Середа, 13.12.2017, 04:48
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Статті » Порфоліо » Позоурочна діяльність

Науково – дослідницька робота МАН «Зовнішнє незалежне оцінювання. Шляхи подолання труднощів»

ВСТУП

Важливо ж відразу

поставити себе в норму,

бо норма й розпорядок –

перша запорука досягнень!

В. П.  Підмогильний

Однією з найважливіших складових навчального процесу є контроль за якістю досягнутих учнями результатів. Саме ця складова дає змогу реально оцінити ефективність навчання. І саме вона – у формі державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання – підводить підсумок навчання учнів у школі. Види контролю в школі різноманітні: поточний, тематичний, підсумковий… Але найвищою формою контролю є зовнішнє незалежне оцінювання, оскільки саме воно багато у чому визначає подальшу долю випускника загальноосвітнього закладу. Саме ЗНО є головним інструментом визначення здатності випускників здобувати майбутню спеціальність у тому чи іншому вищому навчальному закладі. Тому якість підготовки саме до зовнішнього незалежного оцінювання є важливою запорукою успішної реалізації життєвих планів випускників шкіл. Тож питання свідомої та продуманої підготовки до ЗНО з кожним роком набуває більшої актуальності й є найголовнішим для сьогоднішніх випускників загальноосвітніх шкіл.

Оскільки зовнішнє незалежне оцінювання – це стандартизоване тестування, проходження якого є обов’язковим для всіх випускників українських шкіл (і сьогодні вже не тільки випускників шкіл ІІІ ступеня), то підготовка до ЗНО має бути надзвичайно серйозна та ґрунтовна, а головне – структурована. Проблема підготовки до  ЗНО – це поле діяльності не тільки педагогів і шкільних психологів, а також випускників та їх батьків. Адже поки всіма учасниками навчально-виховного процесу не буде усвідомлено труднощі, що виникають при підготовці до ЗНО, не вироблено індивідуальну стратегію підготовки до тестування, на високі результати годі й сподіватись. Тож правильна підготовка до ЗНО має усунути головні перешкоджаючі фактори і забезпечити абітурієнтові спокійну впевненість у своїх силах. Як же можна допомогти випускникам?

Ми детально зупинимося на підготовці до ЗНО з української літератури. Чому саме література? По-перше, українська мова та література – тест, який є обов’язковим на всі спеціальності, що робить його найпопулярнішим та всеохоплюючим; по-друге, як підказує досвід, саме підготовці до української літератури чомусь приділяють мінімум уваги як абітурієнти, так і розробники підготовчих матеріалів; по-третє, опитування випускників свідчить, що саме завдання на встановлення відповідності у тесті з літератури та написання власного висловлювання викликають найбільші утруднення. Це доводить, що підготовка випускників загальноосвітніх навчальних закладів до проходження ЗНО з української літератури потребує вдосконалення. Тож саме це питання і питання системи підготовки до тестування потребує вивчення і дослідження.

Мета роботи – з’ясувати способи успішної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до складання зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури.

Для реалізації поставленої мети слід виконати наступні завдання:

  • розглянути історичні витоки зовнішнього незалежного оцінювання;
  • з’ясувати значення ЗНО як інструменту освітнього моніторингу;
  • визначити рівень готовності учнів до проходження тестування;
  • проаналізувати завдання тесту ЗНО з української літератури на предмет складності виконання;
  • проаналізувати способи підготовки школярів до складання ЗНО;
  • проаналізувати сайти Інтернету та літературу, що допомагають майбутнім абітурієнтам підготуватися до ЗНО;
  • розробити рекомендації для збереження стану емоційної рівноваги під час ЗНО.

Об’єктом дослідження виступає зовнішнє незалежне оцінювання та підготовка учнів до складання тестування з української мови та літератури.

Актуальність роботи полягає в тому, що зовнішньому незалежному оцінюванню на даний час приділяється дуже багато уваги. Але система підготовки до нього, як чинник отримання високого балу, вивчена ще недостатньо.

Методи дослідження. У даній дослідницькій роботі використовуються наступні методи: термінологічний, описовий, метод порівняльного аналізу, логічного узагальнення, спостереження, аналізу і синтезу, порівняння тощо.

Теоретична значущість полягає у тому, що дане дослідження допомагає розв’язати проблему підготовки та успішного складання учнями зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури.

Результати досліджень будуть використані під час підготовки учнів дев’ятих-одинадцятих класів до зовнішнього незалежного оцінювання на уроках української літератури, на індивідуальних заняттях, під час проведення батьківських та класних зборів.

Склад і структура роботи. Наукова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку і списку використаних джере

 

РОЗДІЛ І

Теоретичні та психолого-педагогічні аспекти проведення зовнішнього незалежного оцінювання

1.1. Історичні витоки та причини введення зовнішнього тестування

 

Перехід до зовнішнього незалежного оцінювання – початок принципових змін психології та стратегії освітнього процесу. Він обумовив злам цілої системи звичних стереотипів, призвів до суттєвих змін у стосунках:

  • між учнем та педагогом – учитель вже не контролер знань школяра, а помічник, співтворець знань. Підсумкова оцінка тепер не залежатиме від особистісних взаємин учителя й учня на ДПА;
  •  між батьками та освітнім закладом – з’явилась об’єктивна основа для оцінки освітньої діяльності школи (і не тільки результатів навчання, а й умов, при яких дані результати формуються);
  • між учителем і шкільною адміністрацією, яка отримала можливість мати додаткову інформаційну базу щодо об’єктивної оцінки професійної діяльності свого педагога;
  • у відношенні учнів до освітнього процесу – сформувалися передумови відповідального ставлення до навчання.

Усе це в сукупності привело до зміни ідеологічної основи системи освіти. Якщо в старій системі все будувалося на ідеї боргу – учитель зобов’язаний учити, а діти зобов’язані вчитися. То в таких умовах школа була вимушена гарантувати позитивні результати (що не могло не позначитися на пізнавальній мотивації учнів). З введенням ЗНО склалася ситуація переходу від ідеї боргу до ідеї успіху. Школа не гарантує позитивний результат, а дає шанс на успіх. Учень старшої школи повинен брати відповідальність на себе за цей шанс. Наступний момент пов’язаний з самою формою проведення ЗНО: іспит проводиться з використанням тестових технологій.

Під тестом розуміють ширший клас технологій контролю, включаючи відкриті завдання з певною стандартизованою методикою перевірки вільних відповідей учнів. Ці завдання дозволяють учневі продемонструвати власну думку, самостійне мислення, логіку аргументації. ЗНО ввели з кількох причин, і дане введення має декілька цілей.

По-перше, це дозволило забезпечити рівні умови при вступі до ВНЗ і складанні випускних іспитів у школі, оскільки при проведенні цих іспитів на усій території України застосовуються однотипні завдання і єдина шкала оцінки, що дозволяє проаналізувати рівень підготовки учнів в усіх регіонах країни.

По-друге, ЗНО проводиться в умовах, що забезпечують достовірність результатів. Перевіряються результати на комп’ютерах (відповіді на завдання типу «А» (вибір з варіантів) і типу «В» (короткі вільні відповіді), а відповіді на завдання типу «С» (розгорнуті вільні відповіді) перевіряються незалежними експертами, що дозволило скоротити так зване «цільове репетиторство» і хабарництво.

По-третє, здійснена спроба поліпшити якість освіти за рахунок об’єктивнішого контролю і більш високої мотивації на успішне його проходження. Дітей треба добре готувати до іспитів, щоб вони здавали їх успішно, щоб їх результати можна було порівнювати, і учити виконувати такі іспити – нове завдання для наших учителів.

По-четверте, вдалося розвантажити випускників-абітурієнтів, скоротивши число іспитів, замість випускних екзаменів і вступних випробувань вони складають ЗНО, їх результати одночасно враховуються і в шкільному атестаті, і при вступі до ВНЗ.

По-п’яте, це сприяє справедливому перерозподілу фінансових потоків між вищими навчальними закладами.

Саме тому діяльність закордонних та вітчизняних учених і практиків протягом тривалого часу була спрямована на пошук оптимального механізму діагностування і оцінки навчальних досягнень учнів, яким є незалежне тестування.

Розглянемо його історичні витоки. Відомо, що слово «тест» англійського походження, яке означає «випробування», «перевірка». Педагогічне визначення тесту звучить так: «стандартизовані завдання, за результатами яких можна визначити знання, уміння і навички випробуваного» [1, 1440.]. В. Аванесов визначає тест як систему паралельних завдань рівномірно зростаючої складності, яка дозволяє оцінити структуру й якісно виміряти рівень підготовки  тестованих [2, 33-56]. Термін «тест» було введено Дж. М. Кеттеллом, а перший «розумовий тест» уклав відомий англійський учений Ф. Гальтон. Вагомим внеском Ф. Гальтона у розвиток теорії тестів було визначення трьох головних принципів: застосування серії однакових дослідів до великої кількості екзаменованих; статистична обробка результатів; визначення єдиних критеріїв оцінювання. Перші педагогічні шкільні тести успішності склали Дж. Фишер и Дж. М. Раіс, а перший стандартизований тест – М. Стоун [3, 55].

Історія впровадження тестування в незалежній Україні бере свій початок з 1991-1992 навчального року, коли Львівський національний університет імені Івана Франка, а з часом Національний університет «Києво-Могилянська академія» уперше провели вступні іспити тільки у формі тестів. Спираючись на цей досвід, з ініціативи та підтримки Міжнародного фонду «Відродження», у 1999 році було розпочато експериментальний проект тестування абітурієнтів декількох університетів. Починаючи з 2000 року, багато ВНЗ перейшли на нові умови прийому з використанням тестових технологій. У 2002-2005 роках Центром тестових технологій, за підтримки Міністерства освіти і науки України і Міжнародного фонду «Відродження», поетапно впроваджувалося ЗНО по декількох шкільних предметах: історії України, математиці, українській мові, географії, біології, фізиці, хімії. Результати тестування випускники загальноосвітніх навчальних закладів за бажанням могли зарахувати при вступі у ВНЗ. А вже з 2006 року у країні впроваджується національна система ЗНО, в основі якої використовується модель зовнішнього стандартизованого тестування. У 2006 р. був створений Український центр оцінювання якості освіти, який проводить оцінку і сертифікацію навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів до цього часу.

Таким чином, зовнішнє незалежне оцінювання упевнено увійшло до практики української шкільної освіти, хоча дискусія в суспільстві, у тому числі серед учених і практиків (Д. Бахматюк, В. Білий, Т. Бродзянская, Н. Голомидова, Р. Іванченко, І. Клименко, Л. Петько, В. Пономаренко та ін.), про його доцільність і об’єктивність триває досі. Та так чи інакше зовнішнє незалежне тестування – це нова реальність в нашому освітньому середовищі. І головне – треба пам’ятати: здача ЗНО – це не покарання, а стимул до саморозвитку. 

 

1.2. Зовнішнє незалежне оцінювання як ефективний інструмент освітнього моніторингу

 

Ефективне управління системою освіти, її розвиток неможливі без створення ефективної національної системи моніторингу якості освіти. Саме тому діяльність зарубіжних і вітчизняних учених і практиків упродовж тривалого часу була спрямована на пошук оптимального механізму діагностування й оцінки навчальних досягнень учнів, яким, як ми вважаємо, є незалежне стандартизоване тестування.

Зовнішній моніторинг освітнього процесу є інструментом зворотного зв’язку, запорукою життєдіяльності системи освіти, її здібності до розвитку і самовдосконалення у відповідь на виклики сучасного світу [4, 11]. Одним із ефективних інструментів освітнього моніторингу у світі визнане ЗНО. Фахівці визначають зовнішнє тестування як найбільш об’єктивну і найбільш неупереджену форму оцінювання, яка здійснюється «незалежною організацією, що не має відношення ні до шкіл, ні до вищих навчальних закладів» [5, 62]. Тобто, ЗНО проводиться зовнішніми, по відношенню до навчального закладу, інституціями із застосуванням стандартизованих тестових завдань, відповідних процедур проведення тестування і технології безособистісної перевірки [6, 127].

Більшість країн, як вважає Марк Зельман, використовують тестування для задоволення однієї або кількох цілей, кожна з яких тісно пов’язана з освітньою політикою країни, а саме:

  • оцінити досягнення учнів на різних освітніх рівнях;
  • визначити можливість переходу учнів на вищий рівень навчання;
  • оцінити готовність учня до навчання в закладах післяшкільної освіти;
  • допомогти відібрати підготовлених до подальшого навчання учнів;
  • оцінити загальнодержавний рівень якості освіти для визначення (перегляду) освітньої політики [7, 24].

Зовнішнє незалежне оцінювання, яке впроваджується в Україні як система, на думку І. Лікарчука «….викликано забезпечити об’єктивний вимір індивідуальних навчальних досягнень випускників шкіл і рівний доступ абітурієнтів до вишів на основі ефективних, демократичних і прозорих процедур» [8, 13].

Головна мета реалізації моделі ЗНО, як вважає В. Ландсман,– «створення інструменту моніторингу якості освіти в Україні і сприяння удосконаленню державної системи іспитів» [9, 11].

Ефективність ЗНО як моніторингового дослідження залежить від багатьох чинників, а саме:

  • постановки чіткої мети моніторингу;
  • спрямованості на об’єктивний результат дослідження;
  • репрезентативності учасників;
  • часу проведення;
  • засобів проведення моніторингу;
  • організаційної і інформаційної підтримки на усіх етапах;
  • кадрового забезпечення процедури моніторингу;
  • вибору надійних методів обробки результатів;
  • вибору критеріїв для статистичного аналізу результатів;
  • визначення сфери використання результатів [4, 11].

І при цьому, тестування формату ЗНО повинне ґрунтуватися на теорії педагогічних вимірів. Проте, за В. Аванесовим, розвиток цієї теорії в Україні відстає від потреби практики тестування, що значно підвищує ризик отримання ненадійних результатів тестування. Хоча варто відзначити, що, тестовий метод має деякі переваги над традиційними іспитами, а саме:

  • швидкість і точність виміру;
  • масовість і технологічність;
  • об’єктивність і справедливість у сенсі подібності змісту й умов контролю.

Але тестовий метод має і деякі негативні наслідки, що стосуються розвитку мови учнів, негативного впливу на зміст процесу навчання, соціально-психологічних втрат (якщо тестова оцінка стає вирішальною для формування життєвої і професійної траєкторії розвитку молоді) [10, 38-42].

Зовнішнє незалежне тестування пройшло довгий шлях становлення і стало дієвим інструментом оцінки знань, навичок і умінь учнів. Його ефективність залежить від ряду чинників:

  • формулювання мети,
  • відбору змісту контролю,
  • визначення об’єктів контролю,
  • вибору методів,
  • критеріїв і шкали оцінювання,
  • принципів і технології розробки завдань і конструювання тесту,
  • етапності реалізації тестування,
  • належної статистичної обробки результатів тощо.

Тож належне забезпечення і дотримання вищезазначених складових значно вплине на якість тесту, звідси підвищиться довіра громадськості до зовнішнього незалежного оцінювання як механізму моніторингу якості знань.

 

РОЗДІЛ ΙΙ

Утруднення випускників при підготовці до ЗНО та складність виконуваних завдань

2.1. Готовність учнів старшої школи до зовнішнього незалежного оцінювання

 

Як свідчить практика та досвід останніх років, головною проблемою для випускників у процесі складання тестів залишається сильний стрес, почуття відповідальності – адже вирішується доля! Це почуття помножується на хвилювання родичів, учителів, і результат виходить нижчим, ніж хотілося б. Проте частину об’єктивних труднощів можна усунути заздалегідь.

Що провокує стрес під час ЗНО? Щоб відповісти на дане питання, варто розібратись з труднощами, які виникають на ЗНО. Умовно можна виділити три групи труднощів ЗНО: когнітивні, особистісні і процесуальні.

  1. Когнітивні труднощі – це термін, який визначає проблеми у виконанні когнітивних функцій, до яких належать сприйняття, увага, кмітливість, орієнтація в місці і часі, моваздатність до рухових навичок і пам’ять. Це досить  велика область, патології в ній можливі найрізноманітніші. У випускників вони пов’язані з особливостями сприйняття та обробки інформації під час ЗНО, особливо при роботі з тестовими завданнями. Адже тестування передбачає сформованість певних вмінь:
  • виділяти головне в кожному питанні і відділяти другорядне;
  • оперувати виділеними із контексту фактами.

Традиційне навчання, як правило, більш контекстне і більш орієнтоване на уміння вибудовувати взаємозв’язки в межах окремої теми. А ЗНО передбачає тестування з багатьох тем, тому учень може легко розгубитися.

  1. Друга група труднощів – особистісні. Вона зумовлена особливостями сприйняття учнем ситуації іспиту, його суб’єктивними реакціями і станами.

Чим характерна дана група труднощів? Як правило, це недостатня інформованість щодо процедури тестування, а також відсутність звичних умов при складанні іспиту. Під час проведення ЗНО випускник перебуває у новому, незнайомому йому місці, рідні не можуть дати поради, оцінюють роботи нові викладачі тощо. А це не дає змогу повністю зосередитись на завданнях. В учня складається хибне враження: «Я не складу ЗНО, бо не впевнений у своїх силах», «ЗНО неможливо скласти добре». Було б набагато краще, якби ЗНО проводили на базі школи, в якій вчиться школяр. Хоча це підвищує ризик фальсифікації результатів, та все ж таки, морально учні могли бути спокійні і повністю зосереджені на кращому написанні тестів.

  1. Третя група – процесуальні труднощі. Вони пов’язані саме з процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Ця подія має інноваційний характер, незвичний для дітей, й може викликати значні труднощі на іспиті.

Можна виділити чотири типи процесуальних труднощів.

  • Труднощі, пов’язані з фіксацією відповідей. Процедура зовнішнього незалежного тестування припускає особливу форму заповнення бланків, яка незвична для учнів. Звичайно діти відповідають і фіксують відповідь на одному бланку, а при нагоді користуються чернеткою. При процедурі ЗНО – навпаки: відповідають на чернетці, а вже потім фіксують відповідь у бланках відповідей. Ці маленькі негаразди підривають спокій дитини, тим самим зменшують її концентрацію.
  • Труднощі, пов’язані з роллю дорослого. Зазвичай на іспиті педагог, що працює в даному класі, суміщає функції підтримки й оцінки. У ситуації ЗНО присутні педагоги – це тільки спостерігачі, що також може підвищувати тривогу у випускників, бо у даному випадку дорослі викликають недовіру. 
  • Труднощі, пов’язані з критеріями оцінки. Маємо дійсно великий контраст із звичними перевірочними процедурами. Мало того, що не має особистого контакту з екзаменатором, учень дає не розгорнуту барвисту відповідь, а лаконічну, так й ще багато питань оцінюється по-різному, що не дає змогу учневі до кінця бути впевненим у своїх відповідях і набраних балах.
  • Труднощі, пов’язані з незнанням своїх прав та обов’язків. Процедура ЗНО вимагає спеціальної стратегії діяльності: учень повинен обрати таку послідовність завдань, яка буде для нього найрезультативнішою.

А що ж таке стратегія? У тлумачному словнику стратегія це – деталізований в процесі управління план певної діяльності, у нашому випадку, успішної здачі ЗНО [1]. А вибір правильної стратегічної поведінки – річ індивідуальна, а у разі ЗНО стає ключовим моментом, оскільки це багато в чому визначає екзаменаційну оцінку.

Підсумовуючи сказане, хочемо наголосити на тому, що основні труднощі під час ЗНО викликані підвищеною тривожністю випускників, що призводить до дезорганізації діяльності, до зниження концентрації уваги та погіршення працездатності. Відомо, що тривога – дуже енергоємний стан.  Чим більше людина переживає, тим менше сил в неї залишається на продуктивну роботу.

Інформованість же зацікавлених осіб у питаннях процедури проходження ЗНО, навіть у час розвитку інформаційних технологій, часто є недостатньою, адже надлишок інформації в мережі Іnternet має схожий ефект, як і її дефіцит. У зв’язку з цим нами було проведено опитування серед старшокласників закладу (додаток 1) на предмет обізнаності учнів щодо процедури проведення ЗНО. Було опитано 39 учнів.  Вік респондентів  14-17 років.

На питання 1. «Чим  можна користуватися на тестуванні?» респонденти відповіли так: 87% – чорною гелевою ручкою, 13% – калькулятором. Про недопустимість користування мобільним телефоном знали всі.

Питання 2. «На тестування необхідно принести» заплутало майбутніх абітурієнтів. 87%  опитаних відповіли – паспорт, 10% – табель про успішність за випускний клас, 3% дали відповідь – підручник.

На питання 3. «Що відбувається  при порушенні вимог передбачених правилами проведення тестування?» 87% відповіли – усувається від здачі тесту,  13% – отримує попередження.

Питання 4. «Щоб вийти з аудиторії під час тестування необхідно…» старшокласниками розтлумачено було так: звернутись до інструктора –  87%, просто вийти – 13%, жоден респондент не вказав, що необхідно звернутись до чергового по поверху.

На питання 5. «Щоб уникнути помилок краще спочатку записати номери відповідей», опитувані відповіли наступним чином: на чернетці – 85%, на полях бланка – 10%, на долоні – 5%.

Питання 6. «Як завчасно потрібно з’явитися на пункт тестування перед початком тестування» викликало сумніви в учнів: 38% відповіли, що за 1 годину,  56% – за 30 хвилин, а 6% дали відповідь – за 1,5 години.

Питання 7. «Що ще, крім посвідчення особи, необхідно мати із собою для проходження тестування?»  92%  відповіли – запрошення на тестування, й лише 8% – олівець, лінійку, гумку.

На питання 8. «В аудиторії Ви сідаєте…» 82% старшокласників відповіли, що  на місце згідно  номера у списку на дверях аудиторії, 13% – на вільне місце й 5% відповіли що сядуть на самостійно обране місце.

Питання 9. «Якщо при заповненні бланків в учасника тестування виникає питання, потрібно…» 90% відповіли – підняти руку,  думки останніх 10% розділилися навпіл: «звернутись до інструктора» й «підійти до інструктора».

Питання 10. Відповідаючи на питання: «Для подачі апеляції щодо процедури необхідно звернутися…» 64% респондентів вважають, що треба звернутися до відповідального організатора пункту тестування, 33% – до чергового по поверху, 3%  –  до начальника відділу освіти.

На питання 11 щодо кольору стержня при заповненні тесту, старшокласники відповіли так: 87% знають, що треба ручка чорного кольору, 8% вважають, що на тестування треба ручка синього кольору, 5% думають – будь-якого.

Питання 12 про відповідальну особу, якій здається робота після оголошення закінчення тестування, то 38% респондентів вирішили, що правильною є відповідь «відповідальному за пункт тестування», 36% – робота залишається на парті, а тільки 26% дали правильну відповідь –  робота здається інструктору.

Питання 13. «Факт здачі роботи засвідчується» учнями визначено так: у списку на дверях аудиторії – 5%, 10% обрали  варіант «у зошиті старшого інструктора», а більшість (85%), відповіли правильно – у протоколі.

Питання 14. «Бланки з відповідями старший інструктор» викликало утруднення. Тож старшокласники відповіли так: складає на столі – 8%, вкладає до спеціального пакету – 33%, вкладає в спеціальну папку – 59%.

Питання 15. «Якщо під час тестування учасник виходить за власною потребою, то час роботи…» продовжується – вважають 77%;  15% думають, що це відбувається на розсуд інструктора, й тільки 8% знають, що час не продовжується.

Питання 16. «Апеляційна заява щодо процедури подається…» не покидаючи пункт тестування – вважає 54%, 23% – вважають, що у своїй школі, а інші 23% – у центрі тестових технологій.

Таким чином, за результатами опитування можна зробити висновки, що молодь непогано поінформована про процес проведення зовнішнього незалежного тестування. При цьому учні 11 класу виказують набагато кращий рівень обізнаності з даною процедурою, ніж випускники 9-го. Також великий відсоток опитаних відзначали повну відсутність відомостей, або недостатній рівень володіння інформацією про правила подання апеляції ЗНО, частина опитаних відзначили, що такої інформації не потребують взагалі. Це, безумовно, викликає занепокоєння.

 

2.2. Тестові завдання, які викликають найбільші труднощі

 

Тест ЗНО з української літератури складається із завдань трьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності та завдання з розгорнутою відповіддю – завдання цієї форми передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему.

Яке ж завдання є найскладнішим при написанні ЗНО? Щоб з’ясувати дане питання, ми провели опитування у соціальній мережі «ВКонтакте» [2]. Варто відзначити, що участь в Інтернет-голосуванні брали випускники не тільки поточного навчального року, а й минулих навчальних років, які вже стикались зі здачею тестування, мають певний досвід та можуть поділитись їм.

Отже, дане опитування виявило, що завдання з вибором однієї правильної відповіді викликають найменше побоювань серед респондентів. Як правило, випускники школи володіють достатнім рівнем знань, щоб визначити один правильний варіант із пропонованих. А навіть, якщо відчувається брак об’єму інформації, то, завдячуючи логіці, інтуїції, вгадуванню врешті-решт, учні мають можливість достатньо добре відповісти на перший блок питань тесту. Тому на цьому етапі у майбутніх абітурієнтів особливих труднощів немає.

Інша ситуація складається з другим типом завдань. Вони вимагають декількох правильних варіантів відповідей, або встановлення відповідностей. Цей блок тестування потребує системних знань і вмінь. Спосіб навмання у даному випадку є не дуже ефективним, бо вгадати правильні відповіді, а їх не менше двох, практично неможливо. А зіставити персонажів з творами, в яких вони «мешкають», або за цитатою визначити літературний твір, вказати автора, без ґрунтовних знань художнього тексту – неможливо. Тож виконання даних тестових завдань викликає серйозні труднощі. Адже сумнівів при їх виконанні достатньо багато навіть у тих учнів, які мають достатній та високий оцінний бал з літератури у школі. Окремо варто сказати, що в 2015 році вперше до сертифікаційної роботи включено завдання на встановлення правильної послідовності літературних явищ. Ці завдання перевіряють не лише знання хронологічного порядку виникнення конкретних літературних фактів, а й їхні причинно-наслідкові зв’язки. За рівнем складності дані завдання виявилися оптимальними, бо випускникам школи різних років  найлегше згадати перебіг подій у творі, ніж визначити певні асоціації.

Написання власного висловлювання – найбільш проблемне завдання для учнів. Багаторічний досвід оцінювання власних висловлень учасників зовнішнього незалежного оцінювання свідчить про слабкий розвиток у випускників шкіл навичок побудови такого аргументативного тексту. Половина тестованих не вміє вправно сформулювати свою позицію із запропонованого дискусійного питання й підтвердити її доречними аргументами. Понад 50 відсотків учасників зовнішнього незалежного оцінювання взагалі не наводять прикладів із власного читацького, мистецького, соціального досвіду чи історичного досвіду людства.

Співбесіда ж з учителями-предметниками засвідчила, що при аналізі діагностичних контрольних робіт з української літератури, спостерігаються серйозні порушення логічності, послідовності й несуперечливості викладу. Мовленнєва вправність свідчить про доволі низький рівень опанування орфографічних, пунктуаційних, лексичних, граматичних і стилістичних норм української мови.

Для глибшого дослідження проблем підготовки до ЗНО, ми провели додаткове опитування випускників минулих років з таких питань:

  1. Чи вагалися ви перед складанням ЗНО з української літератури або були впевнені, що добре напишете?
  2. Що видалося вам найскладнішим при складанні ЗНО з української літератури?

На перше питання [3]. «Чи вагалися ви перед складанням ЗНО з української літератури, чи були впевнені, що добре напишете?» більшість відповіли, що мали сумніви. У своїх коментарях учасники опитування зазначали, що саме знання з предмета є запорукою високої оцінки, але хвилювання, емоційний стан невпевненості на момент здачі ЗНО впливали негативно, адже невідомість завжди лякає. Певний досвід у даній справі допомагає, тому, після участі у першому тестуванні, респонденти відзначали більшу готовність до наступних.

Відповіді на друге питання [4] свідчать, що правильно встановити відповідність між літературними персонажами та творами української класики, вдалося менш ніж 20% респондентів. А одним із найскладніших типів завдань на ЗНО – є завдання з розгорнутою відповіддю, або написання власного висловлювання.

З цього можна зробити висновок: найбільшою проблемою в ситуації тестування стає хвилювання випускників, яке обумовлено тим, що ЗНО уявляється як щось страшне і в той же час невідворотне. Це викликає тривогу у тестованих, не дає можливості зосередитись. Також бракує системності при підготовці до ЗНО,  існує проблема великого обсягу фактологічного, конкретного матеріалу, який необхідно запам’ятати.

РОЗДІЛ ΙΙΙ

Як ефективно підготуватись до ЗНО. Теорія і практичні поради

 

Звісно, під час підготовки та складання іспитів учню потрібні знання з пев­них предметів. Саме вони є запорукою високої оцінки. Однак важлива і психічна готовність, тобто вміння грамотно виклас­ти свою думку на письмі, опанувати себе в екстремальних ситуаціях, гідно виходити зі складного становища. Дехто має такі на­вички, але все ж більшість учнів відчуває непереборний страх перед іспитом, самою атмосферою, в якій він відбувається. Хочемо навести поради психологів для сприяння успішної підготовки до ЗНО.

Перш за все, дуже важливо мати достатньо інформації про зовнішнє незалежне тестування, приділивши особливу увагу його позитивним сторонам. При високому рівні тривожності, викликаною особливою значущістю іспиту, можна спробувати домогтися усвідомлення, що оцінка ЗНО не має такого вже фатального значення, тим самим, сприяючи більшій упевненості випускників. Для цього варто задати собі такі питання: «Що найстрашніше може трапитися, якщо оцінка ЗНО буде низькою? Які переваги дає високий бал ЗНО?» Обдумана відповідь на дані питання допоможе сформувати реалістичний образ цього «незнайомого звіра».

Дуже корисним буде також з’ясування тих проблем, які існують в учнів щодо ЗНО, за участю чи допомогою практичного психолога закладу. Це може бути «мозковий штурм» або дискусія, де випускники можуть поділитися своїми страхами і побоюваннями. Психолог в цьому випадку виступає в ролі експерта, що допомагає оцінити обґрунтованість і правдивість тих фантазій, якими випускники діляться один з одним. Необхідно також залучити до цієї роботи батьків і педагогів, оскільки вони, так чи інакше, можуть підживлювати тривожність випускників.

Подолання процесуальних труднощів здійснюється шляхом знайомства з процедурою ЗНО (перегляд відеострічок, пробне тестування, спілкування з однокласниками, участь у тематичних форумах тощо) (додаток 2); вироблення навичок роботи з тестовими матеріалами; розвитку умінь встановлювати контакти з незнайомими людьми в незнайомій обстановці.

  Фахівці стверджують, що підтримуючий ефект надає не просто повідомлення про процедуру ЗНО, але її програвання, причому в гумористичній формі. Комічне уявлення тривожної ситуації сприяє зниженню у дітей напруги. Таке програвання можна також реалізувати через колективний комічний твір, підготовку гумористичних завдань один  одному тощо.

На відміну від традиційного іспиту, тести, не завжди мають логічний зв’язок між завданнями, вимагають уміння оперувати великим об’ємом даних і швидко переключатися з однієї теми на іншу. Необхідно розуміти, які психологічні функції забезпечують успішність у виконанні завдань ЗНО. На наш погляд, це переважно уміння переключатись та достатньо розвинута оперативна пам’ять. Тому при підготовці до ЗНО для подолання когнітивних труднощів варто використовувати завдання двох типів:

  • психогімнастичні вправи, які розвивають уміння переключатись, наприклад, робота з таблицями Шульте (додаток 3);
  • ігри й завдання, засновані на матеріалі шкільних предметів, причому не стільки акцентуються фактичні знання, скільки розвиваються навики оперування поняттями й уміння переключатись. Приклад такої вправи модифікація відомої гри «Асоціації», де як асоційовані поняття використовуються терміни зі шкільного курсу літератури. Інструкція може бути такою: «У ведучого в руках м’яч. Він може кинути його будь-якому гравцеві і назвати будь-яке поняття... Завдання гравця – зловити м’яч і назвати асоціацію з цим поняттям, після чого гравець стає ведучим».

Психолог також може допомогти у виробленні індивідуальної стратегії діяльності для кожного старшокласника. Підсумовуючи зазначене вище, ми можемо стверджувати, що зовнішнє незалежне оцінювання – важкий період для випускників як у фізичному, моральному, так і у психологічному плані. Недостатня психологічна готовність до таких випробувань спостерігається навіть в учнів, що мають достатній рівень знань. І тільки маючи позитивне психологічне налаштування, емоційну підтримку з боку батьків та достатні знання з предмету, кожен може сподіватися на успіх.

Крім стану невпевненості, хвилювання та побоювань при проходженні тестування майбутні і минулорічні абітурієнти називають ще цілий ряд причин, які впливають на результати ЗНО. Головною з них є те, що для тестування потрібно опрацювати теоретичний матеріал за 5 – 11 класи шкільної програми, що важко зробити за короткий час. Але, як відомо, успішно складають зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури ті учні, які готуються до нього заздалегідь, систематично і відповідально. На має значення, якою базою володіє учень до початку підготовки: якщо він наполегливо готується, то на нього чекає успіх. Існує багато видів підготовки до ЗНО: з репетитором, самостійно, на уроках у школі, за допомогою он-лайн-репетиторів. Проведене нами опитування показало, що готуючись до ЗНО, учні надають перевагу самопідготовці. Також паралельно із самопідготовкою визначають дієвість повторення на уроках основних тем, які є важкими для вивчення та відвідування додаткових занять з української мови та літератури у школі. [5]

Так, проводячи співбесіди з учнями випускних класів та з людьми, які вже складали тестування, нами була розроблена стратегія підготовки до ЗНО.

Перш за все, всім відомо, що,  намагаючись «нагнати» шкільну програму за два-три місяці до іспиту,  навряд чи можна досягти успіху. Тому підготовку слід розпочинати з початку навчання в десятому класі, щоб було достатньо часу для повторення великого об’єму навчального матеріалу. Кожного разу самоосвітні заняття слід розпочинати з обладнання місця для занять: прибрати зайві речі, зручно розташувати підручники, посібники, електронні довідники і приклади завдань з української літератури. Обладнавши робоче місце, слід скласти план підготовки: потрібно визначити, які теми викликають більш за все питань, і відповідно до цього розподілити час на підготовку.

Дослідження показало, що ніколи не треба намагатися вивчити весь підручник напам’ять, головне завдання учня – не визубрити матеріал, а зрозуміти. Для цього дуже корисно структурувати матеріал, складати, плани, схеми, писати конспекти. Бажано робити це не «в голові», а на папері: завести читацький щоденник, складати «шпаргалки» тощо (додаток 4). Адже, коли людина пише, працює кілька видів пам’яті: моторна, зорова, логічна. Корисно також складати схеми і таблиці, стискаючи великий обсяг теоретичного матеріалу. Ще одним з методів, який допомагає учням запам’ятовувати – є розробка «флеш-картки» (англ. flash card – картка з текстом і картинкою, призначена для навчання). Виготовлення таких карток займає трохи часу, проте відволікає від рутинного читання і писання. «Флеш-картки» – ідеальні  для вивчення цитат і прикладів для творчих завдань, фразеологізмів, правил написання конкретних слів, відомостей про письменників. Вона може містити:

  • інформацію про твір і факти, які відносяться до нього: дані стосовно сюжету, стилістики й автора тексту;
  • розбір стилів і течій літератури (час існування стилю, специфічні течії в його межах, характерні риси, імена засновника та основних представників, найвідоміші твори в цьому стилі чи напрямі);
  • теорію літератури – терміни, визначення та приклади;
  • цитати про письменників, твори, окремих літературних персонажів.

Складання даних карток – процес суто індивідуальний. Тому при їх створенні доведеться орієнтуватися виключно на себе. Найкраще писати такі підказки  «по гарячих слідах» – одразу після ознайомлення з твором, «прикрашати» ними стіни над робочим столом, або розкладати в посібниках для підготовки. Також слід зазначити, що вивчений матеріал потрібно повторювати одразу після кожного розділу чи теми. Бажано коротко розповідати інформацію з теми собі або родичам, однокласникам і відповідати на їх питання. Це дуже ефективний спосіб.

Також кожен старшокласник знає, що з появою ЗНО, робота з власним  висловлюванням набула особливого значення: воно є складовою тестування з української мови та літератури. «Твір для сучасного учня і вчителя – один з найважчих видів роботи, який займає достатньо велику кількість часу і потребує зусиль» [11, с.10]. Дослідження показало, що цей вид роботи для учнів є найважчим, оскільки їм складно усвідомити тему, є труднощі при доборі необхідного матеріалу для прикладів, непевність у системі його викладу. Тому, на нашу думку, готуючись до написання творчого завдання на ЗНО з української літератури, учні потребують ретельної самопідготовки і співпраці з учителем. Адже допомога словесника формує навички роботи з текстами, спрямовує і наштовхує учнів на правильний крок.

Працюючи над написанням висловлювання, учні повинні пам’ятати, що списування не сприяє підготовці до складання до ЗНО. Тому поступово, спираючись на власний досвід, випускники мають складати свої власні твори-міркування. Для цього, звичайно, необхідно опрацьовувати додатковий матеріал, який буде основою для майбутніх творів:

  • розглядати можливі теми творів і алгоритми їх написання, складати план і тези до них;
  • конспектувати вислови відомих людей, знаходити епіграфи до різних тем;
  • намагатися поширювати вже створені твори власними думками, аргументами;
  • намагатися створювати рецензії на власні висловлювання.

Під час дослідження, нами, разом з учителями української мови та літератури школи, з опорою на Інтернет-ресурс, була розроблена та запропонована учням старших класів «Пам’ятка випускникам, що готуються до написання твору-висловлювання на ЗНО з української мови та літератури» (додаток 5). Тут можна побачити рекомендації щодо мовного оформлення та оформлення складових частин власного висловлювання.

Також при підготовці до тестування можна виконувати завданя формату ЗНО з української літератури, які пропонують нам сайти Інтернету та друковані посібники і збірки.

ЗНО он-лайн через мережу Інтернет – це дуже зручно, бо учень має змогу сісти спокійно вдома, пройти тест, а потім побачити свої помилки та правильні відповіді.  Аналізуючи представлені сайти,  ми знаходимо твердження, що  в тестах ЗНО з української мови і літератури не буде жодного завдання, яке виходитиме за межі шкільної програми. Також, на цих сторінках робиться акцент на необхідність серйозної підготовки: сумлінне, цілеспрямоване й чітко зорганізоване повторення всього матеріалу, винесеного на ЗНО.

Так, на сайтах Міністерства освіти і науки України пропонується всім охочим пройти пробне тестування, оголошуються правила реєстрування на ЗНО.

Ось змістовний сайт http://svitslova.com, де можна пройти багато тестів на одне й те питання, тільки різним формулюванням.

На сайті http://www.abiturient.in.ua пропонується пройти пробний міні-тест «ЗНО: українська мова та література», також надається порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання кожного року.

Сайт http://www.ukrlid.com.ua  надає вагому допомогу учням щодо написання творчого завдання під час тестування з української літератури. На цьому сайті наявні групи «крилатих висловів» на різні теми.

 А ось сторінки сайту http://www.rg-zigzag.com.ua дають можливість всім бажаючим пройти безкоштовні тестові завдання всіх років та ознайомитись зі статтями про зовнішнє незалежне оцінювання.

Сайт http://www.ukrlit.vn.ua присвячений повністю підготовці до ЗНО з української літератури. Цей сайт допоможе навчитися правильно відповідати на одне й те ж питання, яке по-різному сформульоване. Це допомагає навчитися обирати правильний варіант, а також додає впевненості у собі.

 Автори сайту пропонують наступне:

При підготовці до ЗНО не можна обійтись без друкованих видань. Міністерство освіти і науки України пропонує свій список рекомендованих посібників та навчальних підручників, за допомогою яких випускники шкіл можуть підготуватися до успішного складання зовнішнього незалежного оцінювання. Програми зовнішнього незалежного оцінювання укладені відповідно до чинних шкільних програм, тому при підготовці до ЗНО з будь-якого предмета варто використовувати тільки рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України шкільні підручники.

Посібник «Українська мова та література.» [12, с. 672]  дає якісну і ґрунтовну підготовка учнів до складання ЗНО. Тому в ньому міститься «цілий комплекс завдань, що за формою і структурою відповідають специфіці тесту зовнішнього незалежного оцінювання, які допоможуть учневі не тільки закріпити теоретичні знання, отримані під час проходження шкільного курсу, але й засвоїти необхідні для успішного складання ЗНО предметні уміння і навички».

Видавництво «Абетка» (м. Кам'янець-Подільський) підготувало посібник «Повний повторювальний курс, підготовка до ЗНО та ДПА». Матеріали збірника укладено відповідно до чинних навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з української мови та літератури і програми зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених Міністерством освіти і науки України. Посібник складається з двох частин, які містять теоретичні відомості з усього шкільного курсу української мови та літератури. У кінці кожного тематичного розділу запропоновано завдання у тестовій формі різного рівня складності, призначені для підготовки учнів до проходження зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Матеріал посібника може бути використано для проведення тематичного оцінювання знань. Збірник стане незамінним для учнів шкіл, ліцеїв, гімназій, абітурієнтів, студентів вищих навчальних закладів, учителів, викладачів Ця збірка допоможе підготуватись до складання тесту. [13, 650]

«Українська література. Міні-конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання» за авторством Авраменка О. М.  видавництва «Грамота» пропонує зміст представленої літератури. Основну частину збірника складає таблиця, в якій указується розділ української літератури, автори й основні вивчені твори в ньому, а далі – багато літературних понять із цієї теми, ключових слів за конкретними творами, відомості про літературний рід, жанр, особливості стилю письменника; вказуються герої твору, тема та ідея, короткий зміст, багато цитат, можливих афоризмів. [14, с.168].

Підсумовуючи все вище сказане, можна стверджувати, що Міністерство освіти і науки України намагається забезпечити всебічну підготовку випускників до складання ЗНО, пропонуючи велику кількість посібників. Дані довідники допомагають заповнити прогалини у знаннях з української мови, а також в кожному з них всі бажаючі  можуть пройти тестування формату  ЗНО та самостійно оцінити свої знання.

Крім усього вищезазначеного, вагоме місце у підготовці до ЗНО посідають консультації – це можуть бути он-лайн репетитори, відеоролики з певних тем тощо. А ще потрібно тренуватися виконувати тести. По-перше, це закріпить знання. По-друге, це підготує учнів до очікуваного тестування. Щоб прискорити темп відповіді на питання, таке тестування можна виконувати із секундоміром. Також слід зазначити, що вміння проходити екзаменаційні випробування в тестовому режимі допомагають систематизувати теорію і головне – напрацьовувати інтуїцію. Адже інтуїція – це робота нашої підсвідомості. Наш мозок як комп’ютер, він не може абсолютно всі напрацьовані «файли» тримати на «робочому столі». Інтуїція повинна спрацювати в потрібний момент під час роботи з тестами на ЗНО. Кращим помічником у підготовці до ЗНО з української літератури є пробне тестування, пройшовши яке, можна отримати обізнаність щодо правил складання справжнього тестування.

Отже, підготовка до обов’язкового тестування на ЗНО з української літератури є дуже великою роботою. Вона потребує системної і кропіткої праці, бо потрібно не тільки повторити об’ємний матеріал, але і підготуватися до написання творчої роботи. Тому тільки ретельно спланована стратегія підготовки випускника може принести значні результати.

ВИСНОВКИ

Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури в сучасному навчальному процесі має надзвичайно важливе значення. Тому визначена у вступі актуальність теми повністю підтвердилася в ході дослідження. Усі вказані (та багато інших) проблем, які існують в теорії та практиці підготовки випускників шкіл до ЗНО, не перекреслюють його головної переваги – ця технологія на сьогодні забезпечує найбільш об’єктивне порівняння абітурієнтів за визначеними критеріями. Також за останні роки зросла інформованість населення, діти стали серйозніше ставитись до тестів, з’явилося більше методичної та довідкової літератури, почали працювати фірми та приватні репетитори, які цілеспрямовано займаються підготовкою до тестування.

Загалом робота ґрунтується на використанні науково-теоретичних та практичних досягнень сучасних вітчизняних та зарубіжних фахівців. Основним джерелом при написанні цієї роботи були книги та статті сучасних вітчизняних дослідників, методистів та практиків: В. Аванесова, І. Булаха, Н. Гулюкіна, В.Ландсмана, А. Майорова, О. Молоковича С. Николаєвої, О. Петращука, Н. Саенка, С. Шуклиної, в яких розкриті теоретичні аспекти зовнішнього оцінювання: його зміст, завдання, технологія їх розробки, організаційно-процедурні питання контролю тощо. А також подаються шляхи вирішення проблеми проведення максимально об’єктивного контролю на основі якісних і кількісних показників.

У роботі були розглянуті практичні дослідження труднощів, з якими зустрічаються випускники під час ЗНО, діагностовано стан поінформованості учасників щодо процедури проведення зовнішнього незалежного тестування, проаналізовані результати обстеження учнів старших класів та зроблені висновки щодо ефективності застосування тих чи інших джерел інформації. А також були надані практичні рекомендації щодо подолання когнітивних, особистісних та процесуальних утруднень. Розроблено пам’ятки, які допоможуть підготуватись до ЗНО та скласти тестові випробування.

Хотілося б ще розглянути й можливість застосування сучасних технологій комп’ютерного тестування через Інтернет. Особливо актуальною така можливість є для організації тестування з дисциплін, які складає невелика кількість абітурієнтів. Бо комп’ютерне тестування дає змогу використовувати ширший набір типів завдань, зокрема – віртуальні експерименти, мультимедіа тощо, що надасть змогу отримати більш адекватні оцінки. Але поки що це  справа майбутнього.

Підводячи підсумки, хотілося відзначити, що й надалі можна уточнювати критерії, підвищувати точність оцінювання, вдосконалювати технологію підготовки до ЗНО, розвивати теорію. Все це потребує часу, фінансів та інших ресурсів. Тому більшість обговорюваних проблем неможливо вирішити швидко. Але й ігнорувати їх також не можна.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. –  К.: Перун, 2002. – 1440 с.
  2. Аванесов В. С. Тест как педагогическая система / В. С. Аванесов // Педагогические измерения. – 2007. -№ 2. – С. 33−56. [Електронний ресурс]: http: // testolog. narod. ru/Theory57. html
  3. Фігурська Л. В. Технологія конструювання педагогічних тестів: науково-методологічні основи / Л. В. Фігурська // Удосконалення змісту й технологій оцінювання якості підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог Європейської асоціації якісної освіти. – Тернопіль, 2007. – С. 127−133.
  4. Ландсман В. А. Кодекс справедливого тестування, або права осіб, що складають тест, у контексті моніторингових досліджень в освіті / В. А. Ландсман // Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. –  № 6. –  2006. – С. 11−12.ота, 2008. – 160 с.
  5. Булгакова Вікторія. Зовнішнє незалежне оцінювання з іноземних мов: досвід країн Європи / В. Булгакова // Вісник. Тестування і моніторинг в освіті.− № 10−11. – 2007. – С. 62−66.
  6. Клименко І. ЗН0−2010: особливості, переваги, недоліки / І. Клименко // Відкритий урок. – № 3. –  2010. – С. 14−15.
  7. Зельман Марк. Національне оцінювання навчальних досягнень учнів (досвід США) / Марк Зельман // Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. – № 9. 2008. – С. 24−29.
  8. Лікарчук І. Тестування по-українськи / І. Лікарчук // Відкритий урок. – № 11. – 2008. – С. 13−15.
  9. Ландсман В. А. Організація зовнішнього стандартизованного оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13. 00. 01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В. А. Ландсман. – Харків, 2005. – 20 с.
  10. Аванесов В. С. Проблема становлення національної системи педагогічних вимірювань / В. С. Аванесов // Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. – № 1. –  2008. – С. 38−42.
  11. Блонский П. П. Предисловие / П. П. Блонский // Тесты: теория и практика. Сборник № 1. – М.: Работник просвещения, 1928. – 80 с.
  12. Українська мова та література. Комплексний довідник: 4-те вид., доп. та перероб./ Марченко А.С., Марченко О.Д., Попко О.Г., Співак Т.К., Черсунова Н.І., Якименко О.О. – Х.: ФОП, 2012. – 672 с.
  13. Куриліна О.В., Земляна Г.І. Українська мова та література. Довідник, тестові завдання : Повний повторювальний курс, підготовка до ЗНО/ О.В. Куриліна, Г.І. Землянова – Кам'янець-Подільський.: Абетка, 2016. – с. 650.     
  14. Авраменко О.М. Українська література / О.М. Авраменко // Міні-конспекти для підготовки до ЗНО 2013 – К.: Грамота, 2013. – 168с.

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

  1. http://znoclub.com/blog/685-shcho-take-zno.html
  2. https://vk.com
  3. http://vk.com/wall266718987_1785
  4. http://vk.com/wall266718987_1794
  5. http://vk.com/wall266718987_1825
  6. https:// uk.wikipedia.org/wiki/
  7. http://zvo.cv.ua/zno-dpa-olmpadi/

 

Категорія: Позоурочна діяльність | Додав: olenabalyeva (15.12.2016)
Переглядів: 456 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz