Понеділок, 10.12.2018, 18:48
Знання - знаряддя, а не ціль...
 Персональний сайт учителя Балуєвої О.В.

Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні лінки

Міністерство освіти і науки

Селидівський відділ освіти

Методична служба Селидового

Сайт Гірницької ЗОШ №17

У професіоналізмі - дія!

Пошук
Статистика
Головна » Файли » Мої файли

Євген Маланюк. Огляд життєвого та творчого шляху письменника. «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?». Ностальгічні мотиви, філософічність.
16.01.2016, 10:40

 

Хід уроку

  1. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

Літературознавець Е. Циховська пише, що для Є. Маланюка характерна «поетика крайнощів, породжена суперечностями дійсності», яка «постає як вияв болісної любові до України і водночас недовіри до неї, що межує з прокляттям». Чи можна погодитися з такою думкою — поміркуємо на уроці.

 

  1. Актуалізація опорних знань учнів.
  • Що означає слово «Україна» для вас? (батьківщина)
  • Отже, батьківщина – це рідна земля, місто, рідні люди... А якщо людина вимушена через якусь причину, що не залежить від неї, покинути рідну землю? Чи згадує вона там, за кордоном, свою батьківщину, чи сумує за рідною землею? Так, вона прагне зустріти там своїх земляків. Їй легше стає від того, що вона не одна. І люди починають об'єднуватись у певні групи, щоб почути рідну мову, пригадати краєвиди рідної землі.

Словникова робота

  1. Міграція – переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу;
  2. Імміграція – в'їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання (урбанізація);
  3. Еміграція - переселення зі своєї країни в іншу на постійне місце проживання, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.
  4. Діаспора – (з гр. - розсіяння) по різних країнах народів, вигнаних за межі Батьківщини завойовниками.

Історична довідка (підготовлений учень)

Після закінчення другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало понад 16 млн. іноземців - в'язнів, робітників, біженців. З них 2,3 млн. – українців - в'язнів, молодь, силою вивезена до Німеччини. Після припинення воєнних дій до Німеччини з СРСР були направлені репатріаційні групи, котрі повинні були переконати радянських громадян повернутися додому. Частина мешканців СРСР повернулась, але багато залишилось. Цю категорії людей назвали «переміщені особи». Протягом 1945-1947 років було здійснено переміщення осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Бельгії, Латинської Америки.

Робота в парах

  • Які ж причини еміграції українців за межі рідної землі? (Протягом XX століття мільйони українців залишили свої домівки в пошуку кращого життя на чужині).
  • Що ж примусило їх в різні часи залишити рідну землю? (Головні причини – соціально-економічні та політичні).
  • Історія знає три етапи еміграції за кордон. Скажіть до якої з трьох хвиль належить переселення «Пражан»? (третьої).
  • Назвіть імена відомих вам представників празької літературної школи.

Ілюстративний диктант (калейдоскоп цікавих доль)

Демонстрація фото пражан, а учні записують прізвища в зошит. Останнє фото Євгена Маланюка.

 

  1. Оголошення теми, мети уроку.

Отже, сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчати творчість «пражан», а саме познайомимося з життєвим та творчим шляхом Євгена Маланюка. Спробуймо визначити мету уроку.

 

  1. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
    1. Презентація життєвого і творчого шляху Євгена Маланюка (з використанням ІКТ)

Мотиваційне питання: що ж він за людина, за поет такий – Маланюк? Що вплинуло на його життєвий і творчий шлях?

Учні занотовують почуте у вигляді опорного конспекту, блок-схеми, використанням техніки скрапбукінгу (за власним вибором). Лекція супроводжується доповненнями цікавих фактів з біографії Маланюка (випереджально-пошукове завдання школярам)

Цікаві факти (можливі варіанти та доповнення)

  • Євген Маланюк народився того місяця й року, коли помер Панько Куліш. Тому, частково вірячи у перевтілення душі, вважав його своїм духовним наставником, продовжуючи культурологічну традицію українського Ієремії – Пантелеймона Куліша з його політичним, державницьким зрілим типом мислення.
  • Середню освіту здобув у реальній школі в Єлисаветграді, де вчилися колись славетні брати Тобілевичі, а одночасно із Маланюком – Юрій Яновський. Місто Єлисаветград славилося як культурний центр півдня Російської імперії. «Жодна зі столиць світу – ні Париж, ні Нью-Йорка не справили на мене такого враження, як Єлисаветград»,– писав у своїй автобіографії Троцькій. Єлисаветград мав могутні театральні традиції, і його не обходила жодна відома театральна трупа. У місті залишилася майже половина з 47 виставок художників-передвижників. Тут функціонувало з десяток гімназійних закладів. А земське реальне і громадське комерційне училища були відомі в усій імперії.
  • Цікаво, що особистість самого Маланюка, родинні стосунки братів Євгена й Сергія, які в роки громадянської війни опинилися в різних політичних таборах, стали фактом художньої літератури. Відгомін цієї сімейної драми вчувається у колізіях роману в новелах «Вершники» Юрія Яновського, коли революція справді різала по живому тілу родини, та не могла усе ж попри політичні розходження «розірвати пуповини роду»...
  • Як надзвичайно ерудована людина, поліглот – Маланюк перекладав французьких, польських, чеських та інших поетів, багатьох з них знав особисто.
  • Євген Маланюк помер від перебоїв серця у малій самотній кімнаті на Флашінґу в Нью-Йорку. Його знайшли мертвого на підлозі. Правдоподібно, він молився,– так були складені його руки, а обличчя його виглядало прояснілим, як у дитини. У його кишені лежав квиток до опери на вечір того дня, коли він помер. Його смерть була справді несподіваною для багатьох. А сам поет в одному з віршів передбачив навіть дату своєї смерті – 16 лютого. Так воно й сталося.

Міні-диспут

  • Самого Маланюка часто називали «імператором» залізних строф, співцам «абстрактів і контрастів», поетом чорного песимізму, кривавих шляхів апостолом. Як ви ставитесь до такої характеристики творчості митця?
  • Чи можуть бути поєднаними любов і ненависть у ставленні до когось, чогось?

Формування вмінь та навичок виразного читання та аналізу поезій

Виразне читання поезії Є. Маланюка «Під чужим небом»

Обмін враженнями щодо прочитаного

Доля закинула ліричного героя (він же й автор) далеко на чужину. Усе добре – цивілізація, розваги, тільки героєві самотньо, тоскно без рідної Херсонщини, старенької батьківської хати, маленької річечки й привіту рідних та близьких. Усе це йому сниться, пригадується, ятрить серце, але повороту немає, і мати вже, напевне, перестала очікувати сина. Виявляється, що туга за батьківщиною – одне з найболючіших почуттів, і поет добре відчув це на собі.

Евристична бесіда

  • Зі скількох частин складається твір? Чим вони відрізняються? (Вірш складається з п'яти частин, кожна з них має свій ритмелодійний малюнок відповідно до змісту й настрою героя від теплих спогадів до відчаю, підкріпленого алкоголем).
  • До кого звертається поет у творі?
  • 3 якими образами асоціюється поетова Україна?
  • Про які деталі поетового «українського» життя ви дізналися?
  • Які рядки звучать найбільш щиро, задушевно, чим особливі? (Спогади про річку дитинства Синюху, рідний дім, матір; запам’ятовуються конкретні деталі — «мати, сидячи на призьбі, Вже не очікує мене», «Давно Євгена поминає За упокій старенький піп», «мати слухають ночами Бронхітне гавкання Бровка» та ін.)
  • Який прийом використовує автор у вірші? (Антитезу: протиставляється життя в Україні і в еміграції).
  • До яких протиставлень вдається поет, у чому їх парадоксальність? (Там – «свист херсонського простору», стара хата під стріхою (але добре!); тут – затишна квартира – «в вікні опустиш штору» (але погано, самотньо)).
  • 3 якими образами автор пов'язує еміграцію?
  • Визначте мотив другої частини поезії. (Для поета еміграція – смерть).
  • Визначте тему та ідею поезії.
  • Дослідіть художні засоби. (Епітети: «убогий митар», «вогненний слід», «сіре поле в чорних круках», тавтологія «А я тут, на чужинних бруках, Чужий — несу чужий тягар», оксиморон «страшна краса» та ін.).
  • Чи можна вважати вірш автобіографічним? Обґрунтуйте відповідь.

Слово вчителя

Збірка Є. Маланюка «Земля й залізо» починається коротким словом автора: «Книга, висушена гарячим вітром історії. У ній розкривається сучасна і темна історія України: 1918, 1919, 1920 роки». Маланюк шукає причини слабкодухості українців, прагне збудити їхню національну гідність, волю до боротьби за свободу і незалежність. Україна в нього постає то степовою Елладою, подібною до давньогрецької, то – іншою Чорною Елладою – через рабську покору завойовникам, небажання стати державною нацією. Гнівні інтонації звучать у багатьох віршах цієї збірки. Тут письменник висловлює знамениту формулу: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети».

«У … Євгена Маланюка один адресат і один герой – Україна»,– зауважує Леонід Васильович Куценко в статті-передмові до видання його творів. А Тетяна Шептицька наголошує: «Митцю часто дорікали за войовничу політизованість, ідеологічну заангажованість його творів, але саме в цьому виявляється одна з ознак української літератури загалом, яка протягом двох останніх століть мусила бути і політикою, і філософією, й ідеологією, й освітою для народу».

У Польщі, в Каліському таборі для інтернованих українських вояків воїн-поет Євген Маланюк перетворився на поета-воїна, змінивши зброю на перо. І створює збірку «Стилет і стилос?..»

Словникова робота

(Стилет (колюча холодна зброя, кинджал) – символ боротьби за волю, за ідеали, стилос (паличка для писання у давнину, перо) – інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва).

  • Назву збірці дав провідний мотив, найвиразніше представлений у вірші «Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко…», у якій загострювалася проблематика світової літератури: що має бути визначальним у художній творчості – краса чи служіння суспільним інтересам?

Виразне читання поезії Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?»

  • На початку вірша звучить риторичне запитання: «Стилет чи стилос?» Зачитайте першу строфу і дайте відповідь на запитання: чому перед поетом постав такий вибір?
  • Чому ліричний герой надає, на вашу думку, перевагу – стилету чи стилосу? Своє твердження доведіть. (Концепція мистецтва Маланюка – суспільно активна: завдання поета – служити Україні. Поет ставить слово як єдину зброю на сторожі української культури й державності, формування нового типу українця. У поезії Маланюк роздумує над творчою місією митця і його покликанням. Стилет і стилос, зброя і перо, сила і краса зливаються в єдиному образі, символізують боротьбу за ідеали народу, свідомий вибір і жертовне служіння красі й правді. І все ж таки головна ідея – поет повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість нації).
  • Як образно поет передає своє вагання у виборі? (Терези) Чому?
  • Який прийом лежить в основі поезії? (антитеза: тут і там – стилістичний прийом, зіставлення протилежних думок або образів для посилення враження)
  • Які це два світи? (мрія і реальність )
  • Що ближче поетові? Як про сказано у вірші?
  • Якою постає природа перед нами зі слів Маланюка? (ІІ, ІІІ строфа)
  • Які образи-символи використовує Маланюк?
  • Які завдання ставить автор перед митцем?
  • У чому полягає державотворча місія поета? (Меч вояка за державність України поет змінив на перо. Але мирний стилос у його руках стає стилетом. Вся збірка – це життєва програма Євгена Маланюка.)
  • Визначте тему, ідейний зміст твору (Тема визначається символічною назвою твору. Стилет – симол дії, боротьби, це вітер, рух; стилос – світ мистецтва і краси. Ідея – основне завдання поезії – служити Україні, втілювати в поетичні рядки загальнонаціональні традиції. Художні засоби – звуконаслідування, риторичні питання, оклики, метафори, епітети, особливий синтаксис, своєрідність віршування)

Поетичний практикум (робота в малих групах)

Визначте віршові розміри різних строф поезії «Під чужим небом».

І група

Все далі висиха Синюха

Й линя її весела синь,

А вітер заголосить глухо

І пролітає в далечінь.

ІІ група

По яких ще дорогах шукати причинної долі?

Перекотиполем блукати в яких степах?

ІІІ – VІ груп

Визначте віршовий розмір першої строфи поезії «Стилет чи стилос?» (по рядках).

  • Який висновок можемо зробити?

 

  1.         Узагальнення вивченого матеріалу

Літературний диктант (продовжте речення)

  • Батько Євгена Маланюка був людиною….
  • Мати, Гликерія Яківна, принесла в сім'ю….
  • Євген віршувати почав….
  • Маланюк брав участь у війнах….
  • Змушений виїхати з України, тому що….
  • В еміграції бере участь у таких літературно-мистецьких рухах….
  • Основним родом заняття в еміграції була….
  • У літературі дебютував збіркою….
  • Основним мотивом творчості є….
  • Основний образ творчості….
  • Темою вірша «Під чужим небом» є….
  • У поезії «Стилет чи стилос?»використані образи-символи….

Прийом ейдетики

Усім вам писати на ЗНО, вірш «Стилет чи стилос?» виноситься на тестування. Тож давайте створимо певні асоціації, які в подальшому допоможуть нам згадати ідейний зміст поезії (учні створюють «творчу програму поета – ліричного героя»

Питання

Завдання

Роль стилоса?

Стилос повинен нагадувати стилет

Завдання поетичного слова?

Поетичне слово має виконувати основне завдання – сприяти пробудженню нації

Чим було українське мистецтво для Маланюка?

Українське мистецтво – частина духовної цінності нації

Якою вбачає роль митців?

Поети, маляри, музики й журналісти мають бути духовним штабом національного руху

Ким НЕ СМІЄ БУТИ митець?

Український митець  не може, не сміє бути воїном!

Як ставиться Є.Маланюк до подій, до життя?

Події не можуть чекати, постійний рух!

  • А події сьогодення зовсім не чекають, оскільки ситуація, що склалася, є надзвичайно напруженою. Яка подія стала тим лакмусовим папірцем, що підняла народ?

 

  1. Підбиття підсумків уроку

«Мікрофон»

Дайте відповідь на запитання, поставлене на початку уроку: хто він Євген Маланюк? Що ж хвилювало, що бентежило його душу?

Заключне слово вчителя

Втім, Маланюк вже увічнив своє ім'я, адже його творчість стоїть на трьох китах, які – перевірено усім розвитком всесвітньої літератури – забезпечують поетам безсмертя. Це: щира, аж до болю, душевного щему, любов до Батьківщини; надзвичайно високий інтелект; і, головне, непересічний поетичний талант.

Сучасній Україні бракує Є. Маланюка. Могутній розум та винятково прониклива інтуїція, якими він був наділений з якоюсь відчайдушною наполегливістю були спрямовані на осмислення України – її минулого та сучасного. Він був аристократом духу, а тому й не міг змиритися з упослідженістю Батьківщини. Для того щоб допомогти їй вийти з безчестя, він зробив усе, що може зробити людина його масштабу, – заглибившись в історію, віднайшовши і показав головні причини негараздів. Дав діагноз хвороби, що підточувала національний організм – «малоросійство». Попередив, що в роки державності (він вірив у неї пропри все) ця проблема лишиться найголовнішою для «державних мужів». Прогноз виявився точним.

Завершуючи сьогоднішню розмову про поезію Є. Маланюка, хочу відзначити, що він буває не тільки воїном у літературі, а й ніжним ліриком, тонким знавцем найтонших порухів душі, особливо юнацької. Послухайте ось цю ліричну мініатюру.

Шаліло серце. Зупинявся час.

Пекла солодка спрага. Напівдіти,

Тремтіли ми й не знали, що робити,

І було страшно й солодко зараз.

 

  1. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

 

  1. Домашнє завдання
    • Випереджальне завдання для груп: огляд життя і творчості письменників У. Самчука, Т. Осмачки, Д. Гуменної, Наталени Королеви.
    • *** Скласти усне висловлювання «Поети і воїни прийдешнього» (за бажанням).

Опрацювати сторінки підручника.

Категорія: Мої файли | Додав: olenabalyeva
Переглядів: 2494 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz