Середа, 13.12.2017, 04:48
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

"З любові і муки народжується письменник – іншого шляху нього нема". Щира і віддана любов у новелі "Три зозулі з поклоном"
28.12.2014, 11:45

Перебіг уроку

 

  1. Оголошення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

Учитель.  Своєрідно творив письменник. Саме творив, а не писав, оскільки кожна новела спершу ним довго виношувалася. «Кожне оповідання лежить під серцем (хоч я його й знаю), але доти, доки не стане мені спогадом....— не раз письменник говорив друзям. - Мені здасться, що спочатку йде робота душі. Часом напружена, інколи прихована. Але постійна робота душі. І коли настає мить, що вигострилась думки до краю біль серця такий, що воно обкипає кров'ю, а напруга така, ніби кожен нерв - напнута струпа на скрипці, ледь-ледь торкни і - він застогне словом. Цей процес схожий, як ото лінза збирає сонячні промені в один пучок. Так і тут: думка, серце і нерви повинні сконцентруватися в слові». Над словом письменник працював довго і важко, мучився над ним, але ж і знаходив таке, якого ніяким іншим не заміниш.

     «У художнього слова одна - єдина функція. Ця функція зветься необхідністю»,— читаємо в його щоденнику. І справді, тільки необхідні слова знаходив письменник, тому й влучали вони прямо в серце. У своїх творах він був щирим, сміливим і відвертим.

      Улюблений жанр Тютюнника - оповідання. У короткій новелі він умів повно, об'ємне розкрити внутрішній світ героя.

      Григір Тютюнник вважав, що новела стоїть до поезії найближче, і тому більшість його творів — це невеликі оповідання. Цей жанр вимагав від письменника самодисципліни і великої концентрації думки. Тютюнник працював над кожним словом, мучився, але й знаходив таке, якого ніяким іншим не заміниш. Він вживав тільки найнеобхідніші слова, тому вони й влучають прямо в серце, правдиво змальовуючи життєві ситуації. Він умів у короткій новелі повністю розкрити внутрішній світ героя, показати високі почуття («Зав'язь») чи такі ганебні явища, як бездуховність, споживацтво, конформізм, міщанство («Син приїхав»). Письменник говорив про серйозні деформації не тільки в соціальному устрої, а й у національному українському характерові. Він говорив про це відверто й сміливо. Тому після опублікування майже не кожного твору в його бік щедро сипалося каміння «праведної» офіційно-класової критики. Звинувачували в чому завгодно, а узагальнюючим акордом завжди було те саме: «очорнення світлої, радісної радянської дійсності». Деякі твори не друкували зовсім. Незважаючи на це, кожне нове оповідання чи повість митця кричали тією ж гіркою правдою життя, що й попередні. В часи духовної стагнації, коли він творив (кінець  60-х - 70-ті рр.), Григір Тютюнник залишався правдивим, безкомпромісним і сміливим.

 

  1. Актуалізація опорних знань.

 

  1. Учнівська доповідь про роки масових репресій в Україні.
    • Що ви знаєте про 30-ті роки в житті нашої країни?

 

  1. Історія написання й публікації  твору.

Учитель.  «Три зозулі з поклоном» - новела автобіографічна. У головних героях легко впізнаються сам автор і його безталанний батько. Григір Тютюнник написав цей твір тоді, коли зовсім не вільно було говорити про арешти, заслання у Сибір. Ця новела — згадка про батька, якого як ворога народу забрали в 1937 році.

          Григір довго не міг опублікувати цю новелу, цю, без перебільшення, художню перлину — у застійні роки не допускали навіть натяку на жахіт­тя сталінщини. Хоч у творі ніде прямим текстом Про це й не сказано. Врешті "Три зозулі..." надрукував журнал "Ранок". Однак з однією "невинною" правкою. В останньому передсмертному листі Михайло просить дружину: "Не суди мене гірко. Але я ніколи нікому не казав неправди і зараз не скажу: й чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінькіаських бандуристочка сліпенький, три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть од морозу". Далі йде від автора: "Сибір неісходиму" було нерішучою рукою закреслено густим чорним чорнилом, а вгорі тією ж рукою написано знову: «Сибір несходиму».

 

Та якщо навіть у 1937 році чиясь "нерішуча рука" не наважилася закреслити місце ув'язнення, то в 1977-му — інша "десниця" виявилася рішучою й твер­дою (мабуть, од давнього страху): "Сибір неісходиму" було виправлено на "цей світ неісходимий".

     Ніби дрібниця, але як вона характеризує недав­ню добу з її безсоромною брехнею й фарисейством.

 

  1. Сприймання і засвоєння матеріалу.            

 

Учитель.  Як уже мовилося, Григір Тютюнник ніс правдиві й невтішні вісті про свій час. І при всьому тому його душа не озлобилася — вона була в нього чиста, світла, аж промениста. Співчутлива до чужого горя й радісно усміхнена до добра й краси. Тому-то й тво­ри його сповнені людського тепла, ласки й милосердя до всього живого їй сущого. Нехай цей трагічний, але разом з тим і щемливо ліричний твір – «Три зозулі з поклоном», прозвучить на сьогоднішньому уроці повністю.

   

  1. Сприйняття тексту новели.

    Пропоную учням відеолекцію з програмно – методичного комплексу навчального призначення (конструктор уроків) автор - закрите акціонерне товариство «Мальва», де текст новели «Три зозулі з поклоном» читає близький друг Григора Тютюнника, письменник Григорій Булах (частина 8).

                                                                                                        Григорій  Булах  на  вечорі

                                                                                                        пам'яті Григора Тютюнника

  1. Аналіз новели «Три зозулі з поклоном».
  • Про що ця новела?
  • Як ви розумієте епіграф новели: «Любові Всевишній присвячується».

     Присвячена новела "Любові Всевишній". А любов ця й справді була, як кажуть, неземна. Тридцятитрирічного чоловіка Михайла, батька оповіда­ча, безнадійно покохала молода дівчина Марфа Яркова. Вона й жила на світі тільки тим, що могла бачити його — односельцями ж були, і ось прийшла біда: Михайло попав у веремію сталінських репресій і опи­нився в сибірських концтаборах. Тепер дівчину три­мали на світі листи Михайла, які він, зрозуміла річ, писав не їй, а своїй родині. Вона ж потайки просила листоношу тільки в руках "подержати письомце" ("сльози рясно котяться їй по щоках,— пригортає його до грудей, цілує у зворотну адресу..,"). Так були знедолені всі четверо — оповідач з матір'ю, його батько й Марфа, знедолений весь народ.

  • Знайдіть у творі наскрізну художню деталь, визначте її ідейне навантаження.
  • У чому своєрідність композиції новели?
  • Що таке обрамлення та для чого використовує його автор ?
  • Зіставте образи Марфи і Софії. Спільне і відмінне між ними.
  • Як розкривається багатство внутрішнього світу, глибина почуттів Марфи ?
  • Чому так мало треба було цій жінці (лише "доторкнутись до листа), щоб пережити хвилини справжнього щастя?
  • Чому вона перша вгадувала про лист?
  • Звідки мати знала про Марфине почуття і чому ніколи нікому про це не качала й не вбачала в ній суперницю ?
  • Як розкриваються образи батька і Марфи очима матері? Якими вони уявляються вам?
  • Чому так чекала листів від Михайла «маленька» Марфа?
  • Чи претендувала вона на щось, кохаючи чужого чоловіка?
  • Що відчував до неї Михайло?
  • Про які риси характеру свідчить таке ставлення Михайла до Марфи?
  • Як у листах Михайло розповідав про своє життя у «Сибіру неісходимому»?
  • Чому ж все-таки не одружилися Марфа і тато героя, адже вони відчували один одного навіть на величезній відстані?
  • Як ви розумієте слова оповідача: «Очі мамині сухі, голос не здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять, їй не болять - вони закам'яніли»?
  • Прокоментуйте діалог між Марфою і поштарем. Яку рису в характері поштаря ви б виділили як визначальну?

 

Особливу увагу учнів слід звернути на «Останній лист від тата».

  • Як лист вписується в композицію твору?
  • Які почуття він викликає?
  • Якою уявляється вам історія життя батька?
  • У чому причина його трагічної долі?
  • Як риси ментальності українського характеру ви побачили в цьому героєві?
  • Прокоментуйте рядки з листа батька: «...я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть від морозу».
  • Визначте символічне значення ключової деталі «три зозулі з поклоном» і поясніть, чому так названо оповідання.
  • Спробуйте відповісти на запитання сина: «Як вони чули одне одного - Марфа і тато? Як?.. Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?»
  1. Самостійна робота - різнорівневі завдання за творчістю Григора Тютюнника (рівень складності обирають учні)

 

     II  рівень ( б балів).

1.      Назвіть улюблений жанр Григора Тютюнника. (1 б.)

  1. Роман.
  2. Повість.
  3. Новела.                                                                                   

2.      Ким доводилися один одному Григір І Григорій Тютюнники?    (1 б.)

  1. Тезками.
  2. Братами.
  3. Батьком і сином.

3.      Хто був героями творів  Григора Тютюнника?    (1 б)

  1. Представники влади.
  2. Історичні особи.
  3. Прості люди.

4.     У якому університеті учився Григір Тютюнник   (1 б.)

  1. Київському.
  2. Харківському.
  3. Львівському.

5.     Дайте відповідь на питання (2 б.)

  • Чому Олесь Гончар назвав Григора Тютюнника « живописцем правди»?

 

     III рівень (9 балів).

Дайте розгорнуту відповідь на питання (кожна правильна відповідь – 3 б.).

  • Прокоментуйте слова Григора Тютюнника: « Інколи я відчуваю людину, як рана сіль».
  • Прокоментуйте висловлювання Григора Тютюнника про моральну атмосферу 70 - х років в Україні: «на кожного Авеля по три Каїни».
  • Над чим змушує нас замислитись новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»?

 

     IV рівень ( 12 балів).

Напишіть міні - міркування на одну з тем:

  • Автобіографічні мотиви у творчості Григора Тютюнника.
  • Першовитоки творчості Григора Тютюнника.
  • Роль деталі у творах Григора Тютюнника.

 

  1. Підсумок уроку
  • У чому неповторність таланту Григора Тютюнника?
  • Які особливості його своєрідного, яскравого творчого стилю?
  • Як досяг письменник такої глибини художньої правди?
  • Яке його людське і мистецьке кредо?

Вчитель.  Твори Григора Тютюнника цікаві ще й тим, що в них майже немає відступів. Це характерна особливість його художньої манери. Натомість одразу подаються яскраві життєві картини, гострі діалоги, в яких чітко вимальовуються характери героїв, або подається подія, що є зав'язкою твору.

     Автор ніколи не виступає моралізатором, який повчає читача. Він надає нам право самим оцінювати його героїв, він любить свого читача, поважає його і вірить у нього. Змальовуючи життєві обставини, письменник створює правдиві образи сільських трудівників. Часто він списував ті образи з реальних людей, які жили в рідному селі Шилівці і сходилися вечорами на куток до Хтудулів - так прозивали в селі Тютюнників по дідові, бо ті завжди мали на столі дерев'яне коритчатко з січеним тютюном, уміли гарно перекривляти, себто копіювати односельців, і взагалі любили побалакати. І гомонять та реготні справляють такі, що аж стріха шелестить, а з відчинених навстіж дверей дим валує надвір, як із шинку.

  • А чи потрібні нам нині морально – етичні уроки Тютюнника. І передовсім які?..

 

  1. Домашнє завдання.
  • Прочитати і проаналізувати твори Г. Тютюнника «Син приїхав» або «Смерть кавалера» (на вибір);
  • підготуватись до наступного уроку (біографія Василя Стуса);
  • повторити тропи;
  • *** групі літературознавців – художньо - музичну композицію.
Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 1605 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz