Середа, 23.05.2018, 23:13
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

Остап Вишня «Сом». Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Павла Губенка.
12.11.2017, 21:45

«Усмішки» Остапа Вишні я полюбив.

Полюбив їх за те, що вони ніжні, за те, що

вони жорстокі, за те, що вони смішні, за

те, що вони глибоко-трагічні.

Микола Хвильовий

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Встановіть послідовність подій у «Моїй автобіографії»:

  1. «Повіз мене батько у Зіньків».
  2. «Повезла мене мати аж у Київ, у військово-фельдшерську школу».
  3. «У "Вістях" я почав працювати за перекладача».
  4. «Бігав з Центральної ради в університет, а з університету в Центральну раду».
  5. «Зробився я Остапом Вишнею».
  6. «Писати в газетах я почав у Кам’янці на Поділлі».

Відповідь: 1,2,4,6,3,5.

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

І бур'ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупостів.

 

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелеві в вічі,

Любий наш Михайлович Павло!

 

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч злобним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

 

Без гучних прожив він декламацій,

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

Максим Рильський

 

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

У 1949 році Остап Вишня, не приховуючи іронії, написав своїм недоброзичливим критикам: «Спасибі вам усім, мої дорогі рецензенти, за вашу думку про мою роботу! Пишіть, що хочете, говоріть, як знаєте!

Мою роботу рецензував народ!…Чи зрозумієте ви; рецензенти мої, що взявшись за літературну роботу, я ніколи не думав про гонорар, про свою славу і всяке таке. Я почав робити те, що, на мою думку, могло дати користь народові.

…Найвищого «гонорару», як веселий блиск в очах народу, нема».

Хоч деякі твори Остапа Вишні, як кажуть, віджили своє, його мисливські усмішки і донині чарують нас сміхом, дотепністю, легкою іронією та ліризмом, українознавчі гуморески примушують замислитися «про себе й про нас». Сьогодні на уроці ми розширимо своє уявлення про ідейно-художнє багатство кращих творів Остапа Вишні.

  • Саме із полюванням та рибальством як великою життєвою пристрастю письменника Остапа Вишні і буде пов’язана тема нашого уроку. Зупинимось на цьому детальніше.

Демонструється відеоролик «Невідоме із життя Остапа Вишні».

 

III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

Отже, Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Але, як правило, ніякої здобичі не привозив. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова «Живіть, зайці!» Бо його основна мета – помилуватися чудовою природою, поспілкуватися з місцевими жителями, послухати дивовижні й дотепні мисливські історії. Усі ті спостереження, усе почуте великий гуморист записував і використовував при написанні своїх знаменитих «Мисливських усмішок». Найповніше видання цього циклу вийшло в 1958 році.

«Мисливські усмішки» – явище в українській літературі неповторне. Адже в них органічно поєдналися гумор народного анекдоту і пейзажна лірика. Вони нагадують «поезію в прозі» й можуть розглядатися поряд із «Записками мисливця» І. Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями М. Лєскова, М. Пришвіна та ін.

Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися без здобичі, бо не за нею ходили, але задоволені й щасливі. «Мисливські усмішки» – яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі. З великим замилуванням в одній із них описує Остап Вишня природу річки Оскіл.

 

Аналіз усмішки «Сом»

Послухайте, як описує цю річку письменник: «Заплава річки Осколу, де він у цьому мiсцi розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні…».

  • З яким настроєм говорить письменник про річку?

 

Робота в парах. Поставте запитання один одному до усмішки «Сом».

Міні-дослідження: (два учня отримують тексти, один – усмішки «Сом», інший – словникову статтю).

Завдання для всіх інших – встановити, де текст усмішки, а де – науковий текст. Аргументувати свою відповідь. Знайдіть спільне в описах.

Науковий текст

Сом – осідла риба. Зазвичай, все життя проводить в одній ковбані, якщо тільки надзвичайні обставини не змусять його шукати інше місце. Сом веде самотній спосіб життя, лише деяке скупчення можна спостерігати в зимувальних ковбанях. Перші 2-3 роки молоді соми теж намагаються триматись разом, найчастіше це спостерігається у місцях, багатих на корм. Соми ведуть переважно нічний спосіб життя.

Їжа сома дуже різноманітна. Він поїдає молюсків червяків, раків, але переважно – рибу. Необережний водоплавний птах чи тваринка також можуть стати його жертвою. Особливо сом полюбляє їсти жаб.

Багато рибалок-сомятників переконують, що сомам дуже подобається запах паленого пір’я, шерсті, войлоку. Як приманка, використовується і жива риба: карась, бички, тарань та ін.

Сом – найбільший прісноводний хижак. Усім відомий цей гігант – мешканець ковбань та засмічених річкових ям, хто за розповідями та книжками, а хто і з власного досвіду знає про великих сомів. А буває ця риба вагою до 300 кг! Такі велетні, вважають учені, як правило, мають вік 80-100 років! Найчастіше ловляться соми лише вагою 10-20 кг. Звичайно ж, рибалки, що спеціалізуються на лові цих дивовижних риб – сомятники, ловлять все ж дуже великі екземпляри – до 100 кг.

Художній текст (усмішка)

Сом – риба осiла. Живе сом в якiйсь одній ковбанi i майже ніколи її не кидає. Дорослий сом. Молоді соменки й соменята – тi меткiшi, вони бродять по всій рiчцi, на чужі «вулиці» запливають.

Чим живляться соми, що вони їдять? Соми їдять рибу, жаб, каченят, гусят…

Найкраще ловиться сом теплими лiтнiми місяцями, вночі.

Ловлять сомів вудочками, бере він i на спiнiнг, а великий - на спецiальнi великі гаки.

Чим наживляти гаки на сома? Черв’яками, живцями, жабами, можна чіпляти шматки м’яса i т. д.

На великих сомів на гака, як ви мали нагоду пересвідчитися з нашої розповiдi, найкраще чіпляти гусака або гуску, собаку сетера-гордона або бурого чи гімалайського ведмедя. На білого ведмедя сом не бере, бо білий ведмідь звір полярний, а сом любить теплі води й не дуже холодних звiрiв.

Як ловити сома?

Дуже просто: наживляйте гачка, сидіть i чекайте. Почне клювати – пiдсiкайте. Пiдсiкши – витягайте. Витягли – зразу ж беріть ножа i розчиняйте сома, бо були випадки, коли в сома в череві знаходили рiзнi цiкавi речі: копчену ковбасу, вареного рака й пару цiлiсiньких шпротів. Отже iнодi сом вам принесе не тільки самого себе, як свіжу й дуже смачну рибу (якщо її засмажити), а ще й неабияку холодну закуску.

Інтересна риба сом!

За царського режиму, як свідчать дореволюцiйнi рибалки-письменники, сом важив до 400 кiлограмiв, ковтав собак i ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну i ковтатиме симентальських бугаїв i невеличкі буксирні пароплави…

Все можливо, хоч ми особисто, рибалки-письменники, у це не дуже віримо. Радянському письменникові не до лиця, – м’яко кажучи, – перебільшувати.

А сома… сома мені самому доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн! Тільки трохи довшого.

Це, дорогі наші читачі, серйозно i без жодного перебільшення.

 

Робота над характеристикою героя.

Герої «Мисливських усмішок» – благородні, розумні, кмітливі й дотепні люди. Вони веселі оповідачі, знавці безліч мисливських вигадок і побрехеньок. Разом із тим – щирі любителі й охоронці природи. Саме такими є й персонажі гуморесок, що їх ми аналізуватимемо.

  • Схарактеризуйте оповідача гуморески «Сом». (Проста людина, дотепний оповідач, уміє посміятися і над собою, і над іншими, наприклад, паном; любить природу, захоплюється її красою; милується качаточками-чиряточками; не позбавлений фантазії).

 

  • завдання для сильних учнів. Складання сенкану

Вишня

Іскрометний, розумний.

Вчиться, працює, шукає.

Дорогу до усмішки прокладає.

Основоположник.

 

Остап Вишня

Веселий, життєлюбний.

Смішив, відбув заслання, залишився у серцях.

Треба любити людину більше…

Гуморист.

 

IV. Підсумок уроку.

Позиція «Залиши останнє слово за вчителем»

  • Що найбільше зацікавило вас у творчості Остапа Вишні?
  • Наскільки, на ваш погляд, залишаються актуальними проблеми, підняті Остапом Вишнею сьогодні?
  • А зараз звернемося до епіграфу нашого уроку. Як ви полюбили усмішки Остапа Вишні?

 

Учитель. Головне ж, що отримує читач, ознайомившись із гуморесками, – це світлий, задушевний настрій, посмішку, а то й сміх від душі, бажання оберігати й примножувати багатства нашої матінки-природи.

 

  1. . Домашнє завдання. Завдання на вибір:

Описати улюблену пору року, або створити пейзажну замальовку.

Скласти вірш про природу.

Написати листа авторові «Мисливських усмішок».

Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 237 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz