П`ятниця, 29.03.2024, 17:29
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Історія написання роману.
18.05.2018, 10:18

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

«З появою романів і повістей Панаса Мирного в українську художню прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів, із істинністю народного мислення, з надзвичайно багатим емоційним світом простих людей», – писав Олесь Гончар. А як же твори Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького? Хіба вони не «з народного життя»? Чому саме так була визначена роль творів Панаса Мирного, чому його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» привернув таку увагу читачів як тогочасних, так і нинішніх? Чому, врешті-решт, він має таку назву? На ці та багато інших питань ми спробуємо знайти відповіді на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання учням.

  1. Змалюйте психологічний портрет Панаса Мирного.
  2. Продовжте речення. «Патріотизм, скромність, працьовитість і талановитість – це …» (визначальні риси Панаса Мирного.)

IV. Формування вмінь та навичок

  1. Історія написання твору (відеоролик про створення).

Роман – це результат спостережень автора за тогочасною пореформеною дійсністю, його роздумів над людською природою, психологією вибору людиною свого життєвого шляху. Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного з Полтави до Гадяча. 1874 року письменник у журналі «Правда» опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «трохи чи не на всю губернію звісного розбишаку Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи», зосталися в пам’яті.

Робота над романом тривала 4 роки (1872–1875). Немає ніяких свідчень, що Мирний збирав додаткові матеріали про Василя Гнидку; вочевидь, письменник створив літературний тип образ Чіпки Вареника, якого поселив у селі Пісках (воно існувало насправді) Гадяцького повіту (перейменованого в романі на Гетьманський). Готовий рукопис повісті Панас Рудченко відіслав на рецензію братові Іванові, який виступив під псевдонімом Білик, відомому фольклористові та критикові. Той загалом схвально оцінив розвиток сюжету. Але зробив низку зауважень. Основне в рецензії поради, вказівки, як соціально вмотивувати розбійництво Чіпки. Мирний у співавторстві з Біликом наполегливо працював над романом. Відомо, що письменник п’ять разів переробляв свій твір. У 1875 р. Мирний закінчує роман, давши йому, за порадою Івана Білика, назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Таким чином, брати Рудченки працювали над романом упродовж 5 років. Важким був шлях роману до друку, до читача. То цензор забув поставити підпис, то видання книг українською мовою заборонили взагалі. Будучи надрукованим у Женеві в 1880 р., роман одразу ж потрапив до списку забороненої літератури і йшов на батьківщину підпільними, нелегальними шляхами.

Назву «Пропаща сила» Мирний дав другому виданню роману в 1905 році у зв’язку з указом 1876 р. про заборону друкування книг українською мовою. Близько чверті століття роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» царськими властями був заборонений. Тільки в 1903 р. твір уперше був надрукований в Росії.

 

  1. Поняття про соціально-психологічний роман.

Основні теми твору – це життя різних суспільних верств: найбіднішого селянства, козацької старшини, кріпосників, чиновників різних рангів; історія перетворення розумної, енергійної та здібної людини на розбійника. Ці теми суспільно значимі, соціальні, тому й роман за жанром є соціальним. Крім того, він ще й глибоко психологічний, оскільки соціальні процеси зображені не самі по собі, а через психологію героїв, їхні думки, прагнення, переживання. Під час роботи над Іван Білик зауважував: «Всяке суспільне явище, а в тому числі і розбійництво, має дві сторони: внутрішню – процес морального падіння людини – й зовнішню – суспільну. Так, по-моєму, ці дві сторони і треба розвивати».

Соціально-психологічний роман – це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто в екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.

 

  1. Тренінг «Ланцюжок думок»

Символічність назви роману.

    • Розкрийте алегоричний зміст назви роману. (Автори зображують долю селянина Ничипора Вареника, який зі злиднів «намагається вийти в люди», але уклад пореформеного життя перетворює його на «пропащу силу» розбишаку, що весь свій розум і хист віддав справі нерозумного протесту, а згодом перетворився на лютого зарізяку. Воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли, якби було що їсти й пити).

Назва афористична й символічна, бо натякає на «голодну волю», яку одержали кріпаки після реформи 1861 року.

 

  1. Виразне читання.

(Учні виразно читають першу сторінку роману (від початку до слів «От де моя праця. вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!..»).

 

  1. Евристична бесіда.
    • Чим незвичайний пейзаж на початку роману? (Вживається метафора «спіє хліборобська доля» та ін.; насичений філософськими роздумами та узагальненнями.)
    • Про що свідчив одяг парубка? Який прийом використовує автор? (Про вдачу хазяїна; автор використовує персоніфікацію.)
    • Про що свідчить така портретна деталь: «дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка», «хижа туга». (Про непростий, експресивний характер.)
    • Які риси характеру парубка можна назвати з первинного опису. (Любить природу, хліборобську працю, охайний, працьовитий, чутливий до краси; гордий і сміливий; пережив важкі моменти.)
    • Ваші враження від роману. Чого ви очікуєте від знайомства із твором Панаса Мирного?

 

  1. Слово вчителя.

Композиція роману складна, наявні кілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою. Академік О. І. Білецький порівнював композицію роману з будинком «із багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

Робота в парах. Завдання: спростувати думку вченого письмово, визначивши композиційну структуру роману.

І – Дитинство, юнацькі та парубоцькі літа Чіпки; формування його характеру.

ІІ – Історія с. Піски.

ІІІ – Причини, що поставили Чіпку на «слизьку дорогу».

ІV – Трагедія бунтаря-розбишаки, «пропащої сили».

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Слово вчителя

Про цілісність особистості видатного письменника-реаліста, його самовіддане служіння словом народові О. Гончар сказав так: «Була мета, висока і благородна, яка спонукала його працювати ночами, вслухатись у голоси, що долинали з мороку вируючої дійсності. Цілеспрямована, зігріта глибокою Любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи».

 

2. Продовжити речення

  • Поштовхом для роботи над великим епічним полотном стало…
  • Співавтором роману є…
  • Роман не міг бути надрукованим у Росії у 1876 р. через…
  • За жанром роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є…
  • У поняття «композиція твору» входять…
  • Стрижневою сюжетною лінією роману є…
  • Проблеми, порушені у творі – це …

 

VІ. Домашнє завдання

*** Підготуватися до розгляду проблеми «Що зробило Чіпку Вареника «пропащою силою?», використовуючи текст твору (при потребі, матеріал підручника).

Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 842 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz