П`ятниця, 16.11.2018, 22:46
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

Іван Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру. Життєвий та творчий шлях. Багатогранність діяльності.
18.05.2018, 10:25

Перебіг уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

28 жовтня 1882 року на сцені міського театру в Єлисаветграді (нині Кропивницький) Марком Лукичем Кропивницьким була представлена п’єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського за участю Марії Заньковецької в ролі Наталки. Так розпочалася історія українського професійного «театру корифеїв», якому судилося досягти класичних вершин акторської та режисерської майстерності й здобути світову славу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Сьогодні наша розмова піде про театр. Г. С. Сковорода, видатний український філософ, просвітитель і письменник, говорив:

Світ подібний до театру:
Щоб грати в нього успішно і з похвалою,
Беруть ролі за здібністю.

Як ставилися до театру і наскільки великою була його роль за різних часів, можна судити з таких висловлювань відомих людей: англійський поет і драматург В. Шекспір порівнював життя з театром, німецький письменник Г. Гауптман – із ланцюгом, англійський лікар, письменник Г. Браун – із чистим полум’ям, американський критик, видавець – зі сходинами, російський письменник І. Гончаров – з боротьбою, Леся Українка – із шаблею.

Одним із найвидатніших творців українського театру є Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич), про якого І. Франко сказав, що він «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом, та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література.» Тож визначимо й свою позицію в оцінці ролі театру й видатного драматурга І. Карпенка-Карого.

III. Оголошення теми й мети уроку

Тема сьогоднішнього уроку: Іван Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру. Життєвий та творчий шлях. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів, драматургічне новаторство письменника.

IV. Актуалізація опорних знань учнів

Продовжте речення

  1. Перший театр «корифеїв» створений …
  2. Драматурги, що писали для театру корифеїв – це…
  3. До театру «корифеїв» входили Іван Карпенко-Карий, …
  4. Засновником першого театру був …
  5. Важливу роль у першому театрі відіграла родина …

 

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

  • До якого явища культури можна віднести такі означення: шкільний, кріпосницький, професійний? (Це етапи становлення українського національного театру.) Про роль сім’ї Тобілевичів у розвитку професійного українського театру М. Рильський написав вірш «Три брати»

Колись, на славу Україні,
Зродила мати трьох синів.
Дала крилята їм орлині,
Дала їм очі соколині
І душі, повні мрій і снів.


Садовський славний! Ти між нами
Отой орел, і в слові сім
Чи пізнає себе з братами,
Ширококрилими орлами,
Що штуки мир скорився їм?..


Мов той орел в краю блакиті, –
В просторі штуки чарівнім, –
Ширяєш ти по вільній хаті,
Підвладне все тобі в ті миті,
І ти живеш життям двійним…


І ось брати твої з тобою:
Карпенко старший – чарівник,
Що так звабляє всіх нас грою,
Що надихає й вас порою
І що відкрив нам свій тайник


Подій лукавства і зневаги,
Подій неправди огидних,
Великодушних діл відваги
І нищих духом переваги
Над кодлом сильних і грізних!..


А слава сцени – Саксаганський!..
Кого він з нас не чарував
Чи то в комедії селянській,
Чи то в драмі хуторянській, –
Яких він типів не вдавав?..


Живіть на славу Україні,
Чаруйте скрізь її синів.
І славні будете в родині,
І як тепер, при сій хвилині,
Скрізь привітають трьох братів!..

 

До цього додамо, що й сестра трьох братів Тобілевичів Марія стала талановитою артисткою.

Отже, що це за родина, яка дала Україні чотирьох відомих людей і найвидатнішого серед них – Івана Карпенка-Карого?

Іван Карпович Тобілевич народився в селі Арсенівка Бобринецького повіту, що на Херсонщині, в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Мати його була кріпачкою, яку майбутній батько Івана викупив з неволі, а потім одружився з нею.

Дружина письменника розповідає, що його батько й мати «знали напам’ять багато віршів і пісень Шевченка, і вони були першими учителями своїх дітей, прищепивши молодим серцям гарячу любов до поета». Мати, Євдокія Зінов’ївна, ще дівчиною не раз бачила вистави «Наталки Полтавки» у виконанні мандрівних труп на півдні України. Про ці вистави вона із захопленням розповідала своїм дітям, пробуджуючи в них інтерес до театру.

У своєму нарисі «Южнорусский народный театр» Іван Тобілевич розповідав: «На початку 50-х років, я дуже добре пам’ятаю, що гості, які бували у мого батька, наспівували «Віють вітри», «Видно шляхи полтавськії», «Петруся» і часто цитували фрази Шельменка і Возного, а матуся моя, яка не вміла читати, знала напам’ять «Наталку Полтавку» – скільки ж разів вона її бачила на сцені

Не випадково, з пошани до матері Микола і Марія вибрали собі театральні псевдоніми Садовських (дівоче прізвище Євдокії Зінов’ївни), а Панас – псевдонім Саксаганський, на честь містечка Саксагані, звідки мати була родом.

В одинадцять років Іван Тобілевич вступив до Бобринецької повітової школи, яку закінчив через три роки. На цьому його офіційна освіта й закінчилася через брак коштів. Довелося йому йти в 14 років працювати спочатку писарчуком, потім канцеляристом. У Бобринці був аматорський театральний гурток, і молодий Тобілевич активно включився в його діяльність.

1865 року повіт було переведено до Єлисаветграда. Туди переїхав і Іван Карпович, одержавши підвищення до столоначальника, а потім до секретаря міської поліції. Служба давала засоби для існування, а душа належала театрові й літературі.

Єлисаветград став театральним осередком. Туди з гастролями часто приїжджали відомі театральні трупи, радував виставами й аматорський гурток, а улюбленцем публіки був Іван Тобілевич. Він, до речі, так захопився п’єсою Т. Шевченка «Назар Стодоля», що взяв прізвище героя – Карий – собі за псевдонім, а дітей своїх назвав Назаром та Галею.

Займався Іван Карпович і громадською роботою. Він «написав багато статей і фейлетонів у місцевій пресі, де малював живими фарбами злиденне життя міської бідноти, всі темні її сторони, бідність, хворобу, темряву, і це зворушувало найбайдужіших». Іван Карпович брав активну участь у гуртку місцевої різночинної інтелігенції, за що потім, 1883 року, його звільнили зі служби як людину політично неблагонадійну.

І. Тобілевич вступив до трупи М. П. Старицького й нарешті зайнявся улюбленою справою. 1884 року під час гастролей йому раптом було наказано виїхати з міста через заборону проживати в Україні й у великих містах Росії. Довелося Карпенкові-Карому як політичному засланцеві проживати у м. Новочеркаську під пильним «гласним наглядом» поліції – з допитами та обшуками й висилками. Щоб заробити на прожиття, він змушений був працювати в кузні, у палітурній майстерні. Три роки заслання, хоч і важкі для драматурга, не минули марно. Тут він написав п’єси «Безталанна», «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Мартин Боруля». Ці твори, поряд із написаними раніше в Єлисаветграді, засвідчили появу в українській літературі нового талановитого драматурга.

Уже в перших своїх п’єсах І. Карпенко-Карий свідомо уникав шаблонів, прокладав нові шляхи в українському драматичному мистецтві.

І. Франко писав: «Цензурна заборона, що не допускала на українську сцену інтелігентів і змушувала письменників обертатися виключно в селянській сфері, та заборона, що стількох українських драморобів звела на пусті шаблони, на пережовування все тих самих мотивів кохання, співів, танців та пиття горілки, були для Івана Карповича принукою до заглиблення в душу народу, до зусильної обсервації найрізніших сторін народного життя, розкривала перед ним щораз інші, щораз ширші перспективи того життя і надавала кожній його драмі більший, пекучий інтерес».

Незважаючи на цензурні утиски, деякі п’єси І. Карпенка-Карого почали друкуватися й виставлятися на сцені, завойовуючи широку популярність.

У 1887 році драматургу дозволили залишити Новочеркаськ і оселитися на хуторі Надія біля Єлисаветграда. Повернувся він і на сцену. Спочатку брав участь у трупі Садовського, а потім разом із Саксаганським очолив окреме театральне товариство. Іноді до товариства приєднувались Заньковецька, Кропивницький, Садовський, і тоді ансамбль корифеїв вражав глядача високою майстерністю сценічного відтворення кращих п’єс української драматургії.

 

 

M:\карпенко 8\Біографія.jpg
Подивіться на «Хмару понять», розташовану на дошці, і скажіть, як саме запропоновані слова, цифри та дати стосуються його біографії.

 

Методичний прийом «Пунктирна біографія».

  1. Яким було дівоче прізвище матері? Хто викупив її з кріпацтва? (Садовська Євдокія Зіновіївна, викуплена своїм чоловіком).
  2. Від кого перейняв любов до театру І.Тобілевич? (Від матері, яка дуже любила театр, знала напам’ять всю «Наталку Полтавку»).
  3. Де отримав початкову освіту драматург? (Початкову освіту отримав у дяка, продовжив освіту у Бобринецькій трикласній школі, закінчив із відзнакою. Далі вчитися не зміг, бо не було в батьків коштів).
  4. Які службові посади займав у урядових установах? (Писар, канцелярист у міській управі та повітовому суді, столоначальником повітової, а потім міської поліції).
  5. Яких корифеїв українського театру дала сім’я Тобілевичів? (Іван, Микола, Панас, Марія Тобілевич-Заньковецька – стали відомими акторами та драматургами).
  6. Разом з яким драматургом І.Тобілевич організував театральний гурток у Єлисаветграді? (Марком Кропивницьким)
  7. Звідки І. Тобілевич узяв свій псевдонім – Карпенко-Карий? (Улюбленою п’єсою драматурга була п’єса Т.Шевченка «Назар Стодоля». Одного з героїв звали Гнатом Карим. А Карпенко, бо батько його був Карпом).
  8. Скільки років Іван Карпович перебував під наглядом поліції? (Три роки перебував у вигнанні, у Новочеркаську на Дону, де він працював ковалем, палітурником. Ще два роки прожив під наглядом на хуторі Надія, біля Єлисаветграда)
  9. Які твори І.Карпенка-Карого ви знаєте? («Сто тисяч», «Хазяїн», «Бондарівна», «Наймичка», «Сава Чалий», «Суєта», «Житейське море»).
  10. Коли помер і де похований І.Карпенко-Карий? (Помер І.Карпенко-Карий 15 вересня 1907 року. Похований у с. Карлюжини на Херсонщині).

 

Продовження слова вчителя

Сам Карпенко-Карий виконував ролі Возного («Наталка Полтавка»), Хоми («Ой не ходи, Грицю»), діда мірошника («Наймичка»), Мартина Борулі («Мартин Боруля») та багатьох інших персонажів. Ось що писала московська газета «Театральные известия» під час гастролей театру:

Его перо лишь правдой дышет,
И чужд ему совсем шаблон.
Он так же славно пьесы пишет,
Как и играет славно он!..

Одружений був з Надією Тарковською, мав чотирьох дітей. На честь дружини заклав хутір Надія. Рано повдовів. Удруге одружився зі співачкою трупи Старицького Софією Дітковською. В особі дружин мав щирих і вірних друзів. Про Карпенка-Карого написано кілька художніх творів, зокрема «Дуби шумлять» І. Пільчука.

І. Карпенко-Карий писав на різноманітні теми, використовуючи й різні жанри драматичних творів: трагікомедії («Сто тисяч», «Мартин Боруля»), сатиричну комедію («Хазяїн»), соціально-психологічну драму («Безталанна»), історичну трагедію («Сава Чалий») та ін.

Помер письменник у 1907 році, похований біля хутора Надія, в якому 1969 року був відкритий його літературно-меморіальний музей.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

Робота в малих групах

І група. Змалюйте психологічний портрет драматурга.

       ІІ група. Складання синквейна

Драматург.
Талановитий, непокірний.
Трудиться, старається, не боїться.
Творчий полон – краса душі.
Карпенко-Карий.

ІІІ-ІV група. Методичний прийом «Лото» (підтвердити або спростувати оцінку видатних діячів української та зарубіжної культури про І.Карпенка-Карого з точки зору сучасного читача)

  • «Він був… великим драматургом, якому рівного не має наша література» (І.Франко).
  • «Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом ...» (Іван Франко).
  • «Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський блискуча плеяда майстрів української сцени, увійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва...» (Костянтин Станіславський).
  • І. Карпенко-Карий «один із батьків новочасного українського театру» (І.Франко)

 

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Мікрофон»

  • Чому страшні життєві випробування не зламали Івана Карповича?

Рефлексія уроку. Тести

Виберіть правильну відповідь:

  1. Слово «корифей» означає

а) найкращий; б) перший, заспівувач;

в) найактивніший; г) винятковий.

 

  1. Рідною сестрою Карпенка-Карого була акторка театру «корифеїв»

а)Соломія Крушельницька; б) Марія Заньковецька;

в)Марія Садовська-Барілотті; г) Ганна Затиркевич-Карпинська.

 

  1. Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь

а) друга; б) діда; в) батька; г) брата.

 

  1. Надія Тарковська та Іван Тобілевич зіграли ролі

а) Марисі і Миколи у п’єсі «Мартин Боруля»;

б) Наталки і Петра у драмі Котляревського «Наталка Полтавка»;

в) Проні й Голохвастова у драмі М. Старицького «За двома зайцями»;

г) Галі й Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля».

 

  1. Найвище творчість письменника оцінив

а) Іван Нечуй-Левицький; б)Панас Мирний;

в) Іван Франко; г) Михайло Старицький

 

  1. Виберіть дві чи більше правильних відповіді

Братами Карпенка-Карого серед корифеїв були:

а) Панас Саксаганський; б) Михайло Старицький;

в) Марко Кропивницький; г) Микола Лисенко;

д)Петро Ніщинський; е) Микола Садовський.

 

  1. Серед перелічених творів перу Карпенка-Карого належать:

а) «Наталка Полтавка»; б) «Сто тисяч»;

в) «Мартин Боруля»; г)»Назар Стодоля»;

ґ) «Сава Чалий»; д) «Хазяїн».

 

  1. Комедіями є такі п’єси Карпенка-Карого:

а) «Безталанна»; б) «Наймичка»;

в) «Суєта»; г) «Хазяїн»;

ґ) «Мартин Боруля»; д) «Сто тисяч»;

 

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення. «Найбільше мене вразило …»

«І. Карпенко-Карий уявляється мені як людина …»

«Про театр я думаю …»

VII. Домашнє завдання

Знати біографію І. Карпенка-Карого, прочитати п’єсу «Мартин Боруля».

Завдання в групах: характеристика персонажів п’єси.

 

Тести

 

Виберіть одну правильну відповідь:

 

  1. Слово «корифей» означає

а) найкращий; б) перший, заспівувач;

в) найактивніший; г) винятковий.

 

  1. Рідною сестрою Карпенка-Карого була акторка театру «корифеїв»

а)Соломія Крушельницька; б) Марія Заньковецька;

в)Марія Садовська-Барілотті; г) Ганна Затиркевич-Карпинська.

 

  1. Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь

а) друга; б) діда; в) батька; г) брата.

 

  1. Надія Тарковська та Іван Тобілевич зіграли ролі

а) Марисі і Миколи у п’єсі «Мартин Боруля»;

б) Наталки і Петра у драмі Котляревського «Наталка Полтавка»;

в) Проні й Голохвастова у драмі М. Старицького «За двома зайцями»;

г) Галі й Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля».

 

  1. Найвище творчість письменника оцінив

а) Іван Нечуй-Левицький; б)Панас Мирний;

в) Іван Франко; г) Михайло Старицький

 

 

Виберіть дві чи більше правильних відповіді

 

  1. Братами Карпенка-Карого серед корифеїв були:

а) Панас Саксаганський; б) Михайло Старицький;

в) Марко Кропивницький; г) Микола Лисенко;

д)Петро Ніщинський; е) Микола Садовський.

 

  1. Серед перелічених творів перу Карпенка-Карого належать:

а) «Наталка Полтавка»; б) «Сто тисяч»;

в) «Мартин Боруля»; г)»Назар Стодоля»;

ґ) «Сава Чалий»; д) «Хазяїн».

 

  1. Комедіями є такі п’єси Карпенка-Карого:

а) «Безталанна»; б) «Наймичка»;

в) «Суєта»; г) «Хазяїн»;

ґ) «Мартин Боруля»; д) «Сто тисяч»;

 

 

 

 

Категорія: Мої файли | Додав: anderyb
Переглядів: 77 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz