Перебіг уроку

І. Організація класу. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Учитель. Любите читати книжки про пригоди, про усілякі детективні історії. Мабуть, любите і самі мандрувати, щоразу бачити щось нове, незнане. Особливо мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі? Тоді нам сьогодні всім крокувати однією дорогою до відкриття великої «Таємниці козацької шаблі».

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Чи любите ви мандрувати?
• Яким способом ви подорожуєте?
• Чи була у вашому житті подорож, яка запам’яталася вам особливо?
• Куди ви мрієте здійснити подорож у майбутньому?
• Чи цікавитеся ви історичним минулим нашої країни?
• Що ми знаємо про історичне минуле нашого народу?
• З яких творів ми можемо дізнатися більше?
• В яких народних переказах, вивчених нами, мова йде про козаків?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми познайомимося із творчістю відомої сучасної української письменниці Зірки Мензатюк, розпочнемо працювати над повістю «Таємниця козацької шаблі», яку ви прочитали вдома. У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Сьогодні ми спробуємо зануритися у ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка. Зірка Захаріївна стверджує, що література повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо.

ІV. Основний зміст уроку.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми браття козацького роду.

• Звідки ці рядки? Пригадайте, будь ласка. А чи пам’ятаєте ви авторів? (Музика М.Вербицького, слова П.Чубинського).
• Сьогоднішній наш урок має на меті довести, що ми – справжні українці, що ми знаємо літературу, мову, історію, культуру та традиції своєї землі.

Проблемне питання: навіщо нам, українцям, потрібні козацькі реліквії?

• А ви знаєте що таке реліквія? (робота з додатковою літературою)

Є письменники, які починають творити мало не з пелюшок. За першої можливості, тобто тільки-но навчившись виводити літери, вони хапаються за перо й видають на гора талановитий літературний твір. А раз почавши, вже ніколи не звертають з обраного шляху. Такою письменницею є Зірка Мензатюк – улюблениця багатьох українських дітлахів.

Мензатюк Зірка Захаріївна народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Набожна, добра матір, герой-фронтовик батько (його, орденоносця, після війни відправили у сталінські концтабори! Батько був колишнім політв’язнем) виховали свою єдину доньку справжньою українкою, яка писати почала, коли вчилася у другому класі. Зірка Захарівна пам’ятає навіть точну дату: 14 жовтня 1963 року. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ «Ліс восени». Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п’ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні – чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Танасій та й закопав, а вона викопала і видає за свої. Писати вірші і друкуватися в районній і обласній газетах почала в шкільні роки (перший вірш був надрукований в 11 років). Перегляд відео «До Міжнародного дня рідної мови»

• До чого закликає нас письменниця у переглянутому відеоролику?
• Діти, що з отриманої інформації вам здалося незвичайним? (очікувана відповідь – ім’я письменниці )

От як сама Зірка Захарівна розповідає про походження свого імені: «У Мамаївцях під Чернівцями, де я народилася, це ім’я найзвичайнісіньке. Там чимало Зірок, Півоній, Калин, Фіалок. Мої земляки мають пісенну, поетичну вдачу»

В українському народознавстві звичай імянаречення пов’язано з переконанням, що вдало обране ім’я має сприяти щастю та добробуту немовляти, саме воно визначатиме його долю.

• На вашу думку, ім’я «Зірка» якось вплинуло на долю письменниці?

Отже, ми познайомимося з пригодницькою повістю «Таємниця козацької шаблі», яка уперше була видана у Львові видавництвом Старого лева у 2012 році, кількістю у 1000 примірників. Поки що це єдине видання. До речі, сучасну письменницю Зірку Мензатюк уперше ввели до програмового вивчення. Повість складається з 11 розділів з назвами та епілогу.

• Діти, як ви гадаєте про що може йти мова у творі з такою назвою?

В одному з інтерв’ю авторка розповіла як прийшла до неї інтрига повісті «Таємниця козацької шаблі»: «Вона народилася з моїх мандрівок із чоловіком і дочкою. Спершу я хотіла написати про пригоди з чарівним автомобілем. Але в повісті мав бути мотив, заради якого здійснюється подорож. Цим мотивом стала козацька шабля».

Пригоди, пригоди… Що ж таке пригодницька повість?

Пригодницька повість – це великий за обсягом твір, у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.

Пригодницький твір має складний, заплутаний сюжет, із героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно ж, виходять переможцями. Пригоди можуть бути значні, як у творі «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна, або звичайні, які часто трапляються з дітьми у повсякденному житті, як-от у «Тореодорах з Васюківки» Всеволода Нестайка.

Робота над змістом твору

• Чи сподобався вам твір?
• Що вас найбільше вразило? Схвилювало?
• Які епізоди найбільше запам’ятались?
• А які незрозумілі, або маловідомі слова зустрілись?

Словникова робота

Булава – палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була знаком гетьманської влади(в Україні і Польщі).

Корогва (хоругва) – прикріплене до довгого держала полотнище із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу.

Отаман – головний керівник козацького війська.

Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений позументами та хутром – показник належності до польської шляхти і заможного козацтва.

Шляхта – дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі.

Литаври – ударний мембранний музичний інструмент у вигляді півкулі на підставках, отвір якої затягнений шкірою, різновид барабана.

Кольчуга – частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець.

Гетьман – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі.

Старшина – офіцерський чин у козацьких військах, що відповідав чинові підполковника.

Обмін думками за змістом прочитаного

• Назвіть героїв твору. Хто з героїв викликає симпатію? А хто відразу?

(дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка; легкова машина на ім’я Машка; дядько Богдан; національно свідомий, дуже патріотично налаштований привид; пластуни зі Львова Северин та Василь; «Пласт» – національна дитячо-юнацька організація України, мета якої сприяти всебічному патріотичному вихованню української молоді на засадах християнської моралі. Головні обов’язки пластуна: бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом.

родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син – молодий, чепурний чортик Антип; «Добірне товариство», яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком; миршавий та дебелий та ін..)

«Лови помилку». Перевірка змісту повісті

1. Патріотично налаштований привид порадив шукати старовинну реліквію на старому бойовищі, можливо, у замку чи фортеці на заході України.
2. У подорож сімейство Руснаків вирушило на чорному джипі.
3. Першочерговою метою своєї подорожі визначили Берестечко.
4. Наталка потрапила в пастку і впала в колодязь без води у замку в м. Дубно.
5. Дівчинка в колодязі знайшла золоті монети і самоцвіти.
6. У Берестечко Руснаки приїхали у дев’яту п’ятницю після Великодня, коли туди збираються свідомі українці вшанувати пам'ять загиблих козаків.
7. У Берестечку Наталка загубилася і в неї вкрали гроші.
8. У Підгірцях дівчинку викрали і притягли силоміць на відьмацький бал.
9. У Олеському замку Руснаків ледь не затримали за крадіжку шаблі.
10. Якби Наталка з батьками не змогла вчасно відгадати загадку Антипка і знайти шаблю, вона б мусила все життя брехати.
11. Розгадати загадку Антипка допомогла пісня про Хмельницького.

V. Закріплення та узагальнення вивченого (тести)

1. Зірка Мензатюк працює…

Р) вчителькою і письменницею;

С) письменницею та журналісткою;

Т) художницею та журналісткою

2. Зірка Мензатюк пише свої твори для:

Л) дітей молодшого та середнього шкільного віку ;

М) дорослих; Н) студентів.

3. «Таємниця козацької шаблі» за жанром:

А) пригодницька повість; Б) казка; В) оповідання.

4. Родина Руснаків це:

А) бабуся, тато, Тетянка;

Б) мама і дві доньки;

В) тато, мама, Наталка.

5. Привид з повісті:

А) патріотично налаштований;

Б) фантастично налаштований;

В) ворожнече налаштований.

6. Машка в повісті:

С) автомобіль; Т) корова; У) однокласниця Наталки.

7. Скільки згадується історичних пам’яток у творі?

З) 9; И) 7; І) 4.

8. У повісті можна зустріти:

Л) нечисту силу; М) космічних істот; Н) роботів.

9. У творі згадуються назви:

А) річок; Б) океанів; В) морів.

10. Наталочка скріпляє угоду з чортиком Антипом краплею:

Д) власної крові;

Е) джерельної води;

Є) яблуневого соку.

11. Чому родина Руснаків вирушила у пошуки козацької шаблі?

С) бо вони хотіли її продати за кордон;

Т) аби створити власну колекцію козацьких реліквій;

У) бо вони були патріотами свої країни.

12. Зі скількох розділів складається повість?

Ф) 16; Х) 11; Ц) 23.

Звірте свої відповіді шляхом взаємоперевірки. (відповіді на слайді) Які слова утворилися? Так, саме з цими словами «СЛАВА», «СИЛА», «ДУХ» асоціюється козацька шабля. Тож, навіщо нам, українцям, потрібні козацькі реліквії?

VІ. Підсумок уроку

Головний урок цієї книги в тому, що здолати зло можна лише разом, і тому за шаблю борються і мертві, і живі, бо національна пам’ять, козацька слава і майбутнє України невід’ємні одне від одного. Шабля – символ, та значно важливіше, що діється в серці людини, і ким вона є насправді.

Принцип незакінченого речення :

«Я себе вважаю справжнім патріотом (патріоткою) тому що я….»

VІІ. Домашнє завдання

Додаток до уроку

Мензатюк Зірка Захаріївна народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Набожна, добра матір, герой-фронтовик батько (його, орденоносця, після війни відправили у сталінські концтабори! Батько був колишнім політв’язнем) виховали свою єдину доньку справжньою українкою, яка писати почала, коли вчилася у другому класі. Зірка Захарівна пам’ятає навіть точну дату: 14 жовтня 1963 року. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ «Ліс восени». Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п’ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні – чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Танасій та й закопав, а вона викопала і видає за свої. Писати вірші і друкуватися в районній і обласній газетах почала в шкільні роки (перший вірш був надрукований в 11 років).