Субота, 25.11.2017, 01:02
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Статті » Презентація досвіду » Додатки

Урок-діалог. Постать лідера (за оповіданням Володимира Винниченка «Салдатики!»)

Опубліковано на блозі

«У професіоналізмі – дія»

kuropyatnik.blogspot.com

березень 2013

Мета:  Ознайомити учнів із багатогранністю творчості Володимира Винниченка; розкрити зміст та ідейно-тематичну спрямованість оповідання «Салдатики!»; домогтись необхідності усвідомлення дітьми своїх дій і думок у певних соціальних ситуаціях, зміцнення позитивних якостей особистості вихованців, набуття ними навичок адекватної поведінки; вдосконалювати комунікативно-організаторські здібностей учнів. Розвивати усне мовлення школярів, їх вміння пов'язувати літературний процес з історичними умовами, добирати матеріал для характеристики персонажів, подій, будувати виступи. Формувати високі ідеали, любов до літератури, а також стратегію дій лідера, соціальні, полікультурні, комунікативні компетенції. Виховувати інтерес до українських митців слова, патріотичні почуття, активну громадянську позицію.

Тип уроку: розвиток зв'язного мовлення.

 

Перебіг уроку

 

  1. Оголошення теми, мети, визначення завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

 

  1. Вступне слово вчителя.

Нова суспільно-політична ситуація, в яку вступає наша  країна, інноваційні зміни в сучасній державній системі висувають нові вимоги до особистості лідера будь-якої формації. Формування особистісних якостей успішного лідера передбачає не тільки здобуття знань, а й перенесення набутих навичок спочатку – у середовище ровесників, потім – у суспільство загалом. Багатим матеріалом, який може послугувати цьому є твір Володимира Винниченка «Салдатики!», над змістом якого будемо працювати на уроці.

  1. Робота з епіграфом.

Я – старшокласник!

Я – особистість творча.

Я – думаю, замислююсь.

Я – аналізую, висловлюю свої судження.

  • Прокоментуйте поданий епіграф, визначте задачі нашого заняття.
  • Виходячи з теми, задач, визначте очікувані результати нашої роботи («Дерево очікувань»).

Буду знати….   

Буду вміти визначати…  

Зможу використати…                                                                                                                             

ІІ.   Актуалізація опорних знань.

  1. Підготовлений учень робить невеличке повідомлення(за матеріалом попереднього уроку).

Винниченко – літератор, політик, філософ. Його творчість – яскраве і неповторне явище української літератури. «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка», - говорив М. Коцюбинський.

Одну з найкращих сторінок його творчої спадщини становлять оповідання – гостросюжетні, яскраві за своєю художньою формою, пластичні, глибоко проникливі в людську психологію, розмаїті характеристиками.

Автор устами своїх героїв говорить про те, що накипіло, що вистраждано. Він володіє талантом суворого спостерігача та оповідача. Сюжети для своїх творів письменник брав із життя українських революційних сил, торкався вічного і болючого питання про громадський обов'язок і особисте життя.

Адже почав він художню творчість в епоху соціальних потрясінь – на початку ХХ століття. У літературі того часу теж ішли активні пошуки нового шляху до художнього осмислення дійсності. Реалізм уже не задовольняв вимогливого читача. «… імпресіонізм, примітивізм, натуралізм, чорт-біс, все, що може найкраще обкреслити людину, давайте все сюди!» – устами свого героя Олафа Стефензона заявляє В. Винниченко. І справді, ознаки всіх цих стилів наявні у творах письменника, а найголовніша з них,– психологізм. Автор намагається проникнути в найглибші закутки людської душі, показати складність та неоднозначність характерів, причини вчинків. В оповіданні "Салдатики!" (1903) письменник-політик показав, як з простого й непримітного селянина народжується ватажок, розкриває психологію його лідерства.

  1. Слово вчителя.
  • А що ж таке лідерство? Словник дає таке визначення:

Лідерство – це об’єктивне явище, що характеризує стосунки між людьми в групі. Воно може виявлятися по-різному, але в кожній соціальній групі завжди є людина, яка користується особливим авторитетом і довірою більшості або всіх членів групи. Ця довіра виникає в результаті особистих людських якостей, кваліфікації, ставлення до справи і людей. Людина, яка має такий статус називається лідером.

  1. Мозковий штурм (робота в парах: один – генератор ідей, інший – критик.) «Лідер – це ...»

Учні працюють над продовженням речення «Лідер – це...». Висловлюють свої думки, яким має бути сучасний лідер, доповнюють висловлювання, остаточний варіант записується в зошити.

Лідер – один з членів соціальної групи, який користується найбільшим авторитетом і довірою, на основі людських якостей, кваліфікації, ставлення до справи і людей.

 

ІІІ. Основний зміст роботи.

  1. Слово вчителя.

Саме у творах, присвячених соціальним зрушенням у свідомості селянства, напередодні першої російської революції 1905 року, Володимир Винниченко досліджує феномен метаморфози особистості, психологію лідерства, взаємини особистості й маси та інші аспекти поведінки як колективу, так і окремих людей. Автор показує не яким є герой, а що він відчуває і чому, тобто подає «портрет душі» героя, або готує до сприйняття та оцінки його іншими героями, читачем. Тим самим у кожному традиційному засобі зображення підкреслює психологічні моменти. Щоб пересвідчитись у цьому, розглянемо композицію оповідання «Салдатики!», охарактеризуємо героїв.

  1. Повідомлення учнів.
  • Винниченко, як і багато інших відомих письменників, не оминув теми визвольного руху на початку століття. В оповіданні «Салдатики!» показано типову картину придушення селянського повстання. Оповідання «Салдатики!» вперше вийшло окремим виданням за кордоном царської Росії в Чернівцях під псевдонімом В. Деде. В цьому виданні твір не був датований а відсутність рукопису у вітчизняних архівах не дає можливості точно встановити час написання оповідання.
  • Володимир Кирилович надав особливого значення поширенню «Салдатиків!» серед народу. Твір нелегально привозили в Росію. Друге видання здійснене 1906 року в Санкт-Петербурзі під тим же псевдонімом, а значно пізніше друкувалося під прізвищем автора у Києві-Харкові в 1917 році, у Відні в 1919 році та включалося до видань творів різних часів.
  1. Бесіда:
  • Чому раптово збунтувалося село?
  • Який колір, на вашу думку, автор обрав для написання оповідання? (сірий).

Ось ранок: «…сірий, холодний, мартовський ранок. Хмари темним, густим димом навили над селом і незграбними величезними клубками низько повзуть кудись далеко-далеко. Січе пронизуючий, тонкий дощик і сріблястим порохом вкриває хати і землю, і жовто-зелену травичку, що з’явилася з-під снігу.»

  1. Створення таблиці «Композиція твору «Салдатики!» В. Винниченка (індивідуальне завдання для сильних учнів); для решти – характеристика образів оповідання (робота в малих групах).

І група. Селяни – «худі, бліді лиця їх похмурі і болісно-сердиті, очі дивляться кудись у поле…», «бліді лиця поблідли ще більше, засвітилися мукою, груди важко, глибоко зітхають, мов на всіх навалилася якась непосильна вага!!!».

ІІ група. Солдати «…всі напружено дивляться на щось сіре і довге, що повзе з-за лісу по чорному зораному полю»; «А сіре повзло та повзло, мов велика гадюка, то скручуючись по дорозі, то розтягаючись у довгу, рівну низку». У солдатів «червоні, заляпані грязюкою лиця».

ІІІ група. Офіцер – «білявенького офіцерика в сивій шинелі» «жовте, безвусе, прищувате обличчя. Потім, бачачи непокору солдат, офіцерик з червоного зразу зробився білий, як крейда і для чогось став витягати дрижачими руками шаблю, яка як на те не виймалася чогось».

Композиція твору: (зачитується)

  1. Експозиція (початок оповідання)
  2. Зав’язка (розмова селян про солдат).
  3. Розвиток подій (селяни чекають каральний загін, викликаний поміщиком. І ось зійшлися солдатська шеренга і селяни).
  4. Кульмінація (офіцер рубає шаблею Явтуха, а його убиває селянин Микола).
  5. Розв’язка (останні два абзаци).
  1. Бесіда за Сократом. (Учням ставляться питання проблемного характеру, діти шукають шляхи їх розв'язання)
  • Що вас найбільше вразило в оповіданні?

Учитель. Так, це свідчить про велику віру селянина-ватажка в справедливість своїх переконань та дій — і дає право на лідерство.

Орієнтовна відповідь

  • добропорядність (обов’язковість, якщо пообіцяв — зроби);
  • поважність (культура, повага до людей);
  • наполегливість (не боїться труднощів);
  • оптимізм (ніколи не засмучується);
  • впевненість (і люди тому вірять, довіряють).

Учитель. Але не можна пов’язувати лідерство тільки з індивідуальними особливостями людини — це явище групової діяльності. Лідерство залежить від:

  • виду діяльності групи (організації);
  • умов, в яких діє група;
  • соціально-психологічної структури групи;
  • від організації спільної діяльності.

Само лідерство не має певної структури в системі влади, але являє собою певну владу над людьми.

  1. Творча робота.

Учням пропонується (на вибір) розробити і записати в зошити:

  • Пам'ятку «Риси лідера» або кодекс поведінки лідера.
  • Символічно зобразити «Емблему лідерства» на малюнку (своє бачення лідерства).

Пам'ятка «Риси лідера»

  • Вольовий, здатний переборювати перепони на шляху домети;
  • наполегливий, вміє розумно ризикувати;
  • ініціативний, хоче працювати без дріб'язкової опіки;
  • психічно врівноважений;
  • добре пристосовується до нових умов і вимог;
  • самокритичний, тверезо оцінює не лише успіхи, а й невдачі;
  • вимогливий до себе та інших;
  • критичний, здатний бачити у привабливих ситуаціях слабкі боки;
  • надійний, тримає слово, на нього можна покластися;
  • витривалий, може працювати в умовах інтенсивних навантажень;
  • оптимістичний, ставиться до труднощів як до переборних перешкод;
  • здатний міняти стиль поведінки, може і вимагати, і підбадьорити.

 

Кодекс поведінки лідера

  • Діяти і доводити справу до кінця.
  • Пропонувати зміни, аргументуючи їх.
  • Зосереджуватися на результатах, не наголошувати на своїх заслугах.
  • Ніколи не відступати перед складними завданнями.
  • Постійно спілкуватися, надихаючи, впливаючи, за потреби критикуючи.
  • Вміти слухати інших.
  • Не ображати молодших і слабших.

                

Учні читають написане, аналізують виступи однокласників, дискутують; захищають емблеми, пояснюють, чому саме такі художні елементи включено в зображення. За бажання можна придумати і девіз.

 

IV. Рефлексія.

  1. Метод «Рюкзак»: які знання, уміння можна використати на інших уроках, у житті?.. (достатній рівень).

Метод «Різнокольорові капелюшки» (високий рівень):

Червоний колір – настрій, емоції, здібності: 

  • Мені сподобалось…
  • Мій настрій…
  • Я досяг успіху, тому що….

Синій – важливість уроку:

  • Урок важливий, тому що…
  1. Вправа «Очікування». Співставлення виголошених на початку уроку очікувань з реально виконаними.

Учитель. Тепер, коли ви вже зрозуміли, кого називають лідером, які якості він має, які лідери бувають, спробуйте оцінити свої власні лідерські якості, намагайтеся розвивати їх у собі, бо нашій державі потрібні справді сильні керманичі. А допоможуть вам у цьому оповідання В. Винниченка, які цікаві не стільки несподіваним розвитком дії та закінченням, сюжетними перипетіями, скільки заглибленням у найпотаємніші закутки людської душі, дошукуванням причин тих чи інших вчинків, поясненням їх із психологічної точки зору. В цьому письменник виявив себе великим майстром, адже майже через століття читаються його твори з неослабним інтересом.

...І мені здається, що лідерам сучасності, які прагнуть влади, не завадило б перечитати Винниченкове оповідання «Салдатики!»

 

ІV. Домашнє завдання

Учні отримують завдання скласти словесну Формулу лідерства, або сенкан на тему: «Лідер».

 

 

Література

 

  1. Ведмідь І. Особливості психологізму малої прози Володимира Винниченка // Дивослово. – 2010. – № 4.   

 

  1. Винниченко В. Салдатики!, Суд: посібник для 10 класу / Автор-уклад. В. Паращич. – Х.: Ранок, 2001.

 

  1. Мацевко Л. Засоби характеротворення в малій прозі В.Винниченка// Дивослово. – 2000. – № 4.   

 

  1. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. / Упоряд. В. Яременко. – К.:Аконіт, 2001. – Кн. 1. 
Категорія: Додатки | Додав: anderyb (27.12.2014)
Переглядів: 464 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz