Середа, 13.12.2017, 04:48
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Статті » Презентація досвіду » Додатки

Урок – вільне спілкування. «Чому любов одвічна таїна?» (за мотивами повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

Розміщено на сайті

«Записник сучасного вчителя»

httр://notatka.at.ua

листопад  2012

Мета: Домогтися осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті «Тіні забутих предків», порівняти бачення даної проблеми у її творах інтимної лірики інших письменників, власне учнів. Розвивати вміння дітей правильно, чітко, послідовно висловлюватись; їх філософське мислення, життєві компетенції; самостійно працювати з літературою. Виховувати почуття гідності, людяності, вміння любити по-справжньому, віру в свої творчі можливості.

Тип уроку: розвиток зв'язного мовлення.

Хід уроку

Зустрічаймось. Вітаймося словом,

Погляд – в погляд, і в руку – рука.

Ми приходимо в світ для любові.

Все, що інше, - неправда гірка.

 Ганна Чубач

І. Оголошений теми, мети та завдань уроку, мотивація навчання школярів.

Звучить повільна музика.

1. Вступне слово вчителя. Сьогодні ми поговоримо не лише на літературні теми, а й згадаємо про світле й прекрасне почуття — любов. Звернімося до теми вічної, актуальної як тисячу років тому, так і тепер. Торкнімося серцем і душею високого почуття, яке змінює цілий світ і нас у ньому, робить людей кращими, добрішими й благороднішими.

2. Елемент інсценізації. (Відбувається діалог між дівчиною та літньою жінкою).

Дівчина.

Мамо, від чого сонце в небі сяє,

Чому так скрипка ніжно грає?

Скажи, матусю, для людини,

Що є незвідані глибини?

Мати.

Звичайно, доню, є одна

Таємна, чиста глибина.

Це ніжність лугу, шум дібров.

Це дар небесний, це любов.

Дівчина.

А що таїться в цьому слові?

Мати.

 Все починається з любові;

І зір бентежне мерехтіння,

Душі до ніжності стремління,

Людини кожної буття

Й твоє, дитинонько, життя...

II. Основний зміст роботи.

1. Актуалізація опорних знань.

1. Тренінг «Роздуми вголос»

  • Як ви розумієте поняття «любов і кохання»?

2. Створення «асоціативного куща» до слова «кохання»

 

2. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Любов…Кохання…Такі хвилюючи слова. Скільки навівають вони думок, переживань. І як би не змінювалося наше життя, а кохання завжди залишається коханням. Що ж означає любити? У вас все попереду, і кожен із вас знайде відповідь на це питання у своєму серці.

Всьому початок є любов...

А твердять: «Спершу було слово...»

А я кажу вам знову й знов:

Всьому початок є любов!..

Всьому початок є любов:

і осяванню, і сумлінню,

очам жоржини і дитини -

Всьому початок є любов.

Любов! Я достеменно знаю.

Усе, зненависть теж, гадаю,

сестра твоя навік, любов...

Весна тобі: «Живи ізнов...»

І ти від шепоту хитнешся,

і випростаєшся, й почнешся.

Всьому початок с любов...

(За Р.Рождественським).

Кажуть, що про любов сказано все, але не всіма: Тобто кожен поет чи прозаїк, драматург чи людина, зовсім не причетна до літератури, у житті обов'язково «пише» свою неповторну історію кохання. Михайло Коцюбинський сиверджував: «Людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадянськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного».

Малюючи силу кохання Марічки й Івана у творі «Тіні забутих предків», Коцюбинський шукає його джерела в таїнстві природи, життя, в таїнстві людської душі, яка зберігає у своїх глибинах весь віковий досвід аж до вірувань далеких предків. Зазирнемо до того таємничо-літературного світу закоханих, який створив Михайло Михайлович (зачитуються уривки повісті).

 

Удалині синіли гори, щедро залиті сонцем, а тут, у лісі, на закоханих спадала прохолодна тінь вікових дерев. І їм, схованим від сторонніх очей, було так добре вдвох, так радісно і прекрасно. До щему в грудях, до незвичної млості в руках, в усьому тілі. Забувалося все: і щоденна важка робота, і ворожнеча родів, і та чорна прірва, яка через це стояла між ними. Нічого зараз для них не існувало, крім цієї короткої й щасливої миті їхніх нечастих зустрічей.

І які ж вони були обоє зараз прегарні у своєму коханні! Файний леґінь Іван, високий, стрункий, ставний, ніжно голубив дівчину, притискаючи її руку до свого палкого серця. А Марічка, як та горличка, довірливо схилилася на плече парубкові, її розпашіле юне лице зоріло щастям. Тим щастям, що його може спізнати лише людина, яка сама щиро кохає і яку кохають віддано, глибоко, назавжди. Як то добре стояти отак удвох у лісі, нічого не помічаючи, а лише слухаючи стук закоханого серця, яке б'ється поруч. Здається, так було, так є і так має бути завжди...

Та ось із далеку прилинув сумний, протяжний плач трембіти. Чому вона плаче, коли їм зараз так добре вдвох? А трембіта тужила дедалі голосніше. Коцюбинський М. «Тіні забутих предків».

3. Робота в парах.

Завдання. Визначити, які з  висловів підходить до історії кохання Івана та Марічки? Обґрунтувати вибір.

  •  «Любов — Великий учитель» (Мольєр).
  •  «Чорний колір - колір зради, а червоний - то любов» (Левицька -Холодна).
  • « Життя без любові не життя, а існування. Без любові жити неможливо, для того й дана душа людині, аби любити» (Горький).
  • «Чим сильніший у людини характер, тим менше вона схильна до непостійності в коханні» (Стендаль).
  • «Кохання — це бажання жити». (Горький).
  • «Кохання — це безмежне щастя... на обмежений час». (Янковський).
  • «Завжди кохай».  (Епікур).
  • «Де немає любові, там немає і правди» (Фейєрбах).
  • «Любов повинна назавжди, на все життя лишатися для людини найсвітлішим, найінтимнішим і недоторканим» (Сухомлинський).
  • «Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов» (Тичина).
  • «Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть» (Антонич).
  • «Кохання не має меж». (Сайкаку).
  • «Для людини, що кохає, весь всесвіт зливається в коханій істоті». (Берне).
  • «Кохання – поезія і сонце життя». (Бєлінський).
  • «Кохання сильніше смерті і страху смерті. Тільки ним, тільки коханням тримається і рухається життя». (Тургенєв).
  • «Кохання – найсильніше з усіх пристрастей, тому що воно одночасно опановує головою, серцем і тілом». (Вольтер).

 

4. Проблемні питання для обговорення теми «Чому любов одвічна таїна»...

  • Чому між сторонніми людьми, на вашу думку, виникає приязнь?
  • Чи вірите ви в кохання з першого погляду?
  • Чи згасає почуття любові з плином часу? Чи є воно вічним?
  • Говорять, що справжня любов - це не тоді, коли люди дивляться один на одного, а коли вони дивляться в одному напрямку. Чи згодні ви з цією точкою зору? Прокоментуйте свою думку.
  • Як пережив Іван загибель Марічки? Чи є риси романтизму в зображенні його важкої втрати? («Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити зі скелі у крутіги: «На, жери і мене!». Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки»).- с.228.  Далі парубок не жив. Його душа вмерла разом з його коханою дівчиною.
  • А чи може жити в людському серці любов до втраченої назавжди коханої? (Хоч Марічка і померла, але завжди була разом з Іванком.. (Тоді, ночами, приходила Вона. Прекрасним видінням, привидом незабутої любові, кликала до себе зі своєї одинокості, з незнаного потойбіччя. Для Івана переставало існувати довкола все, і в цілому світі мала значення лише ця струнка й тендітна дівоча постать, до якої він ішов та й йшов через роки. Одержимий єдиною в житті мрією, він кидався в глуху ніч, дерся через хащі, «калічив руки і ноги, припадав грудьми до гострої скелі і крізь гарячий туман бажання, в якому котився в долину, чув тільки, як його кличе дорогий голос: — Іва-а!..»)).
  • Чому дуже часто люди шукають розради в спогадах про минуле кохання?
  • Чому ж любов - одвічна тайна?..
  • Отож, «Тіні забутих предків»  можна назвати  гімном  великому людському коханню? Чому? (Трагічна історія Івана та Марічки утверджує думку, що зовнішнє, земне буття не є визначальним. Людина повинна бути щасливою, а щастя не можна купити. Справжні, високі почуття – це джерело духовності, яке робить людське буття осмисленим. Сумно завершується твір. Проте всепереможними залишаються сили добра і любові. Загадкова посмішка на вустах мертвого Івана ще раз запевняє нас, що смерть не може здолати людину, душа якої осяяна високим почуттям).

 

5. Творча робота. Написання невеличкого міркування на одну з тем:

  •  « Всьому початок є любов…», або « Чому Любов одвічна таїна?»
  • «Любов і краса - це ті діаманти, які він (Коцюбинський) вишліфовував із непоказних камінчиків та зараховував у вічний скарб нашої культури» В.Гнатюк

Учні читають написане, аналізують висловлювання однокласників,  доповнюють, дискутують.

 

III.   Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів.

Учитель. ...Віра в любов... Яка вона природна в юнацькі роки, коли виховується характер, формується особистість. Адже віра в любов — це насамперед віра в ідеал, віра в прекрасне, віра в людину, в її високе покликання, «Страшно не любити...» - писав Володимир Маяковський, який мріяв про те, щоб по всьому світу « йшла любов...».

І коли від юнака чи дівчини чуєш, що любов буває тільки в кіно або в книжках, це мимоволі викликає тривогу, бо тут, власне, ставиться під сумнів не тільки любов!.. Звісно, що кохання може подарувати велике щастя! Але воно може бути й осміяним і відкинутим, і тоді стане тяжким, болючим. Слід мати сили, щоб його подолати, бо життя неодмінно компенсує страждання. А ще треба берегти свої почуття і чужі, щоб, бува, не зламати чиюсь долю.

Якщо не вірити в любов, це -  значить обкрадати власну душу. І може статися, що душа не тільки сама не здатна буде на високий порив, а й не зуміє відгукнутися на нього... Тож нехай доля буде прихильною до вас і подарує кожному найвищу оцінку життя – вірне і щасливе кохання. Бережіть і цінуйте це найвеличніше людське почуття.

 

IV.       Домашнє завдання.  

Написати твір-мініатюру на одну з тем:

  • «Життя скороминуче, а кохання – вічне».
  • «Життя без кохання – ніщо».

 

Література

 

  1. Горик Н. кілька статей з методичного посібника // Дивослово. – 1999. – №1.

 

  1. Луц Н. На шляху духовного оновлення // Дивослово. – 2010. – № 1.

 

Жила С. «Тіні забутих предків»: собор муз // Дивослово. – 2000. – № 12.

Категорія: Додатки | Додав: anderyb (27.12.2014)
Переглядів: 371 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz