Займаючись ретельним плануванням навчально-виховного процесу, а потім здійснюючи задумане на практиці, у кожного з нас виникає питання, а чи збігається реальність з нашими планами? Якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної і культурної злагоди та економічного зростання. Засобом отримання об’єктивної інформації про стан освіти та розроблення відповідних стратегій розвитку галузі є моніторингові дослідження. Саме вони дають порівняльну інформацію про рівень навчальних досягнень школярів, а тому є підставою для корегування навчального процесу, методик викладання, оновлення змісту освіти.
На сучасному етапі розвитку науки управління в працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених (Г.В.Єльника, А.М. Майоров, О.М.Подмазін, С.Е. Шишов, В.А.Кальней та. ін.), сформульовано концепцію моніторингу в освіті. Аналіз наукових джерел дає підстави стверджувати про ґрунтований опис теоретичного аспекту проблеми.
Проте практичний аспект досліджуваної проблеми залишається недостатньо розробленим, що зумовлює потребу в подальшій розробці, науковому обґрунтуванні, експериментальному дослідженні моніторингу якості початкової освіти та адаптації результатів дослідження на місцевому рівні.
Мета статті – подати запроваджену технологію моніторингу якості освіти в початкової школі Гірницької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 як механізм управління якістю освіти у навчальному закладі.
Звичайно, управлінська та педагогічна діяльність кожної школи на підставі моніторингу має свої особливості і вимагає серйозної підготовки та створення відповідної інформаційної системи. І робота над даною проблемою варто зусиль, бо роль моніторингових досліджень є підґрунтям для прогнозування розвитку освітньому прцесу будь-якого закладу.
Моніторингу якості освіти слід розглядати як інструмент методичного й управлінського забезпечення державного стандарту початкової загальної освіти; моніторинг-це ре гульне безперервне контролююче відстеження якісних результатів навчання, виховання, розвитку учнів у системі «учитель-учень». Педагогічний моніторинг є формою організації, збору, збереження, обробки і поширення інформації, що забезпечує безперервне відстеження стану викладання і рівня навчальних досягнень учнів.
Мета педагогічного моніторингу:
- проаналізувати й оцінити результативність навчання;
- оцінити ефективність навчального процесу з погляду Державних стандартів початкової загальної освіти;
- проаналізувати успішність навчання з урахуванням особливостей учнів;
- узагальнити позитивний педагогічний досвід.
Адміністрація школи та педагогічний колектив має чітко розуміти, що якість не з’являється раптово. Її необхідно планувати. Якість повинна бути найважливішою планкою в стратегії школи і досягатися систематично у суворій відповідності з процесом стратегічного планування.
Ключові проблеми моніторингових досліджень, означені нашим закладом, наступні:
- бачення системи моніторингу якості освіти, головних завдань, які стоять перед кожним педагогом;
- усвідомлення очікувань вихованців, застосування відповідних методів для задоволення їхніх потреб або вимог;
- визначення критичних факторів, які можуть стати на заваді досягнення очікувань;
- здійснення методичного супроводу роботу педагогічного колективу, внеску в його розвиток;
- відслідковування результатів, розробка реальних механізмів дій на випадок помилок чи невдач.
Попередні результати дослідження свідчать, що протягом навчального року вчителям слід постійно готувати учнів до моніторингових досліджень, а саме: на початку кожного навчального року пропонувати дітям діагностичну роботу, що має включати завдання для визначення рівня сформованості загально навчальних умінь і навичок кожного; аналізувати виконанні роботи і, об’єднавши учнів у групи (відповідно до прогалин у знаннях), планувати колекційні заходи; систематично відслідковувати динаміку подолання неуспішності.
Так учні третіх-четвертих класів нашої школи мають папки особистого зростання, в яких зберігаються графіки всіх досягнень («гілочки росту), аналізи контрольних робіт і всі опорні схеми, творчі завдання, напрацьовані самими дітьми . Отже, школярі та їх батьки можуть, звернувшись до даних матеріалів, проаналізувати рівень сформованості знань і вмінь дітей, візуально відстежити їх особистісне зростання (навіть якщо воно відбувається в межах одного рівня). Про ефективність даної роботи свідчать результати моніторингових досліджень якості знань з ряду предметів.
Дана форма контролю дає можливість:т учителям – бачити кожну дитину, через системну корекційну роботу вплинути на результативність навчання; учням-відчувати зацікавленість з боку пелагів, самим більш відповідально ставитись до уроків.
Відшукуючи нові шляхи підвищення ефективності роботи у даному напрямку на сьогодні здійснено вдосконалення моніторингової системи закладу шляхом напрацювати різноманітних тестових завдань для проведення поточного й тематичного оцінювання. Адміністрація школи націлює широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різних форматів і різного ступеня складності.
Така уніфікована система моніторингу дозволяє нам краще забезпечувати диференціацію, індивідуальний підхід у роботі з учнями, особистісну спрямованість навчально-виховного процесу. Звичайно, дане від слідкування не має на цьому закінчуватися. Учителі початкових класів повинні обов’язково ознайомити з результатами діагностики навчальних досягнень своїх випускників вчителів-предметників, які викладатимуть основи наук у п’ятому класі. А забезпечення наступності, в тому числі продовження накопичення матеріалу в учнівських порт фоліо, гарантує: на етапі початкової освіти – спрямованість освітньо-виховної роботи на ті вимоги, які будуть пред’явлені в основній школі; на етапі базової середньої освіти – спирання на наявний рівень навчальних досягнень молодшого шкільного віку, їх активне використання в навчально – виховному процесу індивідуальну роботу в разі інтенсивного розвитку, спеціальну допомога в корекції несформованих на попередньому етапі якостей, перспективний розвиток інноваційних видів і форм діяльності учителя, нових рис особистості школяра. Ми переконані, чим більше інформації про можливості і стан кожного учня отримає вчитель, тим ефективнішим та результативнішим буде подальший процес навчання.
Отже, широке впровадження в освітню практику моніторингових досліджень у початковій школі дозволить досягти єдності навчально-виховної, інноваційної діяльності, неперервності, наступності освітнього процесу, надасть рівні можливості й умови для різнобічного розвитку і формування власної стратегії життєтворчості кожному вихованцю.
Література:
- Єльникова Г.В Моніторинг діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу/Г.В.Єльникова // Управління школою. – 2002. - №8. – с.21-25.
- Закон України «про загальну середню освіту» (ст. 12, 15, 31). Державний стандарт початкової загальної освіти // Шкільний світ. – 2006. - № 2
- Майоров А.Н. Моніторинг в образовании / А.Н Майоров. – СПб.: Образование –Культура, 1998. – 344 с.
- Національна доктрина розвитку освіти // Нормативно-правове забезпечення освіти: в 4 ч. – Х.: Основа, 2004. – Ч. 1. – С.5-24
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про невідкладне заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» від 31.12.2005 р. № 1312. – К., 2006.-7с.
- Рябова З.В Моніторинг навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи / З.ВРябова // Науково-пізнавальна діяльність учасників освітнього процесу навчальних закладів різних акредитації: зб. наук. праць. – К.: Науковий світ, 2002. – С.192-201.
|