П`ятниця, 20.07.2018, 13:51
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

Народ і його буття на сторінках поеми І.Франка «Мойсей»
18.05.2018, 10:03

...Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея...

Павло Тичина

І. Організаційно – вступна частина.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Вступне слово вчителя. Ішов 1905 рік. До затишного львівського будинку біля Стрийського парку Іванові Франку доносяться чутки про заворушення, які охопили усю Російську імперію. Йому розповідають про розстріляну демонстрацію в Петербурзі, про селянські виступи в українських губерніях. Величезна тюрма народів ось-ось розвалиться. Цар Микола ІІ пішов на деякі поступки: був скасований Емський указ, відкрито кафедри українознавства в Одесі та Харкові, почала створюватися мережа «Просвіт». Геніальний політик Іван Франко передчував, що ці зміни могли б стати першим кроком до такої нездійсненної мрії – створення самостійної соборної України. Саме у 1905 році з’явилася поема «Мойсей», у якій Каменяр розглядає важливі для української нації питання.

Проблемне завдання

Протягом уроку осмислити думку Івана Франка: «Ідея відбудови єврейської держави мене зацікавила, оскільки є вона начебто рідною сестрою нашої української ідеї відродження української держави».

ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів.

Франко проводить паралелі між євреями, які 40 років шукають землю обітовану, та українцями, які протягом своєї історії не можуть сформувати незалежну державу. Центральним образом поеми «Мойсей» є народ-борець.

Перед нами постає жива картина побуту народу. Ми чітко уявляємо життя табору, звуки журливих пісень, проймаємося сумом, що не вистачає каші для тварин і молока для дітей.

Мойсей порівнює народ із сліпцями, сірими волами, що гнуть шиї в ярмі, з губкою бука, яка довго ловитиме іскру, з бидлом, котре йде в плуг, із здичавілим конем, що летить у безодню з розгону. У багатьох місцях поеми неважко в образі єврейського племені впізнати український народ.

Поет страждає за свій «замучений, розбитий» народ, який за століття національного гніту перетворився в купу рабів, які можуть виражати свою злість і незадоволення.

IV. Застосування учнями знань, умінь, навичок.

Із тривалих і важких сорокарічних Мойсеєвих мандрів арабською пустелею Франко взяв лише фінальну частину епопеї, коли ізраїльтяни наблизилися до заповітного краю Палестини. Ізраїльтяни втомилися чекати, збайдужіли.

  • Як характеризує євреїв автор? («кочовисько ледаче», «глупа отара», «напівсонні батьки», «сліпців покоління», «нетямучі раби»).
  • Про що мріють?
  • Що їх чекає?
  • Що обіцяють Датан і Авірон?
  • Що приваблювало ізраїльтян?
  • Чи дійсно були вагомі причини, аби не шукати землі обітованої?
  • Аргументуйте або заперечте Датанове припущення, що євреї, зростаючи кількісно, в майбутньому могли б скинути з себе єгипетське ярмо. (Фараон ніколи не допустив би демографічного сплеску єврейства. Саме з цієї причини він видав наказ про знищення єврейських первородків-хлопчиків; рабство не об’єднує, а розділяє людей, робить їх дріб’язковими й егоїстичними, насаджує комплекси меншовартості, позбавляє вищої мети, здатності піти на жертву заради неї).
  • Як назвати євреїв, що піддалися на обіцянки Датана і Авірона – народ чи юрба? Чому?
  • Що означає поняття «психологія юрби»?
  • Чи спроможна юрба без поводиря будувати своє майбутнє? Чи може юрба піднятися до рівня пророків своїх?
  • Чи звучать слова, подібні до Датованих і Авіронових, в наш час?
  • Чи відчуває юрба докори сумління? «Народ, який кидає у своїх пророків каміння, не має права на щасливе майбутнє».

Казка про терен

  • З якою метою автор вводить легенду про терен?
  • Якими рисами характеру повинна бути наділена людина, яка бере на себе відповідальність за долю інших? («Щоб і захист нам з нього, і честь, І нація, й підмога. Щоб і пан наш він був, і слуга, І мета, і дорога», «Щоб він був мов світило у тьмі, Мов скарбник його слова»).

 

Легенда про Оріона

Як далеко наперед бачив Франко шляхи людства, свідчить своєрідно інтерпретований ним давньогрецький міф про велетня Оріона, осліпленого і кинутого в море недругами. Оріон не втонув, а пішов по воді і добрався до кузні Гефеста, де йому вдалося впіймати малого челядника, посадити собі на плечі і наказати йти до домівки сонця. Згідно з міфом, від променів уранішнього сонця Оріон прозрів і поспішив до Хіоса, щоб помститися своєму кривдникові. У Франка Оріон не прозріває.

Висновок: в незрячості та самообмані топчеться на місці і людство, не вміючи узагальнити свій історичний досвід, забуваючи, що само воно є часткою природи, заганяючи себе в глухий кут.

 

Зустріч пророка з дітьми

  • Які дитячі ігри видаються батькам дивовижними? (зводять піщані міста)
  • Чи вчив Мойсей дітей милосердю? (Навести цитати)
  • До чого прагне підготувати дітей? (Не гасіте ж свято огню, Щоб як поклик настане, Ви могли щиросердно сказать: «Я готовий, о пане!»)
  • Чому Мойсей водить свій народ 40 років пустелею, виконуючи волю Господа, хоча міг дійти до обіцяної землі набагато швидше?
  • Які зміни відбулися в психології людей?
  • Що означає бути частиною народу?
  • Чи знайшли євреї землю Обітовану у поемі І. Франка? А у житті?

 

V. Аналіз інформації, формування висновків. Закріплення знань.

  • На якому шляху до омріяної свободи, на вашу думку, перебуває наш народ сьогодні?
  • Які моральні й духовні цінності повинні, на вашу думку, мати сьогоднішні поводирі нації, українські державотворці?

 

Висновок: Питання народної гідності досить актуальне, воно має свою історію. Безсмертний Кобзар, І.Франко, Леся Українка, котрих завжди хвилювало «одвічне страждання» українського народу, не могли примиритися з лінощами, рабською покорою українців, їх байдужістю до майбутнього.

То ж переосмислимо історію, переосмислимо своє життя, очистімо душі свої – і тоді перед нами відкриється ясна зоря майбуття.

 

VІ. Підсумки уроку.

Поема «Мойсей» – великий витвір художньої майстерності Франка. У поемі письменник показав народ як творця і рушійну силу в розвитку історії.

Через увесь твір проходить ідея могутності й незламності народу. Своєю високохудожньою майстерністю, ліризмом і динамічністю образів вона займає почесне місце в скарбниці кращих надбань світової літератури. Ця поема справила величезне враження на М. Коцюбинського. У листі до Франка він писав у 1905 році: «Сердечно дякую Вам… за сей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір. Тепер, коли кордон фактично отворений, «Мойсей» побачить і український світ – і се мене радує несказанно».

  • Які слова сказав би Мойсей сьогоднішнім українцям?

VІІ. Домашнє завдання. Скласти міні-міркування: «Бути чи не бути українській нації»

Словник

Юрба – велике безладне неорганізоване скупчення людей, яке не має спільної усвідомленої мети і знаходиться в стані емоційного збудження. Часто стає інструментом в чиїхось руках для досягнення певної мети, легко піддається чужому впливові.

Народ – сукупність людей, які об’єднані певно територією, мовою, національними та культурними традиціями.

Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 15 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz