Психолого – педагогічний проект

«У професіоналізмі - дія»

(профільно зорієнтований педагогічний процес)

Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті, Державна програма «Вчитель» мають своєю метою формування громадянина - носія національних цінностей, загальнолюдських досягнень, який вміє самовизначитись і реалізувати себе у різноманітних життєвих проявах; створення умов для різнобічного розвитку та самореалізації «Я – особистості» суб’єктів навчання.

Такий погляд на виховання і освіту потребує нової підготовки учнів до життя і, як наслідок, нових методів і технологій в освітній діяльності кожного вчителя,  кожного навчального закладу.

Особливої уваги потребує робота навчального закладу з цілеспрямованого впровадження різноваріативних технологій розвитку в учнів можливостей вирішувати проблеми їх неперервної освіти, побудови кар'єри та конкурентодіяльної здатності до праці. Таким досвідом обґрунтовується необхідність поєднання свободи творчості учнів у навчанні з розвитком в них високої відповідальності за результати навчальної праці, вибору професійної та трудової діяльності.

Цей напрям має вивести шкільну освіту на якісно новий рівень, що сприятиме виконанню головної її функції – підготувати учнівську молодь до соціальних змін, адаптація до яких потребує самостійного оволодіння новими знаннями, уміннями самоорганізації навчально-трудової діяльності та відповідального позитивного ставлення до різного типу праці. У цьому контексті впровадження програмно-методичної системи та технологій вибору успішної професії в систему профільного навчання розглядається як одна із актуальних проблем.

Але перш за все профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Вчити по-різному – означає розробляти зміст, організаційні форми, методи і засоби навчання й виховання з метою забезпечення оптимальних умов для розвитку школярів. Вчитель вже не є єдиним і головним джерелом інформації, а, насамперед, організатором самостійної роботи учнів та консультантом.

Вирішальною педагогічною умовою організації профільного навчання в загальноосвітній школі є формування складу педагогічних кадрів, які мають забезпечувати профільну, допрофільну, загальноосвітню підготовку учнів, створювати умови щодо професійного визначення старшокласників.

Освітня практика підтверджує доцільність підготовки не вузькоспеціалізованого педагога, викладача конкретного навчального предмета, а фахівця, здатного викладати цикл споріднених дисциплін, обізнаного з інноваційними педагогічними технологіями, методиками активного навчання тощо.

Учитель профільної школи повинен бути спеціалістом високого рівня, відповідного профілю та спеціалізації, щоб забезпечувати варіативність та особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу через послідовне, педагогічно доцільне проектування індивідуальних освітніх програм розвитку особистості; практичну орієнтацію освітнього процесу через введення інтерактивних, ефективних технологій, проектно-дослідницьких методів, поширення навчального співробітництва; остаточне профільне самовизначення старшокласників і формування здібностей та компетентностей, необхідних для продовження професійної освіти.

Ці вимоги потребують модернізації педагогічної освіти, і насамперед самоосвітньої діяльності вчителів, здійснення певного методичного супроводу їх діяльності з боку адміністрації, вироблення певної профільно зорієнтованої системи.

Водночас сучасна педагогічна дійсність характеризується суперечливими тенденціями: зростання вимог до школи з боку суспільства і низький соціальний статус професії вчителя, відсутність мотивації вчителя до продуктивної професійної діяльності; неузгодженість змісту педагогічної освіти з новими цілями й змістом навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі; відсутність належного теоретико-практичного забезпечення змін у підготовці майбутніх учителів до виховної, соціально-корекційної, профорієнтаційної роботи; обмежений доступ учителів до фахових інформаційних джерел. Функції вчителя розширились та ускладнились. Вони охоплюють тепер навчальну, виховну, розвивальну, культурно-просвітницьку, соціально-педагогічну, корекційну, комунікативну, проектну, інноваційну, дослідницьку та ін.

Організація профільного навчання в загальноосвітній практиці передбачає  створення можливостей для диференціації, урахування освітніх потреб, нахилів і здібностей старшокласників, що сприяє їхньому професійному самовизначенню.

Отже, беручи за основу профільно зорієнтовану модель педагогічного процесу, бачимо, що загальні професійні вимоги до вчителя, який повинен забезпечувати профільне навчання з предмета, поповнюються особливими вимогами. Це зумовлено переходом від традиційного до інноваційного типу навчання, позитивним впливом інтегративних знань і умінь вчителя на результативність його педагогічної діяльності загалом.

Учитель профільної школи має забезпечувати:

• Варіативність та особисту орієнтацію навчального процесу.
• Практичну орієнтацію навчального процесу.
• Завершення профільного самовизначення старшокласників і формування в них здібностей для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти, самоосвіти.
• Використання сучасних педагогічних технологій, суть яких полягає в попередньому проектуванні процесу навчання.

Чи готові педагоги і що потрібно розуміти під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання?

Під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання потрібно розуміти єдність психологічного, педагогічного та предметного забезпечення вимог до тих видів професійної його діяльності, які забезпечать реалізацію і якість профільного навчання (М. Пайкуш).

 Психологічна готовність є фундаментальною умовою ефективної і надійної діяльності фахівця. Вона дозволяє результативно і вірно застосовувати свої знання, особистісні якості, зберігати емоційно-вольову стійкість при виникненні непередбачених ситуацій. Таким чином психологічне забезпечення вимог готовності педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається у контексті:

• психологічної готовності до викладання предмета в різних типах навчальних закладів (здатність вчителя без психологічного дискомфорту переключатися на дещо інший вид діяльності, зумовлений специфікою ЗНЗ);

• психологічної готовності до викладання предмета на різних рівнях (стандарту, академічного, профільного);

• психологічної готовності до діагностики здібностей учнів до предмета;

• психологічної готовності до професійної орієнтації учнів профільних класів, що  вимагає вмілого управління пізнавальною діяльністю учнів і орієнтацією на рівень майбутньої професійної діяльності (тут необхідна особлива толерантність вчителя);

• психологічної готовності до мотивації вивчення предмета на різних рівнях.

Педагогічну готовність педагога до профільного навчання загальноосвітньому навчальному закладі розглядається у контексті:

• готовності до профільної диференціації змісту предмета;

• готовності до забезпечення наступності між профільним навчанням та професійною підготовкою;

• готовності до реалізації різних форм організації профільного навчання;

• готовності до професійної орієнтації учнів

• готовності до реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв’язків.

Предметну готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається у контексті:

• готовності передбачати фундаментальні знання з базового предмета;

• готовності передбачати відповідний рівень загальної культури і професійної компетентності.

Даний проект націлений на реалізацію Концепції державної системи професійної орієнтації населення та Концепції профільного навчання в старшій школі, визначення готовності учителя до роботи в умовах профільного навчання, допомогу педагогам у використанні в системі профільного навчання новітніх технологій, що сприятимуть професійному самовизначенню школярів. А також надає можливості вчителям загальноосвітніх навчальних закладів оновити зміст навчально-виховної роботи, забезпечити його практичну спрямованість.

Проблема, розв’язання якої закладено проектом. – це створення неперервного розвитку учительського колективу, здатного генерувати інноваційні ідеї, колективу, який проявляє професійний інтерес до розробки й реалізації нових навчальних програм, володіє різними методами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці; має ґрунтовну методичну підготовку; проводить разом з учнями пошуково-дослідницьку роботу, зміцнює та розвиває емоційно-мотиваційну сферу підлітків.

Об’єкт проектування: педагогічний персонал школи, процес визначення готовності учителя до роботи в умовах профільного навчання, формування самооцінки професійної компетентності вчителя, який організує профільне навчання у загальноосвітній школі.

Метою проекту є впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу інноваційної технології розвитку конкретного педагога, визначення критеріїв відбору змісту методичної роботи та самоосвітньої діяльності вчителя у старшій профільній школі з урахуванням методологічних концептуальних розробок. Створення для учнівської молоді умов для виявлення творчого розвитку та саморозвитку, формування культури їх життєвого самовизначення, відчуття свого успіху, впевненості у власних силах; психологічне та педагогічне забезпечення самовизначення творчої особистості в майбутній професії, яка пов'язується з профілем навчання.

Цілі проекту:

• вирішити проблему готовності вчителів до роботи  у допрофільній та профільній старшій школі;
• сформувати у суб’єктів навчально-виховного процесу психолого-дидактичні та методичні знання та вміння відповідного рівня щодо роботи з учнівськими колективами певного профілю;
• розробити стратегію та практику роботи закладу в напрямку профільного навчання учнів;
• створити оптимальні умови для науково-дослідницької та експериментальної діяльності педагогічного та учнівського колективів.

Завдання проекту профільно зорієнтованого педагогічного процесу :

•  удосконалення науково-методичної бази для виявлення, навчання та подальшої професійної орієнтації  учнів у системі профільного навчання;
• створення умов для раціонального розвитку особистості, реалізація її потенціалу, допомога учням у самовираженні;
• створення психолого-педагогічної системи сприяння розвитку здібностей учнів, формування свідомого вибору профілю навчання, подальшої  професії;
• задоволення потреб учнів у новій інформації;
• комунікативна адаптація школярів, самопрезентація у взаєминах із людьми;
• розробка організаційної моделі розвитку нахилів учнів, а також навчальних програм розвитку учнів різних видів професійної обдарованості для кожного ступеня освіти;
• упровадження інноваційних педагогічних технологій з метою виявлення та розвитку професійного самовизначення учнів;
• організація розвивального середовища на змісті навчальних дисциплін з основ психології, основ інтелектуальної власності та професійного самовизначення, що забезпечують готовність до вибору успішної професії;
• відбір комплексу моніторингових матеріалів, діагностик для виявлення обдарованості за ознаками особливого мислення дитини (з сумнівом і без сумніву), за ознаками нестандартних питань, що виступають початком для творчої і дослідної діяльності;
• активізація творчого потенціалу вчителів.

Гіпотезою передбачено:

конкретизація критеріїв оцінювання та самооцінки професійної компетентності вчителя, який організує профільне навчання у загальноосвітній школі; створення педагогічних та психологічних умов для процесуального виявлення та розвитку креативної сфери учнівської діяльності, що дозволять ефективніше забезпечувати самовизначення особистості в майбутній професії.

Етапи реалізації проекту:

І. Організаційно-підготовчий етап

• На першому етапі створюється науково-методична рада керівництва процесом реалізації проекту, творча група вчителів, яка буде залучена до дослідної роботи. Аналізується теоретична база з проблеми, відбираються для психологів, учителів,соціальних педагогів методичні рекомендації, які будуть покладені в основу реалізації з метою перевірки їх ефективності. Збирається та систематизується практичний вітчизняний та зарубіжний досвід з проблеми.
• Розробляються організаційна модель роботи з педагогічним колективом в урочний та позаурочний час, схеми, таблиці моніторингового супроводу, процесу дослідження педагогічного та психологічного середовища, в якому створюються можливості для відстеження процесу виявлення та розвитку учнівської креативної особистості, план проведення самих досліджень.
• Визначаються контрольні та експериментальні класи (з числа профільних) і проводяться констатуючі заміри за критеріями, за допомогою яких оцінюється реальний стан педагогічного та психологічного супроводу процесу розвитку учнівської особистості.
• Проводяться семінари з усіма педагогами школи і тренувально-практичні заходи із вчителями творчої групи, які будуть безпосередньо реалізовувати науково-методичні розробки з проблеми, вести спостереження за процесом.

ІІ. Практико-дослідний етап

• Процес втілення в практику роботи інновацій, які спрямовані на виявлення творчого потенціалу педагогічного колективу.
• Проведення  адміністративно - педагогічних спостережень, їх фіксація в спеціальних картках.
• Складання схем для проведення аналітичних методів дослідження та встановлення математичної статистики.
• Здійснення психологічного супроводу та корекції педагогічної і учнівської діяльності.
• Проведення моніторингових замірів у контрольних та експериментальних класах.
• Проведення проміжних замірів, їх узагальнення, співставлення з реальними результатами та розгляд на методичній раді школи.
• Презентація досвіду роботи на міських методичних заходах, семінарах.

ІІІ. Узагальнюючий етап

• Проведення остаточних замірів у контрольних і експериментальних класах, їх співставлення з моніторинговими дослідженнями.
• Систематизація накопиченого матеріалу за наслідками проведеного дослідження.
• Узагальнення отриманих даних, розробка методичних рекомендацій та підготовка навчально-методичних, дидактичних матеріалів для педагогів, які працюють в профільних класах загальноосвітніх навчальних закладах.
• Видання матеріалів за результатами проведеного дослідження.

Висновки:

Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно відноситься вчитель-предметник до включення в хід уроку старшої ланки профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовки учнів до основного, правильного вибору професії.

          Основною метою вчителя-предметника при профорієнтаційній роботі в будь-якому профілі навчання є:

• знайомити учнів з різними видами праці і професії;
• вивчати їх нахили, здібності, професійні інтереси;
• консультувати учнів з питань, які пов’язані з продовження навчання та працевлаштуванням.

          Вчитель повинен продумати, з якою професією доречно ознайомити учнів у межах програмної теми, враховувати спільні основи профорієнтації під час вивчення різних навчальних предметів.

          Для проведення профорієнтаційної роботи в рамках профільного предмета вчитель-предметник повинен мати теоретичну та практичну підготовку.

Теоретична підготовка включає:

• знання цілей, задач профорієнтації,
• методів її реалізації в умовах відповідного предмета,
• психолого-педагогічні основи проблеми.

Практична підготовка включає:

• знання методики профорієнтаційної роботи в умовах викладання відповідного предмета;
• вміння та навики проведення різних заходів (бесід, зустрічей, екскурсіїй тощо).

        Суть даного проекту – створення системи роботи вчительського колективу в профільних класах масової школи за допомогою конкретних матеріалів: програм, методик навчання, педагогічних прийомів тощо, для самовизначення школярів і професійної орієнтації старшокласників.

Реалізація проекту надасть можливість:

1. Удосконалити науково-методичну базу  навчання в умовах профільної освіти.
2. Створити умови для духовного, фізичного розвитку, інтелектуального та професійного потенціалу школярів.
3.  Гарантувати високий рівень соціалізації та самореалізації учнів у подальшому житті.
4. Сформувати психолого-педагогічну підтримку розвитку учнів, їх комунікативну адаптацію.
5. Активізувати творчий потенціал педагогів, підвищити мотивацію вчителів на оволодіння новими педагогічними технологіями. Забезпечити учням школи можливість участі в конкурсах, учнівських олімпіадах, науково-дослідницьких проектах МАН тощо.
6. Сприяти підвищенню іміджу навчального закладу.

Розроблений проект покликаний реалізувати Концепцію державної системи професійної орієнтації населення та Концепцію профільного навчання в старшій школі через створення педагогічним колективом оптимальних умов для гармонійного розвитку учнів у різних сферах діяльності.

За наслідками проведеної дослідної роботи, на підставі практичного педагогічного досвіду та накопиченого матеріалу буде розроблено відповідно до заявленої проблеми дидактичний, моніторинговий, діагностичний матеріали.

Рекомендована література для реалізації проекту

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Історія. Теорія: Підруч. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2. Бібік Н.М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії і практиці. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед.преса, 2006. – С. 23-29.

3. Бібік Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти. – Директор школи. – 2004.- № 37, жовтень. – С. 2-3.

4. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. № 24.

5. Кремінь В.Г. Людиноцентризм як філософія творення українського суспільства. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006.

6. Огнев’юк В.О. Профільна школа в категоріях цілей і цінностей освіти. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006.

7. Пакуш М.А. Критерії готовності вчителя до профільного навчання фізики. Методичні рекомендації. Львів: Спом, 2004. – 16 с.

8. Пакуш М.А. Науково-методичне забезпечення підготовки вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх навчальних закладах. Львів: Спом, 2005. - 20с.

9. Переходимо на профільне навчання.  Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти / Упорядники Мороз Г.П., Николин М.М.
10. Профільне навчання: теорія і практика / (П.І. Замаскіна, В.І. Кизенко Л.А. Липова, В.В. Малишев, та ін.) під ред.. Л.А. Липової. – К.: ВВП «Компас», 2007. – 192 с.

11. Самодрин А.П. Принцип профільного навчання. Психолого-педагогічний супровід профілізації освіти: теорія і практика. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Полтава, 10-11 грудня 2008 р.) / За ред. В.Ф. Моргуна. – Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, 2008.
11. Самодрин А. Профільне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі / Анатолій Самодрин // Імідж сучасного педагога. – 2004. - № 7.