість здійснення вибору  будь-якій критичній ситуації. Сьогодні ми спробуємо вирішити життєву дилему: «Чи завжди людина здатна зробити правильний вибір, чи взагалі існує можливість вибору у певній ситуації?». А висловимо свої міркування у письмовому творі. Головне, пам’ятайте народне прислів’я: не кажи – не вмію, а кажи – навчуся. Упевнена, ви зможете впоратися з поставленим перед вами завданням, якщо протягом уроку будете старанно працювати.

2. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
   1. Підготовка до роботи над власним висловлюванням.
3. Повторення вивченого про вимоги до композиції та змісту твору-роздуму, словникова робота (парна форма роботи з опорою на друковану пам'ятку – додається).

1. Вчитель. Пригадаємо епіграф минулого уроку «Я – чекіст, але я й людина». У цьому трагічному афоризмі – суть тих суперечностей, що краяли душу письменника.

Відомо, тема роздвоєння людської особистості не нова в літературі. Пригадаймо Лукаша з «Лісової пісні» Лесі Українки, батька-митця з новели «Цвіт яблуні» Михайла Коцюбинського тощо. Одначе у творчості Хвильового Я і анти-Я – це не лише символи добра і зла, мудрості і глупства, свободи і рабства. Це образ людини, яка проміняла справжні цінності життя на фальшиві, позбавилась людської моралі в ім'я «великої» мети.

Людина завжди стояла перед проблемою вибору, боролася зі своїм «хазяїном» – звірячим інстинктом – за право називатись людиною. За це право бореться і главковерх чорного трибуналу комуни (з новели Хвильового «Я – Романтика»). Він служить благородній справі, високій ідеї: його кличе загірна комуна – країна щастя і благодаті для всіх голодних, спраглих, окрадених духом, кличе саме безсмертя. Проте насправді герой іде в нікуди, спиняється в цілковитій безвиході. Чому? Може, неправедним був його вибір? Чи був вибір у нього взагалі?

2. Практичне застосування нових знань, умінь і навичок

Вчитель. Щоб робота була цікавою й оригінальною, скористайтеся декількома порадами:

• Не судіть про мистецтво з підозрілою легкістю та готовністю.
• Остерігайтеся стати пихатим суддею геніїв. Пам'ятайте про дистанцію між ними й нами.
• Уникайте безглуздих фраз.
• Дотримуйтесь обов'язкового правила культури письма: використовуючи чужу думку, назвіть автора, зробіть посилання на його працю.
• Недоречним є часте вживання особового займенника у вставних конструкціях.
• Не бійтесь сумнівів: можливо, здається, ймовірно — ці слова підкреслюють ваші роздуми.

Написання роботи на чернетці. Редагування твору і переписування начисто, самостійна перевірка написаного.

3. Метод рецензії

Прорецензуй свій твір з позиції читача і внесіть необхідні корективи.

3. Підсумок заняття. Так, не існує людини без сумнівів та вагань. Але є речі, які не вибирають, які є справжнім мірилом істинності.

• Яка з морально-етичних проблем, порушених на уроці, змусила вас задуматися над власними вчинками?

4. Домашнє завдання. Біографія Григорія Косинки, прочитати новелу «В житах».

Література

1. Педенко Н. Виховуємо розкріпачену думку, або як навчити учнів писати твори, використовуючи асоціації // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. № 2 . – с. 62 – 68.
2. Попович І. Про самоконтроль і самооцінку знань // Дивослово. – 2010. № 9. – с. 39.
3. Савицька Л. Лінгвістичний аналіз новели М. Хвильового «Я (Романтика)» // Дивослово. – 1998. № 11. – с. 10 – 12.

4. Харчук Р. Б. Речі, які не вибирають (Думки з приводу прочитання новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)» в 11-му класі) // Українська мова та література в школі. – 1991. № 8 . – с. 52 – 54.